Новий рік уже на порозі. Господині поспішають прибрати святкові ялинки, закупити продукти, аби почастувати родину і гостей чимось смачненьким. І, звісно, придбати головний атрибут святкового столу - шампанське. У новорічну ніч навіть ті, хто не надто любить ігристі вина, дозволяють собі кілька ковточків традиційного напою.

Та не кожний напій, на етикетці якого написано "шампанське", справді є ним. Де ж виготовляють справжнє шампанське? Як обрати якісний напій? Як його правильно споживати та зберігати? Із цими запитаннями "Пошта" звернулася на кафедру товарознавства продовольчих товарів Львівської комерційної академії.

За традицією ігристі вина ми називаємо "шампанське". "Діоксид вуглицю у шампанському та ігристих винах є більш ніж на 80% у зв'язаному стані, на відміну від газованих шипучих вин. Після наливання у келих він виділяється у вигляді дрібних бульбашок упродовж тривалого часу - створює гру, звідси і пішла назва вина - ігристе", - говорить Марія Ковальчук, викладач кафедри товарознавства продовольчих товарів. За її словами, "шампанським" може називатися лише біле або рожеве ігристе вино, яке виробляють у провінції Шампань у Франції, з дотриманням усіх вимог до сорту винограду, його вирощування, збору, виготовлення виноматеріалів, шампанізації тощо.

Після вступу України у СОТ усі напої, які колись називали шампанським, тепер матимуть назву "ігристе".

Залежно від масової концентрації цукрів (г/дм кубічний), шампанське поділяють на екстрабрют (не більше 6 г/дм куб.), брют (не більше ніж 15 г/дм куб), екстрасухе (16 - 19), сухе (20 - 30), напівсухе (35 - 50), напівсолодке (55 - 80), солодке (85 - 120).

Найкращим вважають шампанське брют (з французької - справжній), яке виготовляють з високоякісних матеріалів; виробництво цього напою найскладніше, й підробити його майже не можливо. За кордоном це вино має найбільший попит. У нас споживачі віддають перевагу напівсолодкому, хоча за допомогою цукру легко замаскувати вади смаку вина.

Як розповіла Марія Павлівна, якісне шампанське винно повинно бути прозорим, без осаду і сторонніх домішок. Вино найкращої якості - кришталевопрозоре з блиском. Колір шампанського залежить від сорту винограду. Для шампанських білих вин характерним є світло­солом'яний колір з відтінком від зеленуватого до золотистого. Під час бродіння та витримки вина утворюються різноманітні пахучі речовини, які формують його букет. Він повинен бути тонким, без сторонніх запахів, відповідний до типу вина. У букеті шампанського окремих найменувань відчувається запах квітів, різних фруктів, зрілого винограду, теплого хліба.

Дуже важливим є смак, який має бути гармонійним, без сторонніх присмаків, для деяких вин - м'який, тонкий, свіжий. Якщо ж шампанське має негармонійний, грубий або простий смак, отже, воно низької якості. Особливе значення для якості шампанського мають ігристі властивості: насиченість вина діоксидом вуглецю, тиск у пляшці (тобто гучність пострілу), пінистість, тривалість виділення бульбашок газу та їхній розмір. Якщо у келих наллєте шампанське високої якості, воно матиме стійку піну, гра бульбашок буде сильною, з бризками вина, а бульбашки газу у вині, налитому в келих, виділятимуться майже добу.

Шампанське в жодному разі не можна тримати під прямим сонячним промінням, бо світло для нього дуже шкідливе. Навіть шампанське найкращої якості через 20 хв. під сонячними променями зіпсується. Ознакою того, що вино набуло присмаку "світла", тобто зіпсувалося, буде запах сірки. Спеціалісти рекомендують тримати пляшки горизонтально (щоб корок не розсохся, не втратив пружності й не розкришився під час розкорковування) у прохолодному (10 - 12 градусів) і темному підвалі, спеціально обладнаному для зберігання вин. Упродовж кількох років можна зберігати тільки високоякісні сорти шампанського. Якщо після гарантійного терміну у вині не з'явилося ознак помутніння та видимого осаду, його можна споживати.

Для підробки шампанського можуть використовувати столове біле вино, яке штучно насичують під тиском вуглекислим газом. У такому вині газ у вільному стані, тому під час відкорковування і наливання у келих він виділяється швидко, інтенсивно, з характерним шумінням, а його бульбашки великого розміру та швидко зникають. У такому вині відчувається неприємна гострота, характерна для газованих напоїв. Іноді для підробки шампанського використовують не вино, а суміш спирту, води, синтетичних ароматизаторів, цукру, лимонну кислоти, гліцерину та барвник - колер (палений цукор). Цю суміш також штучно насичують вуглекислим газом. Виявити підробку можна не лише за швидким виділенням газу, але й відчутним присмаком паленого цукру.

Шампанське - це той вид напою, який вимагає особливого вміння споживати.

Для шампанського прийнято використовувати келихи з високою ніжкою та вузькою чашею. У такому келиху бульбашки краще піднімаються догори. Перед подаванням на стіл напій треба охолодити до температури 6 - 8 градусів. Шампанське потрібно відкорковувати обережно та спокійно, щоб був ледь відчутний звук, ніби видих або шепіт, тобто без пострілу. Його наливають по стінці келиха для того, щоб поліпшити утворення піни й водночас не дати їй втекти. Келих наповнюють лише до половини або ж на 2/3.

Кожен вид шампанського вимагає відповідних закусок. Наприклад, брют є добрим аперитивом. Його, а також сухе подають до морепродуктів, легких закусок, страв з білого м'яса. Напівсухе, напівсолодке і солодке - до десертів, морозива, фруктів. Не рекомендують споживати шампанське разом із шоколадом. Гурмани вважають, що помішувати шампанське, аби вийшли бульбашки, - це зневага. Адже бульбашки - це ознака вина високої якості.