Дебати про доцільність цієї зміни тривають і надалі, однак для більшості мешканців Словаччини вони вже не є такими важливими, як на початку. Простих людей більше турбує практичний бік справи, а передусім те, чи підприємці не скористаються нагодою збільшити ціни.
Уперше про плановану зміну валюти пересічний словак довідався з телебачення або зі сторінок улюбленої газети. Його відчуття були, швидше за все, змішані. Словаччина пройшла довгий шлях, доки здобула свою державність, а словацька крона, що ввійшла в обіг 1993 року, була одним із символів цієї державності. З іншого боку, прийняття євро означало, що Словаччина має успіхи, що вона є важливою частиною Європи. А обігнати чехів, яким євро ще не світить, - це привід для гордості для кожного словака! Наш пересічний громадянин загалом не був проти євро, проте кожен мав якісь сумніви та побоювання. Здоровий глузд підказував, що такі зміни завжди є нагодою для заробітку для різних спекулянтів. Уряд та управління Національного банку Словаччини дуже серйозно поставилися до цієї загрози та приготували комплексну інформаційну кампанію. Відомі зірки говорили по ТБ про вигоди єдиної валюти, а спеціалісти пояснювали всі деталі. За кілька місяців перед прийняттям нової валюти кожна словацька сім'я отримала поштою так званий "єврокалькулятор", котрий слугував простому перечисленню валют. Торовці мали за обов'язок заздалегідь вказувати подвійні ціни в кронах та євро, так що словаки могли поступово усвідомлювати, скільки євро коштують хліб, молоко та інші товари. Окрім цього, державні органи попереджали торговців, що безпідставне збільшення цін загрожує високими штрафами.
Проте ядром цілого процесу був фізичний запуск нової валюти до обігу та стягнення старих грошей до банків. Громадянин міг у банку придбати так званий "стартовий пакет", в якому було по кілька штук різних номіналів нових купюр та монет.
Опівночі з 31 грудня на 1 січня, коли розпочався новий 2009 рік, настав момент, коли словаки вже могли платити в крамницях у євро. Під час перших двох новорічних тижнів в обігу були дві валюти одночасно - стара словацька крона та нове євро. Якщо хтось за цей час не встиг поміняти всі свої крони, міг зробити це в банку пізніше. Так званий дуальний обіг закінчився 16 січня 2009, тоді остаточно зникла словацька крона як державна валюта Словацької Республіки - валюта, котра існувала від лютого 1993го, тобто майже 16 років.
Коли в січні наш статистичний громадянин ішов перший раз до крамниці, був трохи радий, що вперше заплатить новими, ще блискучими монетами та непом'ятими банкнотами. Але був також і дещо нервовий, оскільки знав, що мусить бути дуже обережний при перерахунку, тому брав зі собою калькулятор. Для нього було незвично платити суму 2,50 або 5 - у кронах це були набагато більші числа. Це породжувало справжні проблеми, адже інтуїтивно може здаватися, що 50 центів або навіть 1 євро є дрібними грішми, але насправді це 15 і, відповідно, 30 крон, тобто, не так і мало. Трохи таких необережних покупок, коли ці "дрібні" гроші витратили на непотрібні речі, а під кінець місяця в гаманці може не залишитися грошей.
Словаки зіштовхнулися також з проблемами технічного роду. Євробанкноти починаються від номіналу 5 євро (150 словацьких крон), нижчі номінали є у монетах. А словацька крона мала купюри вже вартістю 20 крон. Через це тепер словацькі гаманці та кишені є повні монет. У продажу миттєво з'явилися різні спеціальні єврогаманці та інші подібні речі.
Словаччина вже потихеньку забуває про словацьку крону. Можливо, тому, що крона мала лише 16 років, а впродовж ХХ сторіччя валюта на нашій території змінювалася не один раз. Звикнути можна до всього.
Прєвідза, Словаччина