Другого грудня Мюнхенський суд скасував засідання у справі Івана Дем'янюка через його хворобу. "Обвинувачений не транспортабельний, тому засідання проведено бути не може", - заявив представник суду, не вказавши, однак, від якої недуги страждає Дем'янюк.

"Пошта" писала, що процес над українцем, звинуваченим у вбивстві 29 тисяч євреїв у нацистському таборі Собібор, розпочався 30 листопада. Усі судові засідання оскаржений просидів у пов­ному мовчанні та зі заплющеними очима. Дем'янюк відкидає звинувачення в тому, що був охоронцем нацистського табору під час Другої світової війни, і причетність до вбивства людей.

Процес, на думку організаторів, мав би завершитися до травня 2010 року. Лікарі визнали 89річного Дем'янюка здатним брати участь у судовому процесі за умови, що в день буде не більше двох засідань по 90 хвилин. Назагал має відбутися 35 таких засідань.

Якщо вину колишнього червоноармійця, а відтак військовополоненого доведуть, то йому загрожує до 15 років в'язниці. Його сім'я стверджує, що жити хворому Дем'янюкові залишилося усього кілька місяців і справу організовано не для з'ясування істини, а для показового процесу.

Сьогодні "Пошта" публікує пресове повідомлення сина Дем'янюка Івана, яке з'явилося наприкінці минулого тижня. Стиль викладу автора збережено.

"Деякі ЗМІ, засліплені емоціями, що вирують навколо судового процесу в Мюнхені, писали: мій батько визнав, що перебував у Собіборі, або цього ні не підтвердив, ні не заперечив. Насправді впродовж 30 років він відкидав і далі відкидає будьякі закиди щодо його участі в Голокості. Саме обов'язком прокуратури є доказати протилежне. Ті ж самі арґументи висунув його адвокат доктор Ульріх Буш. У своєму першому виступі на суді він наголосив, що полонені у Травніках, не конкретно І.Дем'янюк, були змушені ставати охоронцями через загрозу їхньому життю. Арґументи адвоката Буша є обґрунтовані історичними фактами та мають пройти успішну перевірку в суді.

Сам Голокост викликає шок і сприймається без заперечень. Однак суд у Мюнхені став пародією правосуддя. Очевидно, уцілілі та їхні родини не несуть відповідальності за те, що відбувається у Мюнхені та що чинить мюнхенська прокуратура, адвокати, суд.

Історія твердить, що Німеччина є винна у стражданнях (людей), зокрема мого батька як військовополоненого червоноармійця.

Прокуратура, згідно із німецькими законами, запросила своїх адвокатів та адвокатів звинувачуваних брати участь у судовому процесі. Прокурор Мюнхена має задокументовані покази понад 50 свідків, що впродовж 60 років давали поодинокі свідчення німецьким, польським, канадським і совєтським дослідникам. Вони є підтвердженням історичної правди: совєтських полонених, в тому числі й мого батька, трактували не полюдськи та виморювали голодом. Зокрема, життя полонених у Травніках було під загрозою: або служба німцям, або розстріл за втечу чи крадіжку цінностей.

Адвокати прокуратури мають взяти останнє до уваги. Рівно ж вони повинні зрозуміти, що серед свідків є двоє німецьких громадян, які не були охоронцями в Собіборі, а в інших таборах смерті - у Белзец і Тремблінці. Прокурор Мюнхена має достовірні докази, що ці нацисти здійснювали мордерства. Однак досі їх не засуджено, а навіть вони є "чистими" перед прокуратурою. Замість цих нацистських убивць, суд прагне винести вирок українському полоненому, проти якого немає доказів у жодному вбивстві чи фізичному побитті (виділення наше - "Пошта").

Зрозуміло, що уцілілі в Собіборі, ці обвинувачі на суді разом із членами родин загиблих жертв (Nebelklaeger), а також присутні представники ЗМІ, не знають про згадані матеріали. Однак кожен з адвокатів прокуратури має пам'ятати про наявні в них документи, зібрані згаданими дослідниками. Німецький суд, прокуратура й адвокати обвинувачів (Nebelklaeger) у ганебний спосіб використовують жертв Голокосту та членів їхніх родин, а також уцілілих, щоб доказати світові: Німеччина не винна. Саме задля цього розпочали судовий процес над Іваном Дем'янюком і прагнуть його засудити".

Іван Дем'янюк­-молодший

 

Переклад з англійської Мирослави Олексюк та Марти Онуфрів