За 10 днів до вторгнення в Ірак британський прем'єр­міністр Тоні Блер одержав розвідувальні дані про те, що в Саддама Гусейна немає щвидкого доступу до зброї масового ураження. Про це на публічних слуханнях у Лондоні, присвячених причинам початку іракської кампанії, заявив сер Вільям Ерман, який керував у той час департаментом розвідки й оборони британського МЗС.

У звіті, представленому Блеру, говорилося, що іракська хімічна зброя перебувала в розібраному стані, й Гусейн не віддавав наказу її збирати. Крім того, висловлювалося припущення, що в Іраку немає достатнього числа боєголовок для використання хімічного озброєння. Утім, сер Ерман переконує, що ця інформація не повинна була вплинути на рішення Блера, оскільки свідчила про те, що зброя масового ураження в Іраку все­таки була. Також Вільям Ерман заявив, що в 2001 році Ірак перебував тільки на четвертому місці в списку держав, що займаються розробкою зброї масового ураження. Перші три місця займали Іран, Північна Корея і Лівія.

Нагадаємо, що війська західної коаліції вторглися в Ірак 20 березня 2003 року; кампанія протривала 43 дні. Проте навіть після повної окупації Іраку зброю масового ураження, незважаючи на всі зусилля, так і не знайшли. Водночас перед початком вторгнення Тоні Блер стверджував, що метою кампанії було власне роззброєння Іраку, а не повалення режиму Саддама Гусейна. Крім того, британський прем'єр переконував, буцімто, згідно з наявними в нього розвідданими, Ірак був здатен розгорнути зброю масового ураження протягом 45 хвилин, намагався придбати в Африці уран і працював над створенням ракет, здатних досягнути території Греції, Туреччини, Ізраїлю та інших держав. Тепер так виглядає, що Блер тоді збрехав.