Керівництво палестинського руху ФАТХ прийняло стратегічне рішення про готовність оголосити третю інтифаду проти Ізраїлю. Щоправда, центральний комітет ФАТХ переконує, що інтифада матиме виключно мирний характер.
"Ми закличемо тисячі палестинців до щоденних демонстрацій у районах ізраїльських поселень на окупованих територіях з вимогою припинення окупації", - заявив представник ФАТХ. Він уточнив, що рішення прийняте у зв'язку із провалом мирних переговорів з Ізраїлем. Повідомляється також, що президент Палестинської автономії Магмуд Аббас загалом схвалив це рішення, висунувши обов'язковою умовою збереження мирного характеру акцій протесту без застосування насильства.
Про всяк випадок нагадаємо, що інтифада (від арабського "порятунок") - це збройна боротьба палестинців проти Ізраїлю. Перша інтифада тривала шість років - з 1987 по 1992й. Її називали також "інтифадою каменів", оскільки разом із саморобною зброєю палестинці широко застосовували каміння. За різними оцінками, тоді загинуло близько 1200 палестинців та 170 ізраїльтян. Друга інтифада розпочалася у 2000 році. Вона супроводжувалася масовими демонстраціями, зіткненнями з поліцією та серією терактів, зокрема, скоєних шагідами. Формально друга інтифада не закінчилася донині - принаймні акта про її припинення жодна з палестинських організацій не приймала. Однак після смерті у 2004 році лідера Організації звільнення Палестини Ясира Арафата акції протесту поступово зійшли на пси. За час другої інтифади жертвами терактів стали понад 200 мирних мешканців Ізраїлю, постраждало близько 1400 осіб.
Тим часом ізраїльтяни не сидять склавши руки, і методично завдають авіаційних ударів по всіх підозрілих об'єктах на території сектора Газа. Зранку в неділю ізраїльські літаки закидали ракетами дві збройових майстерні і тунель, що використовувався для контрабанди зброї. Авіаудар став відповіддю на обстріл Ізраїлю ракетами "Кассам" з території сектора Газа. Натомість палестинські джерела стверджують, що ізраїльтяни розбомбили безневинні ливарні майстерні та ще й спровадили зі світу сімох мирних арабів.
Лише цим претензії палестинців не вичерпуються. Днями араби звинуватили ізраїльських поселенців у тому, що вони крадуть у них питну воду. Ізраїльські поселення споживають у чотири рази більше води, ніж палестинці, і відсутність мирної угоди між сторонами перешкоджає переговорам щодо поліпшення ситуації, пише часопис "The Christian Science Monitor". Почасти суперечка по'язана з правами на "гірський водоносний шар" на Західному березі ріки Йордан. Він збирає дощову воду, більша частина якої потім перетікає крізь підземні формації через "зелену лінію" на територію Ізраїлю. "Це все одно, якби два чоловіки пили з однієї склянки через дві соломинки, - стверджує професор Гілел Шувал, фахівець із ресурсів навколишнього середовища. - Підземні води під Західним берегом та Ізраїлем - це спільнийй ресурс".
За даними Всесвітнього банку, ізраїльтяни споживають у чотири рази більше води на душу населення, ніж палестинці. При цьому палестинці стверджують, що повинні одержувати від Ізраїлю дозвіл на доступ до води в межах Західного берега. "Це систематична політика, - каже Надер Гатееб, який очолює вифлеємське представництво екологічної організації "Друзі землі Близький Схід" (Friends of the Earth Middle East). - Контроль водних ресурсів означає контроль економіки й розвитку".
У жовтні Amnesty International у своїй доповіді звинуватила Ізраїль у тому, що він перешкоджає доступу палестинців до місцевих водних ресурсів. Водночас ізраїльтяни спростовують ці твердження, стверджуючи, що палестинці самі винні, оскільки не захотіли вкласти достатньо коштів у систему помпування води.
На Близькому Сході завжди так: винних немає, кожна сторона тицяє пальцем у сусіда, мовляв, усі капості від нього, а моя хата скраю.