Перевірка львівських ринків засвідчила: вони не завжди є безпечними для покупців

Де краще купувати продукти, кожна господиня вирішує сама. З одного боку, купуючи їх у магазинах чи супермаркетах, налаштовуєшся на те, що там все­таки безпечніше: кращі умови зберігання, більше контролю. Так принаймні хочеться думати. З іншого, на ринку можна поторгуватися й навіть скуштувати ковбасу чи сир. Та йдучи по ринку продуктовими рядами, особливо в мокру дощову погоду, бажання щось купити миттєво зменшується.

Наскільки ж безпечними є продукти на львівських ринках? Чим грішать продавці та підприємці? Чи дотримуються норм законодавства?

Спеціалісти управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області, які перевіряли ринки міста впродовж вересняжовтня, твердять: порушень не бракує.

Спеціалісти перевірили ринки "Краківський", "Привокзальний", "ТЦ Добробут", "Стрийський" та "Шувар". На усіх зафіксували порушення правил торгівлі і продавцями та підприємцями, і недотримання адміністраціями вимог законодавства при організації роботи ринків.

Оксана Кечур, голов­ний спеціаліст управління, розповіла, що відповідно до "Правил торгівлі на ринках", при вході до них мають бути інформаційні стенди з планом території, з позначенням усіх стаціонарних об'єктів ринку (обов'язково лабораторії ветеринарно­санітарної експертизи), пішохідних і транспортних маршрутів, аварійних виходів, аби споживачам легше було орієнтуватися на ринку. На жодному з перевірених ринків таких стендів не було.

На деяких ринках ("Добробут", "Шувар", "Стрийський") не обладнано спеціалізованих зон для реалізації окремих видів продукції: овочів і фруктів, м'яса і битої птиці, яєць, молочних продуктів, риби, меду, олії тощо, або були порушення щодо використання таких зон, згідно з їх призначенням.

Кожен продавець на ринку зобов'язаний мати інформаційні таблички, де було б зазначено назви, адреси, телефон суб'єкта підприємницької діяльності, який організував торгівлю, прізвище, ім'я та по батькові продавця, номер свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив реєстрацію. Така інформація може бути у будьякій формі: на табличці, у роздрукованому варіанті на аркуші паперу тощо. Головне, щоб кожен споживач мав вільний доступ до неї. Але таких інформаційних табличок спеціалісти не знайшли на жодному ринку.

Під час перевірок також виявили, що на ринках не вистачає обладнання та інвентарю (щипці, лопатки, підноси тощо). Ось і виходить, що продавці і солодощі, і м'ясні вироби накладають руками й доволі часто без рукавичок.

Не бракує випадків, коли продавці торгують продукцією тваринного походження без висновків ветеринарно­санітарної експертизи (тобто продукцією, яку не перевіряли у ветеринарній лабораторії). Гарантувати її безпечність ніхто не може. На жаль, покупці дуже рідко цікавляться такими документами, головне, аби зовнішній вигляд продукту був задовільним. Хоча, як твердять спеціалісти, не варто бути такими безпечними, бо не бракує історій, коли "досвідчені" продавці з не дуже свіжих продуктів роблять свіжі. Та й існує небезпека придбати м'ясо чи сир хворої тварини.

Зважаючи на висновки перевірки, готовий фарш на ринку купувати не варто. Як виявили спеціалісти, продавці готують такий фарш у непристосованих умовах чи продають уже готовий фарш. Хоча, відповідно до вимог, граничний термін реалізації фаршу досить малий - шість годин. Не бракує випадків, коли продавці тримають продукти, які швидко псуються (фарш, субпродукти, кулінарну продукцію) без холодильного обладнання. "Ми виявляли, що продавці тримали свіже м'ясо на картоні невідомого походження, а не на відповідних підносах, використовували власний інвентар (лопатки, лоточки, підноси), який дуже часто не відповідав санітарним вимогам", - говорить Оксана Дмитрівна.

Під час перевірок спеціалісти виявили продукцію, яку продавати на ринку заборонено. Зокрема, це кондитерські та кулінарні вироби, напівфабрикати з м'яса (фарш, котлети, кров'яні та домашні ковбаси тощо), а також консервовані продукти (овочі, гриби, інші консерви), виготовлені в домашніх умовах; готові продукти тваринного походження - масло вершкове, сир, ковбаса, вудженина тощо без документів, що засвідчують їхню якість та безпеку. Тож, як виявляється, домашні торти, ковбаси, які мають попит серед споживачів, заборонено продавати без відповідних документів. Адміністрація ринку, яка надає місце продавцеві й бере з нього ринковий збір, мала би перевіряти наявність таких документів. Та цього немає. Мабуть, доки буде попит, люди торгуватимуть продукцією власного виробництва. Та адміністрація, яка допускає реалізацію на ринках неперевіреної продукції невідомого походження, не надто боїться перевірок (їх закон дозволяє робити лише раз на рік, частіше тільки у випадку скарги), не лякає її і штраф.

Продавали на ринках і тропічні фрукти та овочі без документів, що мали б підтверджувати їхнє походження та проходження фітосанітарного контролю.

"Під час перевірки більшість продавців не могли надати документів, які засвідчували б належну якість та безпеку товару, його походження, інформацію про виробника, склад продукту, дату виготовлення чи кінцевий термін реалізації", - говорить Оксана Кечур.

За виявлені порушення відповідальних осіб адміністрації ринків притягнуто до адміністративної відповідальності (накладено штрафи) та приписами зобов'язано усунути недоліки. Штрафні санкції було застосовано до ринку "ТЦ Добробут", оскільки тут не виправили порушення, які виявили раніше.

Купуючи продукцію на ринку, передусім придивіться до продавця: в якому він одязі (дозволено використовувати спеціальний санітарний одяг), в якому стані його робоче місце, яким інвентарем та обладнанням користується (підноси мають бути виготовлені з харчових матеріалів, з гладкою поверхнею, щоб їх можна було легко вимити, ваги у справному стані, з повірочним тавром, виставлені на нуль), чи дотримується товарне сусідство (готову продукцію не можна зберігати разом зі сирими продуктами - м'ясом, яйцями), чи дотримуються умов зберігання (на прилавках та холодильних вітринах, а не у ящиках на землі).

Купуйте ту продукцію, яку пробували, бо інша паличка ковбаси, ніби з тієї ж партії, може мати зовсім інший смак. Зверніть увагу, чи є на тушках тварин та птиці відтиск печатки ветлабораторії.

Курячі яйця, які не мають штампу категорії та вимазані послідом, не обов'язково домашні.

Спеціалісти управління досить часто у торговельній мережі області виявляють та забраковують яйця, які надходять у продаж з птахофабрик, без штампа категорії, а рівень забруднення перевищує допустимі норми. Купуючи овочі, особливо якщо робите запас на зиму, поцікавтеся у продавця, чи рівень нітратів у цих овочах не перевищує допустимої норми. Це може підтвердити висновок ветлабораторії.