Роксолана Богуцька, відомий дизайнер, про жіноче щастя, надійні тили, улюблену роботу та комфорт рідного міста

я відома на всю Україну і поза її межами талановита дизайнерка є справжнім зубром у вітчизняній моді та постійним учасником українських тижнів моди. Вона започаткувала і зайняла нішу етностилю, а зараз зачаровує усіх витонченими сукнями з ніжного шовку. Нині її ставлять у приклад студентам у Львівській академії мистецтв, яку свого часу закінчила. Про себе каже, що є максималісткою: якщо робити - то робити лише якнайкраще, тоді й буде результат. Це і є життєвим кредо цілеспрямованої та вельми працьовитої львів'янки Роксолани Богуцької, з якою спілкуємося. За понад 10 років створила більше 20ти колекцій, в основі яких жіноча сексуальність, елегантна розкіш та шарм. Традиційно для бренду Роксолани Богуцької колекції виконані лише з натуральних тканин, шовку, вовни, шкіри та хутра. На ниві моди вона - успішна, у сім'ї - щаслива і там їй комфортно. Коханого чоловіка називає справжнім другом, надійним плечем та романтиком. Каже, що саме він навчив її залишатися керівником на роботі, а жінкою - вдома.

Надійна друга половина

- Звичайно, у сім'ї! Жінка, яка себе реалізує і при цьому має сім'ю, не так часто зустрічається. Чомусь прийнято говорити, якщо жінка успішна і в неї все виходить у бізнесі, роботі, творчості, то їй важко знайти супутника - свою половинку, яка б її розуміла і підтримувала. Думаю, що моя успішність як жінки в тому, що знайшла цю половинку. Поруч чоловік, який розуміє та завжди підтримує. Після знайомства з ним (а це мій другий чоловік) і після того, коли він погодився допомогти мені, залишаючи нездійсненними якісь свої мрії, реалізацію в професії, справи пішли значно краще. Немає кращого, коли у сімейному бізнесі поруч людина, якій можеш довірити абсолютно все, яка тобі завжди підставить плече, яка тебе не зрадить і не підведе.

- Саме так! І так було одразу від моменту знайомства. Коли ми познайомилися, то я вже була дизайнером і виставлялася на Українському тижні моди, мала певне ім'я та велику базу клієнтів. Тобто, вже була сформованою особистістю, чоловік прийняв мене такою, як я є, і не захотів ламати та перебудовувати, що зараз трапляється часто... Мені було 30 років і я розуміла: у житті має з'явитися чоловік, який мене такою сприйме і який не захоче зробити з мене домогосподарку, а підтримуватиме мої ідеї. Якщо жінка обрала чоловікатирана, який її зневажає, піднімає руку і не цінує як особистість, то вона сама на це піддалася. Ніколи не ставила за мету матеріальні блага. Вибрала чоловіка, який розумів мене, допомагав, а при дружніх відносинах і взаєморозумінні ми всього разом досягнемо.

- Інтелігентністю, виховністю, порядністю, надійністю. Остап має велику повагу до жінки - так його виховала мама, за що їй вдячна. Він прекрасний друг і сам має багато друзів. Він романтик і вміє зробити жінку щасливою! Також має свій дар і своє покликання у житті. Колись чоловік заради мене полишив медицину і кілька років поспіль був менеджером у нашому модельному бізнесі. Чотири місяці тому Остап повернувся в медицину - працює травматологом у лікарні швидкої допомоги Львова. Він медик за покликанням. Обоє робимо, те, що любимо. На цьогорічний мій показ на Lviv Fashion Week чоловік уперше прийшов як глядач, а згодом поїхав на чергування до лікарні.

Устигнути все

- Два Остапи - чоловік та син від першого шлюбу. Мені дуже пощастило з ними! Чоловік навчив мене бути керівником на роботі, а жінкою - удома. До знайомства з ним усе було на моїх плечах і всі проблеми вирішувала сама. Остап став надійним плечем, на яке можна обпертися, навчив бути домашньою жінкою. Прийшовши додому, дістаю задоволення, що даю чоловікові вечерю. Важливою є домашня родинна атмосфера. Вечеряємо разом зі сином. Полюбляємо недільні обіди. Жінка має дбати про затишок та чистоту в домі, кухню та одяг.

- Остап дуже добре куховарить, з творчим підходом, що мені, звісно, приємно. Може прекрасно приготувати недільний сніданок чи обід з червоним вином. Завжди вміє це гарно подати і перетворити у свято. Я ж, готуючи, відпочиваю, роблю це із задоволенням. Любимо двоє готувати. Обожнюємо італійську кухню. Часто буваємо в Італії (там живуть наші партнери та друзі) й багато навчилися в італійців, зокрема, як готувати їхні страви. В Італії - культ харчування!

- Радше вимоглива. Я мама, яка є його другом. Остапові 20 років, він студент ЛНУ ім. І. Франка, де навчається на двох факультетах - юридичному та міжнародного права. Є гуманітарієм, йому добре даються мови. Через зайнятість, можливо, недостатньо багато часу проводила зі сином, але ніколи не нехтувала спілкуванням. Виріс цілеспрямованим та наполегливим юнаком. Акцентую, що всього має досягнути сам. Певна: дитині треба дати не рибку, а вудку. Завдання батьків - дати дитині добру освіту.

- Завжди мріяла мати своє гніздо - житло. Маємо затишне помешкання, яке створили своїми руками, де багато квітів. Нам найкраще саме там. Удома дістаємо заряд позитивних емоцій!

- Так! Жінка, яка має гарну сім'ю, чоловіка, який її розуміє, роботу, в якій себе реалізувала як творча особистість, в якої здорова дитина, рідні, - є цілком щасливою жінкою. Можливо, я б хотіла більше подорожувати. Зрештою, всі мрії з часом збуваються.

Про оригінальність, цілеспрямованість
і патріотизм

- Завжди намагаюся до всіх знайти підхід. За роки роботи з людьми вже й сама стала психологом. Я відкрита та комунікабельна з людьми. Маю багато друзів серед клієнтів. За роки президентства Віктора Андрійовича дуже часто буваю в домі, сім'ї Катерини Ющенко, маємо хороші дружні стосунки.

- Маємо постійні замовлення. Як завжди, працюємо над етномотивами.

- Є побажання і для доньок. Зараз шиємо сарафанчики...

- Наші vipклієнти, які відомі широкому колу, насамперед у столиці. Кияни мене знаходять і замовляють. Колись навіть не сподівалася, що фольклорні мотиви стануть такими популярними.

- Так. Маємо багато замовлень і на сукні, і на сорочки з етнічними деталями. А ось в останній колекції навмисно відмовилася від фолкмотивів.

- Так, я люблю Львів! Ну не всі повинні жити у Києві.

- Мені там некомфортно. А у Львові дуже добре, люблю наше місто, бо тут добра енергетика. Важливу роль у тому, що наша сім'я залишилася у Львові, відіграли друзі та родичі. Це і є те, що людину прив'язує. Коріння виявилися дуже сильними.

- Моя цілеспрямованість та впертість. Розпочинала, коли започаткувалася українська мода як така. Коли закінчила Львівську академію мистецтв, то української моди як такої ще не було. Треба було пройти тернистий шлях. Обставини склалися так, що опинилася в потрібному місці і в потрібний час. Власне допомогла й моя наполегливість. Не мала багатого чоловіка і багатих батьків, ані стартового капіталу, а дизайнеру треба мати справу з матеріальним, потрібні великі інвестиції. Допоміг ентузіазм, друзі... Життя мене загартувало. Була навіть одна крадіжка колекції... Поплакавши, пообіцяла собі: буду тим, ким хочу бути!

- Тішуся, що 10 грудня відкриваю свій дизайнерський бутик у Львові. Це буде не музей, а магазин, де жінки зможуть придбати ексклюзивні речі. Ніколи не ставила за мету, щоб речі залишалися музейними експонатами, а продавалися.

- Від 500 доларів. Працюємо лише з натуральними тканинами - шовк, вовна. Кожну колекцію роблю так, аби жінки її згодом носили та були задоволені від цього.