Важко відтворити смак часу, ще важче відтворити його дух. Проте, якщо вам таки заманеться повернутися на століття назад, то машина часу не обов'язкова, варто просто завітати у ресторан "Купол" дорогою на Цитадель "у верхів'ях" вулиці Чайковського.

Закладу пішов уже другий десяток літ, і його вже точно можна вважати однією з найдавніших культових кнайп сьогодення у Львові. Двокімнатна таверна виглядає подомашньому: коричнева м'якість шпалер, старомодні гардинні фіранки, сотні розмаїтих свічників... Стіни ж усіяні давніми чорно­білими світлинами. Усі знімки, листівки, нотатки, афіші датуються початком XX, і сам заклад до дрібниць декорований духом того ж часу. На стінах висять аплікації з виделок, ножів та мережива, обережно зрізаного чи то з жіночих манжетів, чи зі скатертин. Усі речі доповнюють записи німецькою чи російською мовами, сенс яких, щоправда, міг загубитися в далекому минулому. У такій квартирі можна було б знімати епізод з "Майстра і Маргарити". А позаяк заклад розташований на пагорбі, то ще легше уявити, як з котрогось вікна у сутінках, густо намастившись час­кремом, випурхне Маргарита. Час від часу навіть деренчить раритетний телефон - незмінний атрибут того часу.

Містичності закладу додає запах воску від свічок на підвіконні та шинквасі. На жаль, його дещо псує ароматзрадник кухонних випарів, викликаючи асоціації з радянським "общепітом". Вочевидь, новітнім технологіям сюди зась. Контрастує із загальними настроями й музика, бо якщо ремікси на "U2" цілком гожі для вуха, то саундтрек до стрічки "Реквієм за мрією" - останнє, що хочеться чути під час жвавої розмови з друзями.

Серед круглих столів є навіть свій мінімузей, на ньому щільно розташовані експонати­однолітки світлин: заржавілий фотоапарат, сифон, пенсне та томик Шиллера мовою оригіналу з атласною стрічкою замість закладки. Перелік страв у меню трохи нагадує кулінарний асортимент моєї бабці. Після бульйону чи борщу ви не зойкатимете від захоплення: страви в міру смачні, але без претензії на екзотику. Є тут і вишукані класичні страви з м'яса: свинина на кісточці з журавлиним соусом і смаженою картоплею, свинина тушкована в яблучному соку з картоплею пюре, зрази з яловичини. Можна влаштувати й рибний день, до уваги пропонують дорадо, форель та лосось. Для вегетаріанців приготують броколі, голубці та крокети з гречки під грибним соусом. Алкогольна карта, як то кажуть, не бідна й не багата. Вермути , вино , пиво й горілка в асортименті.

Шкода, що сучасне меню не містить порції уважності для офіціантів. Позаяк плями на скатертині навряд чи є окрасою навіть у кнайпіквартирі початку минулого сторіччя. А покладений на таку скатерку без серветки столовий прибор однозначно не є шедевром гігієни. Колоти ж пальці об скельця розбитих бокалів, що лишилися після чвар, а може, й просто від незграбності попередніх завсідників, щонайменше малоприємно. Історія знає тільки один приклад, коли проколений палець був доброю вісткою - коли мама Білосніжки на білому полотні уздріла образ своєї майбутньої доньки. Проте, на жаль, люди вже давно не довіряють байкам, тож краще перестрахуватися й витрусити скатертину.

До слова, в теплу пору року приємно посидіти на літній терасі "Купола", яка також облаштована тогочасними предметами побуту. Впадає в око величезний скляний бутель, вщерть наповнений дерев'яними корками. Окрім двох кімнат, ресторан має ще й окремий бенкетний зал з величезним торшером та кріслами. Ці предмети створюють ілюзію того, що тут колись таки умостяться для читання у теплому кашне.

Середній чек після посиденьок удвох обійдеться у сотню гривень.