Європейський суд з прав людини порекомендував забрати з італійських шкіл символи розп’яття

Позов подала італійка фінського походження Соїле Лаутсі, яка вимагала забрати символи розп'яття із приміщень школи, де навчаються її діти. Суд визнав, що в такий спосіб шкільна адміністрація порушує право батьків виховувати дітей відповідно до власних переконань, і ухвалив виплатити "ображеній" матері 5 тисяч євро.

Боротьбу з хрестом Соїле Лаутсі розпочала ще 2002 року, звернувшись до адміністрації школи Абано Терме з вимогою забрати розп'яття Христа із класів, де вчилися її діти, оскільки це суперечить принципу незалежності держави від Церкви. При цьому жіночка посилалася на рішення італійського касаційного суду від 2000 року, що ухвалив забрати символи розп'яття із приміщень виборчих дільниць, щоб не порушувати принципів світської держави.

Шкільна адміністрація звернення проігнорувала. Щобільше, міністерство освіти Італії розіслало в усі школи країни спеціальну директиву, що пропонує не задовольняти такого прохання батьків. Однак наполеглива жіночка навіть не думала здаватися й подала скаргу до регіонального адміністративного суду регіону Венето. Причому відповідачем стало якраз міністерство освіти. Урештірешт справа дісталася аж Конституційного суду. У березні 2005 року він відмовився задовольнити позов Соїле Лаутсі, обґрунтувавши своє рішення тим, що розп'яття є невід'ємною частиною італійської культурно­історичної спадщини, а отже, італійської культурної самосвідомості, символізуючи рівність, терпимість і взаємну незалежність церкви й держави.

Невгамовна пані подала скаргу до Європейського суду з прав людини. Страсбург із доводами італійської юстиції не погодився й на підставі того, що присутність у шкільних класах символів розп'яття порушує права дітей, які сповідують інші релігії або є атеїстами, задовольнив позов Лаутсі.

В Італії, що давно звикла вважати себе світовим центром католицизму і 90 відсотків 60мільйонного населення якої сповідують католицизм, таке рішення сприйняли як ляпас. Міністр у справах європейської політики Андреа Ронкі так прокоментувала рішення Страсбурга: "Ми вражені цим вердиктом. Заперечувати знак розп'ятого Христа, значить заперечувати християнське коріння Європи й Італії, це значить віддаляти громадян від концепції єдиної Європи. Ця так звана світськість не належить до нашої свідомості". Вердикт глибоко розчарував і Святий престол. На думку католицького духовенства, символ розп'ятого Ісуса Христа не розділяє багатокультурне суспільство, а служить об'єднавчим чинником. "Розп'яття Христа не є символом поділу, марґінесу або несприйняття інших. Усе навпаки. Це символ Божої любові, відкритої для всього людства, про що говорить сам знак: обійми Ісуса Христа відкриті для всіх. І зрештою, цей символ глибоко пов'язаний з історією, культурою та самобутністю італійської нації", - заявив речник Ватикану отець Федеріко Ломбарді.

Як не дивно, рішення "вропейського суду розкритикували й італійські нехристияни. Так, керівник асоціації італійських мусульман­інтелектуалів Агмад Джанп'єро Вінченцо заявив: "З ісламської точки зору, зображення хрестів з розп'яттям Ісуса не слід забирати з тих місць, де вони знаходяться. Йдеться про релігійний постулат, що сягає древніх часів. Коли мусульмани увійшли до Єрусалима і почали контактувати iз християнами, пророк сказав, що хто образить християнина чи єврея, не потрапить до раю".

Наразі відомо, що італійський уряд має намір подати апеляцію на рішення Європейського суду з прав людини. Яким буде остаточний вирок, поки що не відомо, але багато хто в Європі дедалі активніше критикує недолугу релігійну політику. На думку представників багатьох релігій, найбільша помилка європейської влади полягає в тому, що вона намагається домогтися віротерпимості методом заборон на релігійні символи. Поки що такі дії викликають лише агресію й несприйняття з боку т их, хто виявляється позбавлений права на вільне віросповідання.