Міжнародний трибунал для колишньої Югославії не зміг розпочати слухання справи проти Радована Караджича

Колишній лідер боснійських сербів бойкотував початок процесу, наполягаючи на необхідності надання йому додаткового часу для підготовки до захисту. Нагадаємо, що Караджич відмовився від послуг адвоката і має намір захищати себе самостійно.

Нагадаємо, що колишнього лідера боснійських сербів було затримано 21 липня 2008 року, після 12 років переховування. Увесь цей час Караджич, якого нібито активно шукали і правоохоронні органи Сербії, й західні спецслужби, спокійно жив і працював спеціалістом з нетрадиційної медицини в одній із приватних клінік Бєлграда. Арешт колишнього лідера боснійських сербів був однією з вимог, які Європейський Союз поставив перед Сербією на шляху її євроінтеграції. Радована Караджича звинувачують в організації вбивства восьми тисяч мусульман у місті Срєбрєніца у липні 1995 року і в смерті 12 тисяч людей під час блокади Сараєвого в тому ж році. Сам підсудний всі звинувачення у свій бік відкидає.

Тепер Міжнародний трибунал повинен вирішити, чи варто продовжувати розгляд справи за відсутності підсудного, чи силоміць привести його до судової зали або зобов'язати користуватися послугами адвокати. Є ще й іншій варіант - відтермінувати початок слухання. Ще у вересні Караджич попросив перенести початок процесу принаймні на 9 місяців, пояснюючи своє прохання нестачею часу для вивчення матеріалів обвинувачення. Зрештою, справа проти колишнього лідера боснійських сербів налічує 938 тисяч сторінок, що абсолютно виправдовує прохання Караджича, адже увесь цей текст потрібно принаймні перечитати. Представники Міжнародного трибуналу, однак, очікують завершення цієї справи в 2012 році. Щоб пришвидшити процес, прокурори навіть погодилися скоротити кінцеве обвинувачення і надати свідчення кількох свідків у письмовій формі.

2012 рік як фінал у справі Караджича має дуже просте пояснення.

Міжнародний трибунал для колишньої Югославії було засновано резолюцією Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй №827 від 25 травня 1993 року. Сфера діяльності цього спеціального органу міжнародного правосуддя, який, до речі, вважається допоміжним органом Ради Безпеки ООН, судове переслідування осіб, відповідальних за грубе порушення міжнародного гуманітарного права на території колишньої Югославії.

Відповідно до "завершальної стратегії", яку розробила Рада Безпеки ООН, Міжнародний трибунал завершив усі розслідування і висунув обвинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяності та геноциді до кінця 2004 року й повинен закрити всі справи, в тому числі апеляції, до кінця 2010-го. Остаточно ж припинити свою діяльність трибунал повинен у 2012 році, коли Апеляційна палата має розглянути останню скаргу. Тож зрозуміло, чому Радован Караджич так запекло наполягає на додатковому часі для ознайомлення з матеріалами обвинувачення, очевидно, сподіваючись "вискочити" за часові рамки повноважень Міжнародного трибуналу. Також зрозуміло, чому представники трибуналу заявляють про завершення цієї справи саме в 2012 році. Як воно вийде насправді - побачимо.

ДО ТЕМИ

Однією з найгучніших справ Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії була справа Слободана Мілошевича. Колишнього президента Югославії було таємно схоплено напередодні 2-го туру президентських виборів і переправлено до Гааги. Мілошевич запам'ятався яскравим захистом, експресивно заявляючи, що не визнає ані самого трибуналу, ані законність висунених цим органом звинувачень, які, за його словами, відповідають "інтелектуальному рівню розумово відсталої семирічної дитини". Крім того, чи не найголовніший обвинувачений примудрився таки уникнути вироку, зробивши винними своїх тюремників. Слободан Мілошевич помер у в'язниці від серцевого нападу, причому звертався по медичну допомогу, але йому відмовили.