Минулого разу ми подорожували античними місцями Туреччини, розташованими на узбережжі Середземного моря. Цього разу вирушаємо на Егейське, туди, де сама Греція розташувалася "через дорогу".

Для відпочинку у цьому регіоні найкращим є місто Бодрум. Тут чудово поєдналися усі принади модного, фактично європейського курорту (щоправда, на європейський манер тут майже немає системи "все включено", а для львів'ян існують додаткові незручності - добратися до Бодрума можна лише з Києва), із можливостями для того, щоб подивитися одне зі семи чудес світу. Точніше, купу каміння, яке від нього залишилося.

Греки називали теперішній Бодрум Галікарнасом. Саме його карійський володар Мавсол (377 - 353 роки до н.е.) зробив столицею свого царства. Згодом Мавсол наказав побудувати чудо світу - Галікарнаський мавзолей. Цей задум здійснила його дружина Артемізія ІІ. Давно вже немає ані Мавсола, а його мавзолей перетворився у рештки фундаментів (на фото). Проте слово залишилося. А величезні кам'яні брили мавзолею використали для будівництва замку св. Петра й міської стіни.

Замок звели лицарі з Родосу в ХІІІ столітті, і його величні мури аж до ХVІ століття могли протистояти османам. У наші дні фортеця височіє на півострові, оточеному із трьох сторін морем. Тут розташувався найбільший у світі музей підводної археології.

На пагорбі у північній частині Бодрума розкинувся відреставрований елліністичний амфітеатр, побудований у часи правління Мавсола, який вміщав приблизно 12 000 осіб. Після розкопок у 1973 році амфітеатр став доступний для туристів.

Ворота Міндоса, розташовані в західній частині Бодрума, були одним із двох входів древнього Галікарнаса. Міські стіни якийсь час стримували війська Александра Великого у 333 р. до нашої ери. Але великий полководець таки захопив місто й наказав знищити всі будинки, за винятком Мавзолею. А ще саме з Галікарнасу походив історик Геродот.

З Бодрума набагато легше дістатися до легендарного Ефесу, ніж із курортів Середземного моря. Утім організовані екскурсії значно більше часу приділяють відвідинам магазинів, ніж самому Ефесу. Якщо спробувати мандрувати самотужки, то варто орендувати авто і їхати головною трасою у бік Ізміра приблизно 3,5 години.

Проте такий відносно довгий шлях подолати вартує, адже Ефес - найкраще збережене античне місто у світі, колись важливий комерційний центр давнього світу. Розквіт Ефеса припав на епоху правління римлян, коли він став столицею об'єднання 500 анатолійських міст.

Заснований Ефес був в ХІ столітті до н.е. (за легендою - амазонками) й прославився своєю святинею - храмом Артеміди, визнаним одним із семи чудес світу. Храм не зберігся, але з цього приводу існує безліч легенд. Крез був останнім царем Лідії. Він славився своїм багатством і в 560 році до н.е. побудував в Ефесі величний храм на честь богині Артеміди з вапняку й мармуру, що добувався у ближніх горах. Основні конструкції храму складалися із близько 120 мармурових колон 20 метрів заввишки. Величезні брили, з яких вони складалися, доводилося ставити на місце за допомогою блоків, після чого їх скріплювали металевими штирями. Згодом храм прикрасили скульптурами й орнаментами. У центрі стояла статуя Артеміди. Це був один з найбільших храмів античного світу, що значно перевершував розмірами знаменитий Парфенон.

Через двісті років, у 356 році до н.е., храм спалив ущент Герострат, який мріяв потрапити в історію. І мрія його здійснилася. Цікаво, що храм було знищено у той день, коли народився Александр Македонський, що згодом відвідав Ефес і наказав відновити храм. Новий храм Александра проіснував до ІІІ століття н.е. Поступово бухту в Ефесі замулювало й місто втратило своє значення. Храм був розграбований готами, пізніше його затопляли повені. Сьогодні від храму в Ефесі збереглося лише кілька блоків й одна відновлена колона. Але до того Ефес встиг ще побути торговим центром Азії, після того як у 133 р. до н.е. став римською провінцією.

Друге за значенням після Рима місто античності збереглося краще за інші поселення. Не в останню чергу завдяки тому, що Ефес став одним із важливих міст в історії християнської релігії, тому що саме тут провели свої останні роки Богородиця й апостол Іван.

Завдяки археологічним розкопкам, що ведуться з 1869 року, сьогодні ми можемо милуватися широкими мармуровими проспектами міста, термами, агорою, геніальною спорудою бібліотеки Цельміуса Поленемуса та непогано збереженим амфітеатром на 25 000 місць.

Ефес відвідували, зокрема, імператори Троян та Нерон. Тут жив філософ Геракліт, проповідував апостол Павло. Тут, напившись води із джерела Св. Діви Марії можна позбутися усіх своїх гріхів.

Проте лише Бодрумом та Ефесом мандрівка античною Туреччиною не обмежується. На узбережжі Егейського моря розташувалися Ізмір із неймовірно багатим музеєм, Пергам (щоправда, його знаменитий вівтар оглядати доведеться у Берліні), Троя та інші міста, які тішать слух і око як безсмертні гекзаметри Гомера.