Американські конгресмени звинувачують ісламістів у підривній діяльності

Американські законодавці заявляють, що Центр аме­рикансько­ісламських відносин (CAIR) організовує захоплення керівних посад у Конгресі ісламістами. З цього приводу конгресмени Джон Шедегг, Пол Брун, Трент Френкс і Сью Майрік просять розпочати відповідне розслідування. На підтвердження свого звинувачення конгресмени оприлюднили документ CAIR, в якому йдеться про те, що одним із завдань організації нібито є просування мусульман на керівні посади в Конгресі. Своєю чергою, в Центрі американськоісламських відносин назвали такі заяви "расистськими і підступними".

CAIR було засновано 1994 року. Завданням цієї організації є захист громадянських прав мусульман і боротьба з релігійною нетерпимістю. Водночас багато хто у Сполучених Штатах схильний вважати, що CAIR використовує звинувачення в расизмі і релігійній нетерпимості для прикриття звинувачень проти самих мусульман. Керівництво CAIR, однак, називає звинувачення конгресменів беззмістовними. "Ми політично активні - і це все, в чому вони можуть нас звинуватити?" - заявив директор центру із зовнішніх зв'язків CAIR Ібрагім Гупер.

Водночас варто зауважити, що заяви конгресменів пролунали напередодні оприлюднення доволі резонансної книги Дейва Гаубатца "Мусульманська мафія: всередині таємного підпілля, яке намагається ісламізувати Америку". Автор книги відомий тим, що перед виборами у 2008 році публічно заявляв, що голосувати за Барака Обаму - те саме, що голосувати за Осаму бін Ладена.

На тлі розпалювання пристрастей щодо ісламістів в Америці Конгрес США проголосував за посилення торгово­економічних санкцій проти Ірану, таким чином відкривши старий фронт протистояння. Законопроект зобов'язує керівництво американських штатів, а також муніципальну владу відмовитися від цінних паперів тих американських компаній, які інвестують в економіку Ірану більше 20 мільйонів доларів. При цьому зазначається, що у випадку подібних дій "для запобігання фінансуванню незаконної діяльності Тегерана" компанії не нестимуть жодної юридичної відповідальності. Проте цікаво інше - цей законопроект втратить чинність, якщо Барак Обама зможе довести Конгресу, що влада Ісламської Республіки "відмовляється від підтримки міжнародного тероризму", а також припиняє розробку ядерної, хімічної та біологічної зброї та балістичних ракет. Отже, ці економічні санкції мають радше політичний характер, а тому США й надалі зацікавлені в освоєнні ринку Близького Сходу, а відтак своєрідна ультимативна форма обумовлена звичайним намаганням встановити свої правила гри.

Трагічного звучання новій фазі американськоіранського протистояння додала заява іранської опозиції про смерть духовного лідера республіки аятоли Алі Гаменії. Повідомляють, що 12 жовтня 70літнього Гаменії екстрено госпіталізували. За деякими даними, духовний лідер і досі перебуває в комі. Опозиція ж заявляє, що 14 жовтня став останнім днем його життя. За багатьма даними, погіршення стану здоров'я аятоли зумовлене нервовим перенапруженням у зв'язку із складною політичною ситуацією в цій країні, що утворилася внаслідок невдоволення опозиції результатами президентських виборів.

Алі Гаменії був беззаперечним лідером іранських консерваторів, головою Ради мудреців - вищого релігійного органу країни, що налічує 86 членів. Він відомий своєю активною критикою дій США на Близькому Сході, водночас аятола був прихильником приватизації державного сектору економіки. Його смерть означатиме необхідність обрання нового голови Ради мудреців, а це може призвести до фракційної боротьби, що негативно відіб'ється на популярності режиму Махмуда Агмадінеджада. Очевидно, що баланс сил в Ісламській Республіці може похитнутися. Чи втримається при владі Агмадінеджад - покаже час.