Вірменія та Туреччина домовилися відновити дипломатичні відносини

Цієї суботи в Цюриху міністри закордонних справ двох держав Агмет ДавутОглу та Едвард Налбандян підписали "Протокол про встановлення дипломатичних відносин" та "Протокол про розвиток двосторонніх відносин". На церемонії були присутні також держсекретар США Гілларі Клінтон та голови МЗС Франції та Росії Бернар Кушнер та Сєргєй Лавров, а також верховний комісар ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Гав'єр Солана.

Кордон між Вірменією та Туреччиною було закрито з ініціативи Анкари 1993 року. Яблуком розбрату став Нагірний Карабах, який 1994 року фактично окупувала Вірменія. Туреччина під час цього конфлікту підтримала Азербайджан. Крім того, Єреван та Анкара не можуть домовитися щодо трактування факту масового знищення вірмен в Османській імперії у 1915 - 1918 роках. У Вірменії вимагають визнати масові вбивства геноцидом, натомість Туреччина відмовляється це зробити. За підрахунками незалежних іноземних експертів, через закриття кордону Вірменія щороку втрачала 300400 мільйонів доларів.

Переговори про нормалізацію відносин Туреччина і Вірменія вели з 2007 року. У квітні 2009го Єреван та Анкара заявили про розробку відповідної "дорожньої карти". Про намір двох країн підписати протоколи про відновлення дипломатичних відносин стало відомо в серпні цього року. Згідно з підписаними документами, сторони зобов'язуються встановити дипломатичні відносини, протягом двох місяців відкрити спільний кордон, розпочати регулярні політичні консультації між зовнішньополітичними відомствами двох країн, використовувати інфраструктуру, що існує між країнами, розвивати договірно­правове поле. Планують встановити співпрацю в консульській сфері, а також у галузях економіки, торгівлі та туризму.

Проте не обійшлося й без суперечок. Вірменську сторону не влаштовувала фраза про "ширшу стабільність на Кавказі", а турецьку - нагадування про геноцид вірмен на початку минулого століття. Варто зазначити, що підписання документів було заплановано на сьому вечора, однак несподівано було перенесено на прохання вірменської сторони. Затримка була зумовлена невдоволеністю вірменської делегації позицією Туреччини щодо Нагірного Карабаху. Врештірешт вдалося знайти спільну мову.

Протоколи набудуть чинності з моменту їх затвердження парламентами двох країн. А якраз із цим можуть виникнути проблеми. Зокрема, вкрай критично до підписаних документів ставиться вірменська опозиція. 9 жовтня на вулиці Єревана вийшли тисячі людей, які висловили протест проти договору з Туреччиною. Учасники акції, організованої опозицією, заявляли що у випадку підписання протоколів, вони вимагатимуть відставки президента країни Сержа Саргсяна. У Вірменії побоюються, що взамін на відкриття кордонів з Туреччиною країну змусять піти на поступки, які стосуються Нагірного Карабаху, та зняти з Туреччини відповідальність за геноцид.

Тим часом Саргсян налаштований позитивно на співпрацю з Туреччиною. У суботу він запросив президента Туреччини Абдуллаха Гюля на відбірний матч чемпіонату світу 2010 року з футболу між збірними їх країн. Гюль зазначив, що це можна вважати першим кроком до примирення. Своєю чергою, він запросив Саргсяна до Стамбула на відбірний матч між двома країнами, який відбудеться наступного року.

Зближення Туреччини та Вірменії викликало негативну реакцію і у міністерства закордонних справ Азербайджану. У Баку переконані, що це може негативно вплинути на подальший розвиток відносин між Азербайджаном та Туреччиною. Зокрема, азербайджанська сторона незадоволена тим, що вірменські війська досі не виведені з Нагірного Карабаху. Суперечка навколо цієї території між Азербайджаном та Вірменією триває майже століття. Нині на спірній території існує не визнана ніким у світі Нагірно­карабаська республіка, яку контролює Єреван. Населення Нагірного Карабаху становлять переважно вірмени (близько 76%), водночас частка азербайджанців постійно зростає.