Туреччина давно і впевнено стала одним з лідерів пляжного відпочинку. Співвідношення цінаякість у цій країні приємно відрізняється від багатьох інших.

Проте приваби Туреччини полягають не лише у комфортабельних готелях, зручних пляжах та халяві за системою "все включено" (ну щось на зразок підслуханого: "Дайте 150 горілочки, і ще триста зі собою"). Її приваби - у коштовному античному намисті, що оперезує цю країну рясно та якось дуже невимушено: давньогрецькі та давньоримські руїни, що створюють велетенські комплекси музеїв просто неба, доволі невимушено (а часом навіть якось недбало) вписані у краєвиди.

Разом із друзями відпочиваючи у Бодрумі, що на Егейському морі та у середземноморському Сіде, ми доторкнулися до "живої античності", якою густо вкрита земля.

Місто Сіде (його назва у перекладі означає "гранат" і символізує родючість) розташоване на півострові за 60 км від Анталії на мальовничому мисі. Це було квітуче місто, з історією якого пов'язані імена Александра Македонського, Птолемея, Селевкіда. Амфітеатр, термальні джерела, пам'ятник Веспасіану, xрами Аполлона й Афіни...

Потрапити в історичну частину Сіде можна через головні ворота потужних міських стін. Самі стіни майже повністю збереглися, а от ворота серйозно пошкоджені. Увійшовши через ворота, ви побачите стіну "Німфеум" - монументальний фонтан. Від площі беруть свій початок дві головні вулиці античного Сіде, уздовж яких розташувалися магазини (на жаль, їх мозаїчні підлоги нещадно стирають натовпи туристів).

Одна із цих вулиць була колись прикрашена величними мармуровими колонами в коринфському стилі, які, на жаль, не збереглися. Ця вулиця веде до ринкової площі - агори.

З правого боку вулиці, перед ринковою площею, чудово збереглися міські купальні. Не так давно їх було перетворено на музей, який експонує скульптури й саркофаги римського періоду.

Ліворуч розташувався амфітеатр, будівництво якого датується ІІ століттям. Театр, що міг вмістити 15 000 осіб, у пізній римський період використовувався для проведення гладіаторських боїв, а у візантійський період (V - VІ ст.) служив церквою просто неба.

На самому кінчику мису поряд розташувалися два храми. Один з них - Аполлона, інший - Артеміди. Шість колон храму Аполлона були відреставровані й відновлені. Перед храмами була візантійська базиліка, руїни якої залишилися і досьогодні.

Останнє масове поселення в Сіде датується 1895 роком, коли сюди перебралися турецькі іммігранти з Криту, що поклали початок історії сучасного міста

Відпочиваючи у Сіде, варто відвідати ще дві античні перлини - Перґе та Аспендос, що розташувалися між Сіде та Анталією. Купити екскурсію досить важко, проте поїздка на таксі або орендованою машиною обійдеться дешевше і без шкодувння за марно витраченим часом у магазинах шкіри та золота, що входять в усі офіційні екскурсії. Поїздка, організована власними силами, заощадить купу часу і нервів. А прочитати відомості про цікавинки цих міст можна у путівнику (або в "Пошті").

Перґе розташувалося у 18ти кілометрах від Анталії, між ріками Дюден й Аксу. Згідно з легендою, його було засновано героями Троянської війни. Отже, місту чотири з половиною тисячі років! Розкопки Перґе ведуться вже більше 60 років, але дотепер не закінчені. Сьогодні розчищені й підготовлені для огляду дві основні вулиці міста, прикрашені добре збереженою колонадою. Театр, розрахований на 15 тисяч глядачів, - один із найцікавіших об'єктів міста. Він добре зберігся, щоправда, коштовні барельєфи були перевезені до музею Анталії. З античних часів добре зберігся й величезний стадіон на 12 тисяч глядачів (чи не єдиний на цій території).

Ближче до Сіде розташувався й Аспендос, що був колонізований жителями Аргоса. У 5 ст. до н.е. Аспендос був єдиним містом, де карбували срібні монети. В елліністичні часи Аспендос переживав період бурхливого розквіту й пізніше, установивши міцні зв'язки з Римом, увійшов до складу Римської імперії.

Аспендос знаменитий своїм амфітеатром. У світі не існує настільки добре збереженої пам'ятки. Його побудували в 161 - 180 рр. при Маркові Аврелію. По периметру амфітеатру за останнім рядом сидінь улаштована галерея з 59 арок. Амфітеатр так добре зберігся, зокрема, завдяки сельджукам: вони прибудували до театру фасад у вигляді палацу, повністю зробивши його закритим. Зараз театр у Аспендосі також функціонує і є майданчиком для щорічного фестивалю, який проводиться з 1995 року. Історія зберегла ім'я архітектора амфітеатру - Зенон. За легендою, цар Аспендоса обіцяв віддати свою доньку тому, хто побудує найгарнішу споруду в місті. Два архітектори узялися за будівництво - так виникли амфітеатр та акведук (від нього збереглися лише окремі частини).

Зі збережених будинків Аспендоса можна виділити також акрополь, римську базиліку й німфей.

Проте цими трьома місцинами краса античної Туреччини не обмежується. Наступного разу вирушимо на Егейське море, до Бодрума та Ефеса.