У Кишиневі відбувся саміт країн СНД, який ще до відкриття експерти охрестили "похороном" Співдружності

На захід не прибули чотири глави держав з країн Центральної Азії. Така ситуація доводить, що Москва втрачає свої позиції на Сході, оскільки щораз більше країн СНД налаштовані на співпрацю зі США та Євросоюзом.

До Кишинева не приїхали президенти Туркмени­стану - Гурбангули Бердимугамедов, Таджикистану -
Емомалі Рахманов, Казахстану - Нурсултан Назарбаєв і Узбекистану - Іслам Карімов. Хтось прислав замість себе прем'єр­міністра, хтось - офіційного представника. Причиною такої поведінки експерти вважають нетолерантну політику Росії щодо цих країн. Так, Туркменистан не зміг пробачити Москві те, що остання підвела Ашгабат при закупівлі туркменського газу. Президент Узбекистану, дочекавшись, доки вляжуться пристрасті після подій в Андижані, почав шукати шляхів співпраці із Заходом. У Таджикистані очікували більшої економічної підтримки від Москви, а після нещодавнього закону про мову, відносини між цими двома країнами остаточно охолонули.

Варто зауважити, що Таджикистан, Туркменистан, Казахстан і Узбекистан, разом із Білоруссю і Вірменією ще донедавна вважалися найвідданішими партнерами Росії. Відмова їхніх лідерів їхати до Кишинева означає, що час Співдружності добігає кінця. "СНД розвалюється на очах, і це слід визнати Москві, яка не помічає, скільки негативу накопичилося в її відносинах із партнерами по Співдружності", - вважає керівник програм Росії та СНД Німецької ради зовнішньої політики Олександр Рар.

Водночас не все гаразд і у відносинах Москви з тими державами, чиї лідери таки прибули на саміт. Після того, як Білорусі відмовили у російському кредиті, Захід запропонував Мінську компенсацію. За словами Олександра Рара, Білорусь "семимильними кроками" іде до Євросоюзу. Вірменія та Азербайджан також не проти рухатись у бік Заходу, проте їх стримує проблема Нагірного Карабаху, вирішення якої багато в чому залежить від Росії. Лідер Киргизстану теж прибув з доброї волі. На думку експертів, президент країни Курманбек Бакієв приїхав до Кишинева тільки тому, що в день саміту у нього була призначена двостороння зустріч з російським колегою Дмітрієм Мєдвєдєвим. Зауважимо, що в Бішкеку незадоволені затримкою з наданням обіцяного кредиту розміром 1,7 мільярда доларів. Затримка пов'язана з тим, що на території Киргизстану досі розміщена американська військова база. Водночас киргизи не поспішають давати дозвіл на розміщення на півдні країни російської військової бази. Присутність у Кишиневі Віктора Ющенка також не є свідченням теплих відносин України та Росії.

Усю цю глобальну невтішну для Росії картину підкреслює вихід 18 серпня цього року зі складу Співдружності Незалежних Держав Грузії. Перебування цієї країни в СНД втратило будьякий сенс після південноосетинського збройного конфлікту.

Нагадаємо, що після краху СРСР Співдружність Незалежних Держав була задумана як своєрідна форма цивілізованого розлучення. Ця організація створювалася, зокрема, для того, щоб певною мірою зберегти економічні зв'язки, що існували в рамках СРСР між окремими республіками. Проте втілити в життя план так і не вдалося. Єдиний економічний простір, на який свого часу дуже сподівались Україна, Білорусь та Молдова, виявився неефективним, організація ЄврАзЄС теж лишилась тільки на словах. Є велика ймовірність, що Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану чекає схожа доля.

Хоча саміт у Кишиневі ще до його відкриття вважався своєрідним підтвердженням втрати Москвою контролю на пострадянському просторі, Дмітрій Мєдвєдєв не зміг його скасувати. Річ у тім, що в СНД зараз головує Молдова, яка вважає проведення саміту "справою честі", і, за словами лідера місцевої Демократичної партії, кандидата у президенти республіки Маріана Лупу, розвиток співпраці з країнами СНД для Молдови є пріоритетом.

У ситуації, що склалася, Росії варто кардинально переглянути свою політику щодо партнерів по Співдружності, вважають експерти. Проте про смерть СНД говорити ще зарано. Остаточно припинити своє існування СНД зможе тоді, коли цього захоче Москва.