Споживачі панікують, коли чують абревіатуру ГМО, вчені заспокоюють: боятися нічого

Генномодифіковані організми, біотехнології, трансгенні рослини... Ці слова сьогодні на вустах і в учених, і в пересічних громадян. Одні запевняють, що ГМО - це можливість отримати значно вищі врожаї з меншими затратами, отримати якісніші культури, інші ж переконані, що досягнення генної інженерії негативно вплине на здоров'я людей та довкілля. Що ж нас чекає у світі ГМО, у чому небезпека, а в чому перспективи? Саме такі питання обговорювали журналісти з восьми областей Західної України під час "круглого столу" "Біотехнології ХХІ століття. Міфи та реалії" , який відбувся у приміщенні обласної організації НСЖУ.

За абревіатурою ГМО захований великий перелік організмів - рослини, тварини, мікроорганізми - які були створенні для вирішення різних завдань, розповідає Борис Сорочинський, завідувач відділу Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України. Нинішнє покоління несе у своєму геномі чужий генетичний матеріал. Це означає, що для створення нинішніх ГМО були використані гени, які є в інших організмах.

"Генна інженерія спрямована на те, щоб збільшувати врожаї, покращувати якість культур. Є три хвилі біотехнології. У першій хвилі робота науковців була скерована на створення рослин стійких до гербіцидів, шкідників тощо. У другій хвилі, в якій ми зараз є, учені працюють над зміною якісного складу продуктів: збільшення вмісту вітамінів, корисних речовин тощо. Третя хвиля - це рослини­біофабрики", -
говорить Борис Сорочинський. Учені стверджують, що завдяки досягненням генної інженерії, сьогодні вирощують томати з підвищеним вмістом лікопену, сою з покращеним вмістом білків, Омега3. В Індії вирощують рис, збагачений вітамінами, який називають "золотим рисом". Трансгенними рослинами (модифікованими організмами) нині засіяно 125 млн га
полів. Комерціалізовані, тобто офіційно зареєстровані ГМрослини - це бавовник, гвоздика, диня, кабачок, картопля, кукурудза, льон, папая, пшениця, ріпак, рис, соняшник, соя, томати, тютюн, цукровий буряк тощо.

У Європі дозволено до вирощування тільки дві генетично модифіковані культури, але до споживання -
22 рослини та їх продукти. У Росії офіційно зареєстровано для використання як продукти харчування та корми 15 модифікацій різних культур. В Україні - жодної. Загалом же біотехнологічні культури зареєстровані у 54 країнах світу. Лідерами у застосуванні таких культур є Китай, Індія, Аргентина, ПАР, а основними імпортерами - Японія, країни Євросоюзу, Південна Корея, Нова Зеландія, Росія.

Масове вирощування ГМрослин породжує фобії серед населення. Зокрема, в нас ширилися побоювання щодо споживання картоплі, до якої доклали руку генетики, мовляв, якщо такої картоплі не їдять колорадські жуки, то як її можуть їсти люди. Та Микола Бойко, кандидат біологічних наук (Українське товариство клітинних біологів та біотехнологів), заспокоює споживачів: "білок, який є у картоплі, має вузькоспецифічну дію й впливає тільки на жука, а на людей жодного впливу не має. До того ж картоплю, яку обробляють хімікатами проти шкідників, навряд чи можна назвати безпечнішою".

Незважаючи на побоювання та суперечки, ми давно вживаємо генномодифіковану сою, яка міститься у шоколаді та шоколадних виробах. Використовують модифіковані організми і у виробництві сиру, пивоварінні.

Учені генетики заспокоюють, що споживання біотехнологічних рослин, які дозволені до використання, безпечне. "На сьогодні не встановлено жодних негативних впливів на довкілля та здоров'я людей, які би спричинили ГМрослини та продукти харчування, які з них отримані, чи корми для тварин, - говорить Борис Сорочинський. - Ми їх споживаємо вже понад 10 років. До того ж такі продукти проходять дуже ретельний і суворий контроль, значно більший, ніж органічні продукти". Разом з тим учені не відкидають ризиків, які можуть спричинити транс­генні рослини, тож повинен бути контроль і законодавча база.