Подружжя Іваницьких, що живе у селі Збиранка Жовківського району на Львівщині, із дня на день очікувало поповнення. А особливо чекали цієї миті їхні три доньки - одинадцятирічна Соломія, восьмирічна Вероніка й трирічна Анастасія.

- Мені дві ночі поспіль снився синок. Приморгує мені, мовляв, тату, я скоро прийду до тебе, - розповів майор Ігор Іваницький, офіцер відділу планування центру оперативної та територіальної оборони Територіального управління Західного ОК. - Другого вересня зранку відвів Соломію в одну школу, Вероніку - в іншу і спокійно попрямував на службу. А через деякий час телефонує дружина Оксана, каже, що треба їхати до лікарні.

До пологового будинку породіллю віз її батько. Ігор дорогою приєднався до них. Та коли виїхали на вул. Зелену, чоловік почув благальний голос дружини:

- Зупиніться, більше не можу...

Ігор вмить оцінив ситуацію і не розгубився. Його присутність при народженні третьої дитини зараз йому дуже допомогла. Невдовзі маля вже було в його руках.

- Знову дівчинка, четверта! А снився син, - сказав, усміхаючись, Оксані.

- Дивись, не випусти донечку, - полегшено і щасливо мовила вона.

До обласного перинатального центру, що на вул. Дж.Вашингтона (колишня Батальна), щасливий батько прийшов у майці. У сорочку загорнув дитя.

- Там у машині дружина народила донечку. Допоможіть, - звернувся він до медиків.

- А хто прийняв пологи? - здивувався один із них. І через мить здогадався. - Ви самі!? Оце батько, молодець!