За статистикою, за місяць людина випиває приблизно 15 літрів чаю. Йдеться про слов'ян. Середньостатистичний англієць випиває близько шести чашок чаю в день, а в Китаї понад мільйон людей закінчує робочий день чаюванням.

Для східних культур чай уже сотні років є незмінним ритуалом, зі своїми таємницями та загадками. Для нас чай - спосіб втамувати спрагу чи зігрітися.

Найякісніший чай - це, звісно, той, який привозять до нас із країн, де його безпосередньо вирощують: Китаю, Індії, Індонезії, ШріЛанки, Японії, Грузії, Азербайджану. Й інформація, де вирощували чай, обов'язково має бути зазначена на упаковці. Окрім того, на упакуванні справжнього, доброго чаю є повна інформація про нього. Андрій Жукевич, начальник відділу продовольчих товарів управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області, стверджує, що на упаковці має бути вказана назва продукту, сорт (букет, вищий, перший, другий, третій), інформація про форму чаїнок - дрібний, великолистовий, середьолистовий чи гранульований, назва виробника і його місце розташування, телефон, номер пакувальника, експортера, імпортера, період збирання чайного листя, номінальна маса, товарний знак, якщо є, дата пакування, терміни придатності, номер партії, штриховий код. Відповідно до нормативних документів, на пачці чаю виробники повинні зазначати, що входить до складу продукту: ароматизатори, біологічно активні добавки тощо. Також обов'язково має бути інформація про протипоказання щодо вживання чаю, якщо у людини є певні захворювання.

Є вимоги і до чаю у разових пакетиках. На упаковках має вказуватися назва виробника, товарний знак, назва продукту, номінальна маса, спосіб приготування, назва нормативного документа, якому відповідає чай (ДСТУ), термін придатності, штриховий код. Якщо використовується вакуумне пакування, це також має бути зазначено.

Ще одна вимога до маркування: якщо чай містить генномодифіковані організми, то обов'язково повинна бути інформація про джерела ГМО.

І як свідчать перевірки, які проводили спеціалісти управління, купуючи чай, варто бути уважним, адже майже половину продукції спеціалісти бракують. В основному продукцію вилучають з реалізації через відсутність документів щодо якості та безпеки продукції, сертифікатів відповідності. "Були випадки реалізації протермінованої продукції. Але сказати, якої якості чай на львівських ринках, не можемо, адже через відсутність фінансування на цей рік лабораторних досліджень не проводили" , - говорить Андрій Степанович.

Знавці чайної справи знають кілька способів перевірки якості чаю.

Чайний лист має бути щільний, живий на дотик. Можете розтерти чайний лист - якщо утворюються грудочки, чай погано просушений і швидко зіпсується; якщо чай швидко перетворюється в порошок і сухий на дотик - у вас старий чай. Колір чайного листка повинен бути рівним і однорідним, чаїнки - не тьмяні, а блискучі і маслянисті. У пачці якісного чаю всі листки однакового розміру, форми, без стебел і чайного порошку. Якщо ж чай має затхлий, вологий запах - це може свідчити, що його зберігали при високій вологості; якщо ж на запах палений - порушено процеси сушіння.

Якість чаю можна визначити і після заварювання. Що яскравіший і прозоріший настій, то більш високосортним є напій. Мутний настій зі слабо вираженим ароматом - показник поважного віку чайного листа і невисокого сорту.

Аби чай не втратив своїх властивостей, його варто зберігати у герметичній непрозорій посудині, найкраще - у керамічній. Чай, упакований у прозорі ємності, навіть якщо його позиціонують як елітний, втрачає унікальні якості. Не підходить для зберігання чаю дерев'яний і залізний посуд.

Основним виробником чаю є Китай - тут виготовляють понад чверть загальносвітового обсягу чаю. Це єдина країна, що виготовляє всі види чаю: білий, зелений, жовтий, червоний та чорний. Індія - другий після Китаю світовий виробник чаю. Основне виробництво - чорний чай з асаамського різновиду чайної рослини. Індійський чай характеризується більш яскраво вираженим смаком, але гіршим ароматом, порівняно з китайським чорним чаєм. Елітний сорт індійського чаю - дарджилінг - виготовляють з китайського різновиду чайної рослини, що росте на високогірних плантаціях Гімалаїв. Японія виготовляє тільки зелений чай з китайського різновиду чайного куща. Обсяг експорту незначний, основну частину споживають у середині країни.