Незмінний лідер Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахірії Муамар Каддафі, окрилений значними дипломатичними успіхами останніх років на Заході та посиленням свого впливу в Африці, у вівторок відзначив сорокову річницю свого приходу до влади. Саме 1 вересня 1969 р. група молодих армійських офіцерів на чолі з 28річним Каддафі влаштували державний переворот, усунувши таким чином від влади короля Ідріса. Новий режим, очолений Радою революційного командування (РРК), скасував монархію і проголосив Лівійську Арабську Республіку. Сам Каддафі, звісно, став лідером РРК і дефакто головою держави... Він є ним й досі, хоч деюре взагалі не обіймає жодної з посад.

Із нагоди найважливішого державного свята вулиці Тріполі протягом кількох останніх днів прикрашали численні фото та гасла на прославу вождя. Глави іноземних держав та урядів, які брали участь у головних святкових заходах, крім офіційної програми, мали нагоду також спостерігати масштабний військовий парад. Кульмінацією святкування Дня лівійської революції стала грандіозна 90хвилинна театралізована вистава про роки правління Каддафі, в якій взяли участь 800 танцюристів. Винуватець ювілею, своєю чергою, особисте свято перетворив на робочий день - у понеділок і вівторок у лівійській столиці відбувся самітАфросоюзу, присвячений збройним конфліктам на континенті та шляхам їх врегулювання. Визнаний рік тому "Король королів Африки", крім зустрічей із африканськими лідерами, провів також низку перемовин із вищими європейськими політиками.

Принагідно зазначимо, що Муамар Каддафі напередодні ювілею зробив собі два важливі подарунки: дочекався офіційних вибачень Швейцарії у справі про затримання в Женеві в липні минулого року свого сина Ганнібала, а також домігся звільнення із шотландської в'язниці та повернення на батьківщину довічно засудженого за організацію вибуху пасажирського літака над шотландським містом Локербі Абдель Бассета аль­Міграхі. Щодо останнього, то нагадаємо, що йдеться про теракт на борту літака Boeing747 в 1988 році, в результаті якого загинули 270 осіб, здебільшого громадян США. Рішення відпустити єдиного засудженого у цій справі шотландська сторона ухвалила з гуманістичних міркувань. Справа в тому, що аль­Міграхі нібито страждає на рак і йому залишилося жити кілька місяців. Однак вже згодом західні політики були розчаровані таким "актом доброї волі", зважаючи на теплий прийом "злочинця" на батьківщині. В арабському ж світі аль­Міграхі вважають героєм, а докази його вини називають фабрикаціями спецслужб західних країн з метою тиску на лівійський режим. Парадоксально, що, не погоджуючись із цими звинуваченнями, Лівія у 2003 році все ж виплатила 2,7 мільярда доларів компенсації сім'ям загиблих в авіакатастрофі.

Ще одним подарунком лівійському вождю і черговим важливим проривом у його активній зовнішньополітичній діяльності останніх років може стати перший в історії візит Муамара Каддафі до США у вересні цього року, де він планує взяти участь у роботі сесії Генеральної асамблеї ООН. Однак і тут не без курйозів... У місті Енглвуд, що у штаті НьюДжерсі, днями відбувся мітинг протесту проти цього візиту, в якому взяли участь родичі загиблих в авіакатастрофі 1988 року, а також виступив губернатор штату Джон Корзін. Передбачалося, що Каддафі розіб'є свій бедуїнський намет у цьому місті, оскільки саме тут розміщено резиденцію лівійського посла.

Новий курс нового лідера

Від часу повалення режиму Ідріса зовнішня і внутрішня політика Лівії підпорядкована винятково амбіціям Каддафі. Основоположною метою діяльності його уряду було виведення всіх іноземних військових об'єктів з Лівії. Наступними кроками - видалення з країни італійських колоністів, поетапна націоналізація власності іноземних нафтових монополій, банків, страхових компаній, перехід до планового господарювання та розробка програм соціального розвитку.

У 1980ті роки Лівія взяла на себе фінансування збройної боротьби проти "західного імперіалізму" у всьому світі: власним коштом і в своїх тренувальних таборах Каддафі навчав та озброював повстанців із різних мусульманських країн. Це, власне, й стало причиною різкого погіршення відносин із Заходом. Кульмінацією ж цього протистояння стало бомбардування американськими літаками Тріполі та Бенгазі в 1986 році й уже згадуваний вибух у 1988му американського пасажирського літака над Локербі, в якому звинуватили агентів лівійських спецслужб. У результаті США та низка європейських країн розірвали дипломатичні відносини з Лівією, а у квітні 1992 року Рада Безпеки ООН, звинувативши цю країну в підтримці міжнародного тероризму, запровадила проти неї міжнародні санкції.

Нормалізація відносин Лівії з міжнародним співтовариством почалася лише в 2003 році. Каддафі змінив свою політику, визнав факт тероризму, оголосив про відмову від розробок зброї масового знищення, допустив у країну міжнародних експертів і заявив про бажання врегулювати питання про компенсації жертвам минулих терактів. Через рік Лівія повністю звільнилася від міжнародних санкцій та відновила дипломатичні відносини зі США та країнами Європи.