Попри бажання працювати, більшість неповносправних лише здають свою трудову книжку

Неповносправні б'ють на сполох: з кожним роком кількість людей з обмеженими можливостями збільшується, а силкування держави законодавчо обумовити пошук роботи вкотре потерпає фіаско. Від 2006 року, згідно із законом України, кількість неповносправних на підприємстві повинна становити 4%, якщо така норма не дотримана, то підприємця штрафують дванадцятиразовим розміром середньої заробітної плати на виробництві. Проте все більшої популярності набирає варіант орендування трудової книжки, коли дефакто неповносправний не працює, а деюре працевлаштований. Нині на Львівщині 151 тисяча неповносправних, з них тільки 17% працевлаштовані.

- Є багато випадків, коли неповносправні віддають свої трудові книжки працедавцям на невизначений термін. За це вони отримують 100200 гривень на місяць, а підприємець не сплачує штрафи, - розповів правник Андрій Стагніцький, член ГО інвалідів "Галицька надія".

Попри те, що зміни у законі націлені на стимуляцію пошуку нових робочих місць для інвалідів, насправді вони спровокували чергові тіньові викрутаси - оренду книжок. За словами Івана Яцишина, директора львівського спортивно­культурного центру шахової асоціації незрячих України "Орієнтир", на якому виготовляють канцтовари, на його підприємстві з 25 людей - 20 інвалідів. Можна було б працевлаштувати й більше, але приміщення замале, а міська рада надати нове не хоче. Тому навіть ті люди, які хотіли б працювати, змушені здавати в оренду свої трудові книжки. Відсоток таких "працівників" серед неповносправних, за словами пана Яцишина дуже високий, проте чітко його визначити неможливо. За словами Оксани Потимко, голови Львівської первинної територіальної організації УТОСу, з 3000 зареєстрованих членів у товаристві тільки 150 мають роботу.

Неповносправні зауважують, що процедура "оренди" влаштовує як центр зайнятості, так і підприємця, але не самих людей із обмеженими можливостями. Вони констатують, що обтяжують центри зайнятості, позаяк їх влаштувати найважче, і додають, що медикосоціальні експертні комісії (МСЕК) навіть не зазначають у карті індивідуальної трудової реабілітації інваліда, яку роботу він реально може виконувати. Тому підприємці упереджено ставляться до людей з особливими потребами, побоюючись баласту витрат на оформлення місця праці: пандуси, спеціальні крісла, диктофони та інше оснащення.

Перевіркою підприємств, які працевлаштовують людей з особливими потребами, займається фонд соціального захисту інвалідів. Там запевняють, що жодного зафіксованого акту штрафування таких підприємств наразі не було.

- Такі речі справді існують, але виявити їх не так вже й легко. Наша громадська організація займається сприянням працевлаштування, тому ми часто спілкуємося з інвалідами і чуємо про невдалі спроби знайти роботу. Для того, аби підприємство оштрафували за "оренду" трудової книжки, найперше потрібно, аби звернення про таку фіктивність написав сам неповносправний до прокуратури. Нині таких скарг немає. Іншим чином контролювати такі речі майже неможливо, - пояснив "Пошті" Олександр Волошинський, голова товариства "Зелений хрест".

Пан Волошинський зауважує, що самі неповносправні часто бояться піти супроти працедавця, бо залишаться й без мізерного заробітку. Змінити ситуацію можуть лише самі інваліди, якщо перестануть давати згоду на махінації. Проте наразі ніхто на таке не зважується. Очільник "Зеленого хреста" також зауважує, що такі люди мають здібності у певних галузях, але реалізувати себе найважче через суспільні та власні стереотипи.