Чаювання з порцеляною

Вишуканий фарфоровий посуд - гордість кожної господині. Приємно частувати гостей смачними стравами з білосніжних тарілок чи подавати чай у справжніх фарфорових чашках. Зрештою, нині здивувати когось таким посудом важко, адже на українському ринку є великий вибір.

Вишуканий фарфоровий посуд - гордість кожної господині. Приємно частувати гостей смачними стравами з білосніжних тарілок чи подавати чай у справжніх фарфорових чашках. Зрештою, нині здивувати когось таким посудом важко, адже на українському ринку є великий вибір.

Але, як розповів Іван Галик, професор кафедри товарознавства непродовольчих товарів Львівської комерційної академії, у нас наймасовіше продають китайський фарфоровий посуд, хоча він не завжди належної якості. Найякіснішу порцеляну привозять з Німеччини, Чехії та Польщі. В Україні зараз працюють тільки три заводи, які виготовляють фарфоровий посуд: у Житомирській, Донецькій і Сумській областях.

Виробники економлять на газі - посуд стає гіршим

"На жаль, нині в Україні стає дедалі менше заводів, які виготовляють фарфоровий посуд. Відповідно до вимог, фарфоровий посуд, аби він був якісним, повинен проходити три відпали, які відбуваються за дуже високих температур. Другий, наприклад, повинен тривати до 30 год. за температури 1400 градусів. А зважаючи на вартість газу, для багатьох підприємств виробництво фарфору стає нерентабельним. Тож під час виробництва пропускають перший етап відпалу, через що виріб стає менш якісним та не вельми міцним, - розповіла Алла Уська, старший викладач кафедри товарознавства непродовольчих товарів Львівської комерційної академії. - Під час першого відпалу виріб формують, потім його покривають поливою й проводять другий відпал, під час якого полива з'єднується з черепком. Саме тоді черепок стає міцним, бо в ньому ростуть кристали моліту, й чим довше триває відпал, тим виріб буде міцнішим. Після того на виріб наносять декор, і тоді йде третій відпал - за нижчої температури для закріплення декору".

Через те, що фарфор вимагає тривалого відпалу, він є найдорожчим із керамічного посуду, каже Алла Миколаївна. Якість фарфорового посуду насамперед визначається його білизною - справді якісний фарфоровий посуд буде білого кольору з голубим відтінком, полива буде блискучою та однорідною. Ще одним показником якості фарфору є водопоглинання, яке становить 0,5%, тобто під час миття він менше псуватиметься, аніж інший посуд.

До кераміки також належать фаянсові вироби. Ззовні вони подібні до фарфорових виробів, але мають жовтуватий відтінок. Окрім того, водопоглинання фаянсу є вищим: від 9 до 12%, тобто під час контакту з водою він може більше пошкоджуватися. Тому, аби захис­тити посуд від псування, його повністю покривають поливою, а на фарфоровому залишається непокритим низ тарілки чи край горнятка.

"Якщо ви стоїте перед дилемою: який посуд купити, то, звісно, перевагу варто надати фарфоровому - адже він якісніший та безпечніший для здоров'я. Його покривають склоемаллю, яка має високу хімічну стійкість. Якщо немає фінансової можливості придбати фарфоровий посуд, то можна обрати фаянсовий. Він дешевший, адже його випалюють при нижчих температурах, але за гігієнічними показниками він не гірший", - розповідає Алла Миколаївна.

Посуд - тільки
зі сертифікатами

Фарфоровий посуд обов'язково повинен мати гігієнічний висновок (його дають для всіх товарів, які можуть контактувати з харчовими продуктами), а також сертифікат відповідності. Й перед тим, як придбати певну річ, варто поцікавитися у продавця, чи має він ці документи.

Купуючи посуд, експерти радять звернути увагу на стійкість виробу - він повинен міцно стояти на горизонтальній площині. При нахилі чайника або кавника на 70 градусів кришка не має випадати. Якісний виріб - гладкий і чистий, без цяток, бульбашок, дірочок і тріщин. Особливо ретельно варто оглянути ручки, адже найслабша частина виробу - місце їх кріплення.

Під час зберігання тарілки слід перекладати серветками, не ставити їх одну на одну. Горнятка краще збе­рігати, підвісивши за ручку. Фарфоровий посуд радять мити м'якими ган­чір­ками окремо від виделок, ложок, баняків. Варто використовувати воду помірної температури, яку рекомендує виробник.
Одним із недоліків порцелянового посуду є те, що після тривалого використання він темніє і втрачає первинний вигляд. Аби повернути йому колишню білизну, його слід протерти питною содою або сіллю й оцтом, чи шматочком тканини, змоченої у скипидарі, винній кислоті. Плями на порцеляновому посуді можна видалити, протерши теплою водою з невеликою кількістю нашатирного спирту.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4974 / 1.58MB / SQL:{query_count}