Нацбанк планує знову запровадити мораторій на дострокове зняття вкладів і дозволити банкам виплачувати відсотки за валютними депозитами... у гривнях

Схоже, багатомільйонна і багатостраждальна армія вітчизняних банківських вкладників, ще не оговтавшись від недавніх потрясінь та нервових зривів, має готуватися до нових. Причому таких, порівняно з якими, всі вибрики фінансової кризи сприйматимуться за легкий натяк на справжні неприємності.

Наприкінці серпня головний фінансовий регулятор країни оприлюднив проект постанови справді революційного змісту - про затвердження змін до чинної Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах і Положення про порядок проведення банками України депозитних операцій із юридичними і фізичними особами.

Першою ознакою справжнього радикалізму є новий­старий підхід до депозитних рахунків вкладників. Але вже в інших економічних реаліях. Певно, не надто ймучи віри прогнозам Юлії Тимошенко з приводу зростання економіки, а відтак і поліпшення добробуту громадян, Нацбанк, аби уникнути повторення казусу із масовим зняттям грошей із депозитних рахунків, вирішив цього разу вдатися до запобіжних заходів. Надійно перевірених попереднім досвідом.

Складається враження, що повернення до мораторійного минулого таки неминуче. Адже якщо постанову ухвалять, то вкладники банків знову не матимуть права "вимагати припинення чи дострокового виконання зобов'язань банку за договором банківського вкладу (депозиту)". Якщо перекласти це мудре положення із суворої прози банківських постанов людською мовою, це означатиме лише одне: якщо вкладник, наприклад, захоче розірвати депозитний договір, себто забрати з нього усі - зауважимо, свої - гроші, то банк не зобов'язаний піддаватися на такі "провокації".

Та найцікавіше в іншому - нові положення бажали б застосувати не тільки у випадку нових, а й в ситуації з уже укладеними депозитними угодами.

При цьому у Нацбанку, як зазвичай, ухвалюючи радикальні рішення, болючі для інтересів вкладників, намагаються робити, як то кажуть, добру міну за поганої гри. Мовляв, проект постанови призначений для того, аби узгодити чинні нормативні акти із Законом "Про особливості проведення заходів щодо фінансового оздоровлення банків", ухваленим ще 27 липня.

Виконавчий директор НБУ з питань платіжних систем і розрахунків Вік­тор Кравець, чий коментар з цього приводу наводить видання "КомерсантУкраїна", стверджує, що документ має допомогти банкам вирішити проблему, що тягнеться із минулого року.

На його думку, клопіт у тому, що "перевернуто концептуальні підходи з цього питання". Банківський депозитний внесок має визначений термін без права дострокового зняття. А користуватися грошима, причому необмежено, можна із поточного рахунку. Але ж є конкуренція між банками, і деякі з них запровадили замість депозитних рахунків дубльовані поточні. Нова постанова (точніше - її проект) усуне плутанину. Ба більше, банки, де нараховували високі відсотки за поточними рахунками під виглядом депозитних, будуть змушені ліквідувати такі "продукти", - міркує чиновник.

А щодо протиріч між забороною на дострокове зняття депозитів та Цивільним кодексом, то в такий спосіб їх вдасться уникнути. Адже "нічиї інтереси не будуть ущемлені, якщо людина знає, що вона підписує...".

Та найбільший сюрприз очікуватиме вкладників, які зберігають свої заощадження у валюті. НБУ хотів би зобов'язати комерційні фінустанови виплачувати відсотки за валютними депозитами лише... у гривнях. Аргументи головного регулятора тут справді "залізні": мовляв, за вітчизняним законодавством, послуги банків повинні надаватися тільки в національній валюті (майже як у Білорусі, де президент Лукашенка заборонив банкам видавати кредити в іноземній валюті). І хоча враз позбутися з обігу "зелених" - завдання з нереальних, перший крок НБУ теж запланував, радячи банкам нараховувати відсотки у валюті, а виплачувати їх... у гривнях - за офіційним курсом на день виплати.

Що ж, коли підписуєш, то справді варто ретельно вивчити, що саме підписуєш і на яких умовах. Але до чого тут пересічний вкладник і банківська плутанина у поточних і депозитних рахунках, яку он як конче слід ліквідувати! І вже аж ніяк не можна її ліквідувати коштом клієнтів, оскільки черговий мораторій (у разі його запровадження), звісно, зачіпатиме саме їхні інтереси. А для тих, хто досі не може забрати свої депозитні кошти із рахунків, термін дії яких вже давно минув, це справжня катастрофа.

Банки ж знову притримуватимуть гроші населення до ліпших для себе часів або ж... бажаного банкрутства, коли банківські зобов'язання перед клієнтами перебере на себе держава. Що, до речі, вже відбувається під гаслом порятунку збанкрутілих фінустанов.

Тут, до слова, виникає цікавий висновок: більш­менш потужний банк, пов'язаний із безпосередніми фінансовими інтересами певних осіб та партій, і з якого через оборудки встигли висмоктати усі кошти, реально збанкрутувати у цій країні не може. Себто, формально набути статусу банкрута може, але його відразу почне рятувати держава. Засвідчує це й офіційна інформація. Останнім часом НБУ ліквідував дві невеликі фінустанови - "Лісбанк" та банк "Відродження". Ще близько десяти перебувають у стадії ліквідації. А от "Родовідбанк" та "Укргазбанк" (про ситуацію там "Пошта" вже писала) ніби врятували. У найближчих планах порятунку за державний кошт - банки "Надра" та "Укрпромбанк". Вони ж бо - системні чи то системоутворювальні.

Минулого тижня пре­м'єр Юлія Тимошенко вже запропонувала передати всі активи та пасиви банків­претендентів на державну рекапіталізацію на баланс двох державних фінустанов - "Ощадбанку" та "Укрексімбанку". Надалі вона пропонує ліквідувати проблемні фінустанови, та за їхніми фінансовими зобов'язаннями розраховуватиметься держава, тобто звичайні громадяни своїми податками і коштами, які планують "замораторити" на депозитах. А з активами Юлія Володимирівна хоче "розібратися", хоча таких, радше, немає, бо які можуть бути активи, коли банк проголосив себе банкрутом?

А банкіри гаряче підтримують нові ініціативи НБУ, навіть більше - очікують, що реалізація планів зменшить тиск на курс гривні. Хоча, на наш погляд, реально рятує гривню лише сам НБУ, викинувши на валютну біржу близько 8 млрд дол. лише цього року.

Експерти, яких у НБУ не люблять і називають "так званими", стверджують прямо протилежне: ці маніпуляції ще більше підірвуть довіру до банківської системи, спричинять зміління притоку депозитів.