У 1933 р., у 250-річчя перемоги об'єднаних християнських військ над турками під Віднем, не лише Австрія, а й інші європейські держави святкували цю визначну подію. Того ж року вийшли у Львові дві брошурки д-ра Івана Німчука: "Юрій Франц Кульчицький і його подвиг" та "Українці і відсіч Відня в році 1683" і новела Івана Филипчака "Юрій Кульчицький - герой Відня". У Відні німецькою мовою Остап Грицай видав книжку "Українці і визволення Відня 1683 р."

Святкуючи 300-річчя цієї події, з'явилася низка різних видань, що описували перебіг тих змагань, які мали вплив на подальшу долю Європи. В них висвітлювалася також політична ситуація у світі в другій половині XVII ст. Це були часи найбільших осягів і успіхів турецьких ісламських військ Османської імперії. Всі бачили велику загрозу від турків для дальшого існування західноєвропейської культури і християнства. Тому Папа Інокентій XI закликав християнську Європу до відсічі проти наїзду ісламських бусурманів на Європу. Турецькі султани, що були найвищими каліфами та керівниками магометанської віри, готуючи наїзд на Європу, робили це під гаслом "За правовірну ісламську віру проти невірних християн".

Перемога над турками під Віднем мала далеко ширше значення, ніж порятунок Австрії. Це була перемога християнської Європи над східною магометанською вірою і турецькою імперією, яка захоплювала все нові країни: найперше Угорщину, відтак землі над Чорним морем, африканські країни Алжир і Туніс та інші.

Обложений у 1683 р. турками Відень, знищений пожежами від турецьких запальних стріл, десяткований епідеміями і голодом, тримався з останніх сил. Історичні факти свідчать, що українець Юрій Франц Кульчицький був одиноким кур'єром, який завдяки геройській відвазі перейшов крізь турецькі табори, зв'язався з військами, що йшли на поміч, і тим пришвидшив відсіч. Завдяки несподіваному наскокові українських козацьких і лицарських полків, що були при армії Яна Собєського ІІІ, на турецький табір і його погромові, Відень вдалося врятувати від знищення і поневолення, а з ним і всю Західну Європу. Ця перемога і розгром турецької армії об'єднали європейські сили так, що турки вже ніколи і ніде не могли їм успішно протистояти. Від того часу вплив і престиж християнської віри сильно зріс не лише в Європі, але й на інших континентах.

У тому часі Україна була дуже ослаблена постійними турецькими і монгольськими набігами. Будучи неначе охоронним муром для Західної Європи, вона сама спливала ріками крові. Тисячі молодих українців турки забирали в ясир та виховували з них яничарів. Після перемоги під Віднем ті напади зменшилися, а з часом зовсім припинилися. Це було до певної міри полегшенням для українського населення.

Досі в чужомовних виданнях, що описують ці події, дуже мало говориться про визначну і вирішальну роль українців у тій історичній обороні Відня, в якій кількадесят тисяч союзних військ, зокрема 15 тисяч козаків і 7 тисяч українських лицарів, розгромили двохсоттисячну турецьку армію!

Є в тих зарубіжних виданнях і різні вигадки про Юрія Кульчицького: мовляв, він поляк чи серб, але дуже мало правди, що він українець. Заслугу українських козаків приписують полякам, тому що вони були основою армії Собєського. Вже не раз так було в історії, що... славу сусід добрий взяв.

Тому, намагаючись розповісти правду про історичні події того часу і славного українця Юрія Кульчицького Товариство українських філателістів у Відні разом з Товариством "Бойківщина" видали збірник статей українською та німецькою мовами Бориса Ямінського "Відень 1683 - козаки і Кульчицький". 2008 року до 325-ї річниці битви за Відень у Чикаго Українським вільним козацтвом у США за сприяння Богдана Кардащука було перевидано збірник статей про героя віденської перемоги "Українець Юрій Кульчицький і козаки".