Багатьом із нас доводилось стикатися із непривітним ставленням до себе у магазинах, кафе чи інших закладах обслуговування. Складається враження, що деякі працівники цих закладів вважають, що через складне та суворе життя бути ввічливим, уважним і справедливим - це утопія і весь світ, мовляв, живе за вовчими законами.

Утім у багатьох цивілізованих країнах давно позбулися нелегітимних "законів" і побудували дещо інші суспільні відносини, куди вигідніші для споживача. Порівняймо Україну зі Сполученими Штатами Америки, які багато людей вважають некультурною, розбещеною і злочинною країною. Можу запевнити: у культурі спілкування, повазі до навколишніх і ставленні до клієнта американці далеко попереду українців. Візьмемо хоча б міський транспорт. Окрім кондиціонерів та спеціальних пристосувань для інвалідів, в автобусі пасажирів зустрічає привітний водій, який вітається, чекає, допоки пасажир сяде, і лише тоді починає рух. А що у нас? Водії, як правило, завжди чимось незадоволені, вибиваються з графіка, тож постійно поспішають. Можуть перед носом пасажира зачинити двері або відчинити їх на ходу. Траплялися випадки, коли люди випадали з маршруток. Не встигнеш зайти у салон, як маршрутка різко рушає, і пасажир за інерцією падає назад.

Не краща ситуація і в магазинах. Продавець не стане двічі пояснювати, якщо ви чогось не зрозуміли, може облаяти, а у дорогих крамницях продавціконсультанти нерідко не бажають спілкуватися з людьми, які, на їхню думку, не мають достатньо грошей у гаманці. Така ситуація просто не може виникнути у магазинах в США. З кожним клієнтом вітаються на вході і відразу пропонують допомогу. Тамтешнім продавцям притаманна толерантність, терпеливість і ввічливість. Саме цього від них вимагають роботодавці.

Окремо хочу зупинитися на магазинах техніки. У Штатах покупець має право повернути будьяку куплену річ протягом певного часу (від тижня до місяця), якщо вона зламалася або якщо, скажімо, перестала подобатися. Моя знайома в американському магазині техніки купила iPod (дорогий аудіоплеєр четвертого покоління) і в перший же день стерла важливу програму, після чого він перестав працювати. У магазині, куди вона прийшла з недавно зробленою покупкою, відразу попросили вибачення, не стали перевіряти причини несправності і віддали новий пристрій. А що у нас? Я спеціально зайшов у кілька найбільших мобільних салонів Львова і запитав: зможу отримати гроші назад, якщо телефон зламається або ж якщо мене не влаштують його функції. Відповіді були схожими: якщо захочу повернути телефон лише через те, що він не підійшов функціонально, то ніхто обмінювати його не буде, отож, і грошей не отримаю. У двох салонах сказали, що можуть поміняти на інший із такою або ж більшою ціною, якщо упаковка не пошкоджена. У випадку поломки техніки, яка ще на гарантії, то її відправлять на ремонт у спеціальні сервісні центри. Що таке наші сервісні компанії, більшість громадян знає - там або тижнями з'ясовуватимуть причину поломки, або викрадуть дорогі запчастини чи пошкодять техніку, або покупця зроблять винним у тому, що пристрій вийшов з ладу.

На подібне зневажливе ставлення до клієнтів натрапляємо у деяких закладах громадського харчування. В одному з місцевих кафе мені з друзями подали шніцелі з несвіжого фаршу. Я вирішив не скандалити і попросив замінити страву або ж повернути гроші. У що ви думаєте - мене звинуватили у шахрайстві та брехні. Схожий випадок зі мною трапився в американському кафе: на замовлення довелося чекати сорок хвилин, а коли його принесли, то тісто виявилося сируватим. Коли я сказав про це офіціантові, у мене попросили вибачення, пояснили, що зламалася піч, і не взяли грошей за замовлену їжу.

Зневагу, байдужість чи зверхність частенько доводиться терпіти і в кабінетах лікарів, і в інших в державних установах чи організаціях. Хочеться зрозуміти: чому ж так сталося?

На мою думку, поперше, проблема спілкування між людьми тягнеться ще з радянських часів, коли у чергах за продуктами постійно сперечалися та сварилися, продавці не витримували тиску, а в їдальнях частенько цікавив не стільки комфорт відвідувачів, як виконання поставленого плану. І, власне, наші люди звикли до непривітності й зневаги, й часто сприймають таке ставлення як норму. По­друге, в Україні плачевна ситуація із судовою системою, із захистом прав споживача, а також з успіхами у боротьбі з корупцією. Пересічний клієнт чудово усвідомлює, що він ніколи не зможе відстояти свої права у суді проти бізнесмена, який має мережу магазинів техніки, а також навряд чи вдасться довести, що страву в кафе тобі справді подали несвіжу.

Який вихід? Зміни на краще мусимо робити самі, як це банально не звучить. Не можна дозволяти, щоб тобі плювали в очі, потрібно відстоювати свої права, частіше порушувати та обговорювати наболілі питання, вимагати елементарної поваги до себе і як відповідь - нести цю повагу до інших.