"Пошта" з'ясовувала, чому лише 5-7% учнів закінчують школу відносно здоровими

Для початку - трохи статистики. За даними медиків, до школи йдуть відносно здоровими лише 2530% дітей. Закінчують її здоровими - 5-7%. За роки навчання захворюваність опорнорухового апарату та кістковом'язової системи збільшується у 4-5 разів (страждає понад 40% школярів, порушенням постави - 80%). Захворюваність органів зору також зростає у 4-5 разів (хворіє не менше 50% учнів), органів травлення - у три рази (не менше 50%), нервово­психологічні розлади - у два рази (15%), ендокринної системи - у 5 разів. 80% дівчат мають хронічні захворювання, які у майбутньому можуть вплинути на репродуктивнуфункцію.

Педіатри стривожені й тим, що дедалі частіше серед школярів, особливо хлопців, виявляють вузькогрудих дітей (не косять, не плавають, про гантелі й еспандер також забули). А вузька грудна клітка негативно впливає на легеневу, серцево­судинну системи. Щодо Львівщини, то серед найпоширеніших є захворювання органів дихання, ендокринної системи (майже у кожного третього учня є гіпертрофія щитовидної залози), кістковом'язової системи, органів зору, травної та нервової систем.

Статистика не просто вражає, а шокує. Такий стан здоров'я школярів викликає неабияке занепокоєння в лікарів, учителів і насамперед у батьків. Чому наші діти такі слабкі? Чому їхня серцево­судинна система часто не витримує навіть мінімальних фізичних навантажень (торік було кілька випадків, коли учні помирали на уроках фізкультури). І, головне, що робити, аби тенденцію до погіршення дитячого здоров'я зупинити? За порадою "Пошта" звернулася до заступника головного лікаря з охорони материнства і дитинства комунальної 4ї міської клінічної лікарні Віри Капрусь.

- На формування здо­ров'я дітей і підлітків впливає чимало чинників, - каже Віра Іванівна. - Екологічна ситуація, збалансоване харчування, неадекватність навчальних навантажень, психологічний клімат у сім'ї тощо. І доволі часто усі вони негативні. То як за таких умов дитина може вирости здоровою?

Від харчування залежить і фізичний, і розумовий розвиток дитини, воно впливає на розвиток всіх систем і органів. Тому в меню школяра повинні бути в достатній кількості білки, жири, вуглеводи, вітаміни і мікроелементи. Учні молодших класів повинні їсти п'ять разів на день, старших - чотири, з перервами 3,54 години. А що маємо насправді? Вранці дитина не може раніше прокинутися, щоб нормально поснідати, або у неї нема апетиту, і замість повноцінного гарячого сніданку, вона на ходу випиває горнятко чаю, у кращому разі з'їдає канапку. Під час перерви інколи вдається щось перекусити (печиво, цукерку, яблуко чи чипси, вироби швидкого приготування, газовані напої, які містять барвники, ароматизатори, консерванти, які заборонені, але продають у шкільних їдальнях). А більшість учнів сидить на уроках голодними. І наїдаються сповна лише під вечір, коли повертаються додому. "Від такого харчування страждають органи травлення, кістковом'язова та інші системи, - каже педіатр Капрусь. - І якщо це повторюється з дня на день, з року в рік, то про яке здоров'я дитини можна говорити".

Учнів молодших класів у школі мають забезпечити гарячими обідами. Для цього держава виділяє 3грн 50 коп. (для дітей із малозабезпечених сімей, сиріт трохи більше). І відповідно до вказівок, на ці гроші в меню має бути і м'ясо, й овочі, і фрукти. Але повноцінний обід виходить тільки на папері, бо насправді за 3,50 при нинішній дорожнечі його не можна організувати.

Є родини, які і вдома, особливо в нинішній кризовий період, не можуть забезпечити синові чи доньці збалансоване харчування. Адже, щоб дитина гармонійно розвивалася, вона повинна щодня їсти м'ясо (телятину, кролятину), молочні продукти (твердий і домашній сири, молоко, кефір), вдосталь овочів, фруктів. Їжа має бути різноманітною, і гарячі страви мають бути обов'язково.

Є й інший  нюанс. Через фінансові труднощі у дитячому меню є висококалорійні продукти: макарони, картопля, хлібобулочні вироби, гречка тощо. Але діти мало рухаютьcя, витрачають мало енергії і при такому харчуванні виникає ожиріння.

"Порушення основ­них принципів раціонального харчування є однією з причин патологічних змін у дитячому організмі, - каже Віра Іванівна. - А про дієтичне харчування для  дітей із захворюваннями шлунковокишкового тракту й годі говорити, його в школах нема".

Ми живемо в  ендемічній зоні, ґрунти якої бідні на йод. Тому в нашому регіоні захворювання щитовидної залози посідають перше місце. "Кожна третя дитина має проблеми із зобом, - наголошує педіатр. - Раніше у школах проводили йодопрофілактику - медсестра безкоштовно давала дітям антиструмін. Нині через обмежене фінансування цього не роблять. Тому кількість дітей, у яких виявлено збільшену щитовидну залозу, а нерідко й патологію, стрімко зростає. Через нестачу йоду знижується інтелект, виникає низка інших серйозних захворювань".

Тому нині йодопрофілактику медики покладають на батьків. Але лише 10% родичів, у дітей котрих ендокринологи виявили тривожні симптоми, як кажуть медики, приходять на консультацію в поліклініку. "У тих школярів, батьки яких переймаються здоров'ям своїх дітей й дотримуються рекомендацій, фіксуємо позитивні зміни, - каже дитячий ендокринолог Інна Ківа. - Але нерідко, через несвоєчасне лікування, діагностуємо патологію щитовидної залози".

"У нас діти йдуть до школи з шести років, - зауважує Віра Іванівна. - Система навчання недосконала. Вже наприкінці навчального року першачки скаржаться на головний біль, слабкість, втому, втрату апетиту. І лікарі часто діагностують у них неврозоподібний стан. Вони не можуть швидко адаптуватися, сконцентрувати увагу на чомусь одному, висидіти урок".

Нині у багатьох школярів виявляють сутулість, сколіози, кіфози, плоскостопість тощо. І найчастіше порушення постави з'являється у дітей початкових класів. А як цих недуг не заробити? Діти різного зросту, а сидять за однаковими партами, ніхто індивідуально їх не підбирає. У школах здебільшого є один комп'ютерний клас, в якому вивчають інформатику учні різних класів. В одних зріст 135 см, в інших 180 см, а столи для всіх також однакові. Сидять за партою, комп'ютером, телевізором, причому сидять неправильно, тому й виникають недуги. І рухаються дуже мало.

"Кількість уроків фізкультури треба збільшити, - вважає лікар Капрусь. - Ситуація зі станом здоров'я школярів нині така, що урок фізкультури мав би бути кожного дня. Звісно, без надмірних навантажень, але лише у русі порятунок наших дітей. Якби до порад педіатрів прислухалися, ситуація зі здоров'ям дітей не відразу, але з часом поліпшилася б. А то школярі мало рухаються, не мають фізичних навантажень, не займаються спортом, а потім  на уроках фізкультури організм не витримує навіть мінімальних навантажень".

"Для формування правильної постави важливим є добре освітлення і в класі, і вдома, - стверджує педіатр. - Щоб учень не нахилявся над підручником, а сидів рівно. Відстань від парти до очей повинна бути 3040 см. Увечері, крім загального освітлення, слід використовувати настільну лампу потужністю 60 Вт з непрозорим покриттям. Світло має падати зліва і тільки на робочу поверхню, очі залишаються в тіні. У жодному разі не читати лежачи і в транспорті, що рухається".

Ранці, наплічники з двома лямками, які прийшли  на зміну портфелям, - великий  плюс, бо вони дозволяють рівномірно розподілити  навантаження, а це, своєю чергою, дозволяє уникнути в майбутньому проблем з хребтом і як наслідок - з диханням, кровообігом, травленням, нирками тощо. Але ранець для дітей певного віку не може бути важчий, ніж це передбачено нормами.

Для учнів 1 - 2 класів - 1,5 кг,

3 - 4 класів - 2,5 кг,

5 - 6 класів - 3 кг,

7 - 8 класів - 3,5 кг,  

9 - 12 класів - до 4 кг.  

Дослідження показали, що цих норм рідко дотримуються, зазвичай ранець школяра важить 5 кг, а інколи й більше, бо діти часто кладуть у нього не лише те, що потрібно на уроках саме сьогодні, а й все, що їм подобається. А зайва вага знову ж таки негативно впливає на здоров'я дитини. Визначити вагу ранця свого чада можна й самому, зробивши нескладні підрахунки. Один підручник для учнів 1 - 2 класів має важити не більше 300 г, для 3 - 4 класів - 350 г, 5 - 6 класів - 400 г, 7 - 10 класів - 500 г, 11 - 12 класів - 600 г. Тож усе шкільне приладдя, яке обтяжує ранець і є зайве, слід просто залишити вдома.