Перший дзвоник уже не за горами. Діти, особливо першачки, з нетерпінням чекають цього дня. Не менше хвилюються і батьки: як їхня малеча адаптується у школі. Адже іноді дітки при одній згадці про школу мало в істерику не впадають. У перші дні навчання батькам чи бабусям доводиться стояти біля класу впродовж усіх уроків. Аби не допустити такої ситуації, психологи радять завчасу готувати дитину до школи. Йдеться не тільки про навички дитини у читанні, письмі тощо. Дуже важливою є також психологічна, моральна, мотиваційна підготовка.
Перший дзвоник уже не за горами. Діти, особливо першачки, з нетерпінням чекають цього дня. Не менше хвилюються і батьки: як їхня малеча адаптується у школі. Адже іноді дітки при одній згадці про школу мало в істерику не впадають. У перші дні навчання батькам чи бабусям доводиться стояти біля класу впродовж усіх уроків. Аби не допустити такої ситуації, психологи радять завчасу готувати дитину до школи. Йдеться не тільки про навички дитини у читанні, письмі тощо. Дуже важливою є також психологічна, моральна, мотиваційна підготовка.
"Дитина, яка йде до школи, повинна чітко розуміти, для чого вона туди йде, тобто повинна бути мотивація. Дуже часто дітки на запитання, для чого ти йдеш до школи, відповідають: "Бавитися". Це неправильно, - розповідає Ліля Саляк, дитячий психолог Львівського обласного державного дитячого психоневрологічного диспансеру. - Батьки повинні пояснити дитині, що вона йде у школу вчитися".
Аби школа не видавалася дитині чимось негативним та поганим, варто перед навчанням влаштувати малечі невеличке свято, яке би допомогло їй сприймати школу позитивно. Наприклад, батькам варто разом з дитиною піти на шкільні ярмарки і купити все необхідне до школи, аби вона сама вибирала зошити, олівці, ранець. Після цього можна піти у парк чи на морозиво. Таким чином у дитячій пам'яті закарбуються приємні спогади та емоції.
У жодному разі не можна лякати дитину школою. "Часто батьки кажуть: це я з тобою панькаюся, ось підеш до школи, там такого не буде. А будеш погано вчитися, то й бавитися з тобою ніхто не захоче, - говорить Ліля Ігорівна. - Такі методи підготовки є абсолютно не правильними, адже породжують у дитини ще більшу неприязнь до школи". Як радить психолог, батьки повинні розповідати про школу, про вчителів тільки позитивне, але, звісно, не змальовувати все у надто рожевих тонах.
Аби дитина швидше звикала до школи, вдома слід влаштовувати ігри, пов'язані з навчанням: проводити мініуроки - писати, рахувати, навчити малечу правильно сидіти за письмовим столом, тримати руки, голову, спинку, правильно класти зошит та тримати ручку. Дуже важливо, аби дитина навчилася спочатку давати собі раду, наприклад, за10 хв., як на перерві, вміла скласти у портфель зошити для математики, витягнути письмо, з'їсти яблуко чи канапку.
Ще до навчання дитину потрібно привчити до нового розпорядку дня: зранку вставати швидше, вчитися, а вже тоді гуляти. Аби дитина почувалася впевненіше у перші дні навчання, варто з малечею кілька разів піти до школи, посидіти у класі, дозволити їй пописати крейдою на дошці, показати, де їдальня, де туалет. Якщо є можливість, познайомити з дітьми, з якими навчатиметься син чи донька.
У жодному разі психолог не рекомендує оберігати дитину від труднощів. "Уже у 56 років син чи донька повинні виконувати посильну роботу: застелити ліжко, прибрати свої речі, забрати за собою тарілки зі столу. Дитина повинна вміти защіпати ґудзики чи блискавку", - радить Ліля Ігорівна. Батькам слід привчати дітей доводити всі справи до кінця. А також вчити дитину робити те, що їй не надто подобається.
Важливим моментом у підготовці до школи є вироблення мовлення: дитина повинна вміти говорити повними реченнями, якщо вона ставить запитання, відповідати якомога повніше і детальніше. Під час перегляду фільму варто обговорювати цікаві моменти, запитувати дитину. Потрібно вчити малечу переказувати казочки, складати сюжетні розповіді. Аби привчити пальчики до навантаження, яке буде у школі, можна ліпити з пластиліну, малювати, розмальовувати, складати конструктор, пазли.