За три останні роки українські матері недоотримали мільйони гривень на догляд своїх малюків. Суди задовольняють справи про стягнення боргу з держави, але цих грошей у скарбниці немає

За останні два роки до львівських судів подали близько 2,5 тис. позовів до місцевого управління соціального захисту. Частину позовів - на суму 9 млн грн - уже задоволено.

Підстава якнайсерйозніша: кожна українська матір, замість того, аби щомісяця одержувати на малюка, якому ще не виповнилося трьох років, допомогу у розмірі прожиткового мінімуму (цього року для дітей до 6 років прожитковий мінімум становить 557 гривень), отримувала лише 130 грн. Чому? Грошей у бюджеті на "законний" розмір виплат не було і немає...

Проте, навіть попри виграні справи у львівських судах, гроші матері отримають, певно, не так швидко. Оскільки спочатку кошти на повернення боргу треба закласти у бюджет. Але звідки б узятися цим додатковим грошам у кризу та ще й перед виборами?

За словами заступника начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської ОДА Оксани Яковець, гроші матерям сьогодні ніхто не повертає, бо їх не передбачено у бюджеті області. "Ми не задовольняємо судових позовів за рахунок поточних виплат, бо це призведе до чергової соціальної напруги", - сказала вона.

Прикметно, що заручниками "бідного" українського бюджету, а фактично наслідків бездарного менеджменту у центральній владі, опинилися знову ті, кого б держава повинна була підтримувати якнайсильніше. Цікаво, чи пробували годувати, вдягати, лікувати, виховувати власних дітей українські управлінці за п'ятсот гривень на місяць?! А що вже казати про 130, коли тільки стандартний пакет підгузок коштує 170 гривень? І це тоді, як у перші роки життя дитина потребує найбільше опіки, уваги та повноцінного матеріального забезпечення!

Однак навіть за очевидності такого порушення ніхто з представників основних гілок влади не поспішає ані матеріально, ані морально визнати свою вину перед жінками.

Кабмін і парламент наразі зберігають офіційне мовчання. Суди, у чиїй безпосередній компетенції розв'язання проблеми, теж зайняли неоднозначну позицію.

"Від 2007 року нарахування виплат соціальної допомоги з догляду за дитиною до трьох років відбувалося незаконно, - зазначила у коментарі "Пошті" юрисконсульт Західноукраїнського центру "Жіночі перспективи" Христина Плюта.

Нарахування такої допомоги законодавчо визначається двома основними законами - "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ухваленому ще у 1992 році, та "Про державний бюджет України". Власне у Законі "Про допомогу..." соціальна допомога на дитину у віці до трьох років визначена у розмірі прожиткового мінімуму, актуального на момент нарахування виплат. Проте, формуючи закон про бюджет2008, парламентарі заклали у нього норму про те, що соціальна допомога на цей рік буде обчислюватися через різницю середньомісячного доходу сім'ї та п'ятдесятивідсоткової частки прожиткового мінімуму, встановленого на 2008 рік, а на 2009 рік - 75відсоткової частки, але не менше як 130 грн. Це було порушення закону "Про допомогу...", що, власне, і засвідчив Конституційний Суд, оголосивши зміни, ініційовані в законі про держбюджет незаконними. 22 травня 2008 року Конституційний Суд знову розглядає це питання і зазначає, що внесення змін до закону про допомогу через закон про держбюджет - дія, яка суперечить Конституції. Проте прямо не називає її антиконституційною. У 2009 році це рішення Конституційного Суду законодавцями враховано не було, і зміни до Закону про допомогу не вносилися.

На практиці, проте, виникає ще одна колізія. Попри закладену формулу на обчислення розміру соціальної допомоги, управління соціального захисту не користуються нею, а нараховують матерям допомогу у розмірі... 130 грн. Чому? Тому що більшість жінок елементарно не знають про цей пункт, а тому не подають довідку про середньомісячний дохід своєї родини, а управління соціального захисту про неї просто не запитують...

Отож львівські судді однозначно задовольняють позови про стягнення заборгованості на користь матерів у період із липня до грудня 2007 року, а от щодо визнання боргів держави за наступні два роки - не все так просто. Частина суддів визнають цей борг, натомість більшість - ні, посилаючись на те, що Конституційний Суд чітко не назвав положення про такі "скорочені" виплати неконституційними. Прикметно, що закон про допомогу сім'ям ухвалено раніше, а тому всі наступні законодавчі акти, які тією чи іншою мірою стосуються його положень, не можуть бути сформульовані у керунку зменшення прав людини. Проте цей принцип про верховенство права більшість суддів чомусь до уваги так і не бере...

Тішить хіба те, що ці судові рішення не мають терміну давності, тому, за словами Христини Плюти, якщо держава не виплатить матерям гроші цьогоріч, то зобов'язана повернути їх у наступні роки. Навіть через 10, 15, 20 років... Питання тільки в тому - чого вартуватимуть заборговані сьогодні кілька тисяч (у деяких випадках сума боргу добігає навіть 10 тис. грн).

Теоретично, якщо влада не поспішатиме виплачувати заборгованість, матері можуть пройти всі судові інстанції в Україні та звернутися до Європейського суду. До слова: позов до суду, зрозуміло, має право подати не лише матір малюка, але й особа, яка призначена офіційним доглядальником.

Нагадаємо, що подібна епопея зі захистом своїх прав в Україні вже була з освітянами, яким роками не виплачувалися виплати, згідно зі ст. 57 Закону "Про освіту". Судові справи вчителі виграли. Частину їхнього боргу погасили за рахунок поточних заробітних плат, решту грошей учителям платять донині - по 200300 грн.

Залишається сподіватися, що заборгованість із соціальної допомоги для малюків держава зможе повернути матерям швидше, ніж це було у випадку з освітянами. Принаймні до того часу, коли гроші якраз згодяться на купівлю зошитів та шкільних книжок...