Владімір Лєнін був би задоволений: світова криза спричинила сплеск акцій протесту любого його серцю пролетаріату. Днями трудящі одразу двох країн продемонстрували клятим буржуїнам, на що здатні.

У китайському місті Тунхуа близько 30 тисяч робітників сталеварного заводу "Tonghua Iron and Steel Group" посунули в наступ на поліцію, яка спробувала припинити акцію протесту проти продажу їхнього державного підприємства приватній компанії. Мужні сталевари перекрили кілька вулиць і розбили три поліцейські машини. Чи були на вулицях Тунхуа барикади - не відомо. Зате відомо, що понад сто осіб з обидвох сторін отримали поранення. Крім того, був убитий керівник компанії, що планувала придбати державне підприємство. Розлючені пролетарі забили експлуататора насмерть. І було за що: покійник мав би одержувати три мільйони юанів (близько 438 тисяч доларів) на рік, у той час, коли середня пенсія сталевара не перевищує 200 юанів на місяць.

Менш бурхливо протестували в Шотландії - цивілізація все­таки. Марш протесту за участю понад 20 тисяч людей в місті Кілмарнок минув без розбитих голів та спалених автівок. Можливо тому, що разом з протестувальниками дефілював особисто перший міністр Шотландії Алекс Салмонд. Причина невдоволення солідна - недобрі плани власників заводу, на якому з 1820 року розливають віскі знаменитої марки "Johnnie Walker". І річ навіть не в тому, що мешканцям Кілмарнока не буде що хильнути - завод не закривають, а хочуть перенести в Ґлазґо. Однак для 40тисячного Кілмарнока перспектива втрати роботи 700 працівниками винокурні - мало не катастрофа. Крім того, тут не хочуть втрачати доходи від туристів, яких ваблять відвідини (з обов'яковою дегустацією знаменитого трунку) історичного заводу. Це ще добре, що тих 20 тисяч протестувальників перед маршем не спорожнили всі місцеві запаси "Johnnie Walker", а то б по всій Шотландії гай шумів.