Росія продала Індії майже тисячу бракованих ракет

Видання "The Indian Express" опублікувало скандальний матеріал про перевірку місцевою рахунковою палатою (Comptroller and Auditor General, CAG) озброєння військово-повітряних сил Індії. Висновки аудиторів невтішні - майже половина ракет класу "повітря - повітря" Р-77 (в експортному варіанті - РВВ-АЕ) російського виробництва виявилися... бракованими.

Значна частина РВВ-АЕ не наводилася на цілі під час випробувань, інші на етапі перевірки на землі визнавалися непридатними до експлуатації через незадовільний технічний стан, хоча до закінчення терміну їхнього зберігання було ще дуже далеко. Таких ракет в індійському арсеналі було майже 50 відсотків. При цьому, як наголошує "The Indian Express", купували все це "щастя" по 2 мільйони індійських рупій (близько 40 тисяч доларів США) за штуку.

Перші поставки РВВ-АЕ припали на 1996 рік. Спочатку жодних відгуків - ні поганих, ні добрих - від індійців не надходило. Похвали посипалися у 1999 році, коли між Індією та Пакистаном спалахнув так званий Каргільський збройний конфлікт. Індуси твердили, що озброєні ракетами РВВ-АЕ Су-30МКІ, МіГ-29 і МіГ-21 змогли на рівних воювати з пакистанськими F-16. Після завершення конфлікту Делі придбав у Москви ще майже дві тисячі випробуваних у бойових умовах РВВ-АЕ. Саме цю партію й інспектували аудитори з Comptroller and Auditor General.

Тобто, виходить так, що самі РВВ-АЕ - ракети непогані, якщо добре себе зарекомендували в умовах реальних бойових дій. Проблеми нинішнього скандалу слід шукати в тій останній партії. Росіяни цілком прогнозовано почали "прозоро" натякати на світову антиросійську змову, мовляв, конкуренти-зброярі не дрімають і підкупили ревізорів з Comptroller and Auditor General. Інша версія росіян: індійський клімат саме для цієї військової техніки вкрай несприятливий. Коротше кажучи, проіржавіли вони там. Однак, з іншого боку, як писав у 2008 році в в журналі "Профіль" директор Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов, РВВ-АЕ експортуються також до Алжиру, Венесуели, Ємену, Перу, В'єтнаму, Малайзії та Індонезії. Погодьтеся, принаймні в трьох останніх країнах клімат не мав би надто відрізнятися від індійського. Зрештою, й іншим державам далеко до сибірських завірюх.

До розслідування причин чергового невдалого пуску морської міжконтинентальної балістичної ракети “Булава” підключаться російські спецслужби. За словами джерела в спецслужбах, у ракету могла потрапити дефектна деталь “через відсутність ефективного контролю за якістю з боку або заводу, або при безпосередньому складанні ракети. У цьому випадку, зважаючи на державну важливість прийняття на озброєння нової ракети для морських стратегічних ядерних сил Росії, і те, й інше розцінюватиметься як диверсія”. Джерело також відзначило, що причиною потрапляння дефектних деталей у технологічний ланцюжок виробництва ракети могла стати злочинна недбалість, яку теж розцінюватимуть як диверсію. Останній пуск “Булави” відбувся 15 липня з борту важкого атомного ракетного крейсера стратегічного призначення “Дмітрій Донской” з акваторії Білого моря. Через позаштатне спрацьовування першого щабля ракета самоліквідувалася. Раніше було проведено 10 пусків “Булави”, п’ять із яких були невдалими.

Швидше, причина все-таки в елементарній нечесності російських постачальників, які вирішили скористатися вдалим моментом (схвальні відгуки індійських пілотів після Каргільського конфлікту) і зробити бізнес на мотлосі. Це опосередковано підтверджують й слова колишнього головкома військово-повітряних сил Індії маршала Срінівасапурама Крішнасвамі, який так прокоментував цей випадок журналістам. За словами маршала, "коли ракети були закуплені вперше, вони були найкращими у світі, озброєнням світового класу, якого не було в жодної іншої країни". Однак маршал одразу висловив жаль з приводу того, що Індія "дотепер не має у своєму розпорядженні власних потужностей для випробувань таких ракет, а тому роботи довелося проводити в Росії". Можливо, саме тут і криється причина. Ракети ніби тієї ж модифікації, однак, ймовірно, "трохи" браковані. А визначити брак можна лише під час спеціальних випробувань, які проводилися продавцем, тобто, Росією. Можливо, що під контролем індійських спостерігачів, але ж всі знають, що з кожною окремо взятою людиною завжди можна домовитися. Тим більше, коли йдеться про контракт на поставку майже двох тисяч ракет по 40 тисяч доларів за штуку.

Історія з бракованими РВВ-АЕ мала б добряче насторожити Делі, адже чимало місцевих видів озброєння мають російський слід.

Ракети "БраМос" індійці розробляються за участі російських фахівців. Замість основного бойового танка "Arjun", над яким індійці працюють вже 30 років (!), досі купують російські Т-90. І навіть перший місцевий атомний підводний човен "Аріхнат" створювався на основі радянської субмарини проекту 670 "Скат". Хтозна, де хлопці з Comptroller and Auditor General знайдуть наступний брак?