Зрада Біловежжя
Станіслав Шушкєвіч, перший голова Верховної Ради незалежної Білорусі
Станіслав Шушкєвіч, перший голова Верховної Ради незалежної Білорусі
Нашим гостем є сьогодні історична постать - Станіслав Шушкєвіч, який у 1991 році як голова білоруського парламенту поставив свій підпис під Біловезькою угодою про розпад Радянського Союзу і створення СНД. Що змінилося від того часу для Білорусі? Якими ідеями живе сьогодні білоруська інтелігенція? І чи існують загрози для незалежності наших країн?
Про це у кількох приватних та офіційних розмовах "Пошті" вдалося поспілкуватися зі Станіславом Шушкєвічєм у Варшаві, під час щорічної і дуже відомої міжнародної східної конференції "Центрально-Східна Європа. Незалежність - тоталітаризм - незалежність". Цього року участь у ній взяло понад 200 науковців - від Швеції до Казахстану.
Бловезьку угоду було зраджено
- Пане Станіславе, що Ви відчували у момент, коли підписували Біловезьку угоду? Страх був?
- Ні, страху не було. Жодних особливих емоцій не було, підписав, бо знав, що так мусить бути. І тільки потім, у машині, коли під'їжджав до нашого парламенту, трохи хвилювався... А раптом не підтримають депутати...
- Підтримка, проте, була...
- Так, проти угоди про створення СНД був тільки один голос...
- Чи були допущені в ті дні, на Вашу думку, якісь помилки, які перешкодили подальшому розвитку Білорусі? Чи зробили б Ви зараз щось по-іншому, якби повернути час назад?
- Ні. Я не назву нічого, що, з погляду цих двадцяти років, було помилковим. Я діяв в правді і за совістю. Чому Білорусь не стала справді незалежною і повноцінною країною? Та тому, що люди, які хотіли жити по-старому, привели до влади Лукашенку.
Біловезька угода написана за одну ніч і коригована лише чотири години. У ній прописано дуже якісні чотирнадцять пунктів. Але пізніше вона була знівельована і зраджена...
- Про яку зраду Ви говорите?
- Статут був написаний трьома мовами - білоруською, російською, українською. Проте цей оригінал десь зник, і зараз в Міністерстві внутрішніх справ Росії лежить тільки один примірник - російський. Знайти автентичний документ з нашими підписами я так і не можу...
- Як Ви оцінюєте слова Леоніда Кравчука: "Якби я знав наперед, що буде далі, то дав би відрубати собі праву руку, аніж підписати Біловезьку угоду..."?
- Востаннє вашого першого Президента я бачив у квітні цього року. Якось при нагоді й сам його про це запитав. А він сказав, що такого не заявляв. Але ж була стенограма цих слів. Не знаю... Це його справа, я не коментуватиму цих заяв.
"Не розумію,
чому Європа
дає кредит збанкрутілій Білорусі"
- Яка зараз реальна економічна ситуація в Білорусі? Чи справді є таке збільшення заробітних плат, стипендій і виробництва, як про це чуємо з російських медіа?
- Ні. В нашій країні немає вільних медіа, тому інформація доступна тільки у владних ЗМІ, де й описується, як чудово і вигідно жити в Білорусі. Насправді в частках від ВВП у Білорусі грандіозний, один з найбільших міжнародних боргів. Основні підприємства у нас працюють зараз тричі на тиждень. І я не розумію, чому Європа дає величезний кредит збанкрутілій Білорусі і не дає його Україні. Зарплати нижчі, а ціни значно вищі, ніж в Україні. Я маю з чим порівняти, бо дуже часто буваю у Києві.
Для Білорусі дуже важко буде пройти ті етапи економічного розвитку, які необхідні для реального розвитку країни. Білорусі ще доведеться пережити свій економічний шок. І чим пізніше вона це пройде, тим буде гірше. Але без цього неможливо.
- Чому ця пропаганда досі діє у вас настільки сильно?
- Бо вона є лінійним продовженням пропаганди Радянського Союзу. Спеціально відбувається творення такого іміджу влади, щоб подобатися іншим країнам.
- Коли, на Вашу думку, в країні відбудеться реальна зміна влади? І що з опозицією?
- Багато хто з опозиціонерів зараз у в'язницях, з надуманих владою причин. У нас багато інфантильних людей, але не треба плутати їх із серйозною опозицією, яка у нас дійсно є. Я думаю, що ви швидше розвиваєтеся тому, що пережили Голодомор, а ми ні. Але наша здатність до виживання якраз нас і виведе з цього абсурду, в якому опинилася Білорусь.
- У чому стратегічно зараз зацікавлена Росія щодо Білорусі?
- Росія хоче "з'їсти" нашу країну. Тому телевізійний кабель у цьому процесі відіграє велику роль. Саме через нього білорусам показують польського рибалку, який нібито через обмеження Євросоюзу, живе тепер гірше, а потім одинокого литовця, який теж має індивідуальні претензії до Європи. Саме для реалізації своїх далекоглядних планів, Росія продає сьогодні нафту Білорусі дешевше, ніж Україні. Але, що цікаво, що бензин у вас дешевший...
- Чим завершиться правління Лукашенки?
- Думаю, що його антидемократична, антихристиянська політика не завершиться добром. Бо його авторитарний режим насправді є порушенням тих пунктів, які підписала Білорусь у 1991 році.
Не думаю, що у нас могло б відбутися повторення ситуації із Чаушеску, але от ситуація з Акаєвим - дуже навіть ймовірна. Лукашенці, думаю, знайдуть у Росії тепленьке містечко, де він доживатиме.
- Наскільки Білорусь сьогодні є корумпованою?
- Мені видається, що в Білорусі корупції менше, ніж у вас. Президент України Віктор Ющенко, до речі, недавно сказав, що для того, щоб ліквідувати корупцію, йому потрібно 14 тис. нових людей.
Правда, якщо говорити про демократію, то хоч я не є експертом, але формально Україна є правовою державою. У вас відбуваються всі ті демократичні процедури, до яких Білорусі ще далеко. У нас наразі немає нічого подібного. Якщо Лукашенка винесе будь-який антиконституційний указ, то ніхто в країні не посміє опротестувати його. Зрозуміло, що і у вас є великі труднощі, але своїм Майданом ви багато чого підтвердили. І тому дуже поважаю українців.
- Чому в Білорусі не було жодних поривів до проведення люстрації? Таких, які були у Польщі, Чехії, Угорщині та Прибалтиці?
- Ми думали над цим ще у 1991 році. І вирішили, що люстрація Білорусі не потрібна. Ми би просто не змогли її провести.
- Кажете, часто буваєте в Україні? Маєте там приватні справи чи політичні?
- І ті, й інші. Не хочу зараз про це детально говорити. Скажу тільки, що мені дуже подобається Ющенко. Йому важко піднімати національний дух, але він цілеспрямовано і поступово це здійснює. Він дуже інтелігента і дуже розумна людина.
Справжня російська інтелігенція завжди мала проблеми зі своєю владою
- Чи бувають у вас випадки протистояння між російською і білоруською інтелігенцією?
- Справжня культура завжди додається до іншої тільки зі знаком "+". Правдива російська інтелігенція ніколи не протиставляла себе інтелігенції білоруській. У Білоруському університеті, в Мінську, найвидатніші російські вчені спеціально вивчали білоруську, щоб викладати білорусам їхньою рідною мовою. Бо ми мали свою мову, літературу і культуру загалом. І цікаво, що, власне, справжня російська інтелігенція завжди мала проблеми зі своєю владою. Але не переставала підтримувати Білорусь у її прагненні до розвитку і незалежності.
А от хами, які прикриваються російською культурою, - завжди виступали проти цього. Саме вони сьогодні наполягають на тому, що нема білоруської мови, а тільки певний російський діалект.
- Добре, яка роль вашої еліти зараз? Яким буде майбутнє Білорусі?
- Знаєте, найбільшим інтелігентом у нас вважає себе Лукашенка, який заявляє, що виріс на віршах Бикова. Це нічого, що Биков ніколи не писав поезію. Після такого, будь-яка інтелігентна людина мала б сховатися від сорому і піти у відставку. Ну, але тільки не Лукашенка.
Власне, неінтелігентність нашої влади робить країну недемократичною. Нам насправді зараз дуже важко. У нас відкриті кордони з Росією, яка тримає руку на пульсі всього нашого життя. Але я переконаний, що Лукашенку ми переможемо.
- Чи є для Вас різниця між інтелігентом та інтелектуалом?
- Так. У моєму розумінні інтелектуал - це той, хто працює розумово, але не завжди на користь і на добро.
- У чому полягають обов'язки інтелігенції у наш час?
- Уперше це слово було вжите в 1987 році. Що означає бути інтелігентом? Академік Ліхачов якось дуже влучно зауважив: якщо людина назве себе інтелігентною, то відразу буде видно, чи така вона насправді, чи ні. На мою думку, це люди, які завжди вірні своїм принципам, і, крім високого рівня освіченості, уособлюють в собі ще й вірність християнській цивілізації. Білоруським інтелігентам сьогодні дуже важко, можливо, і тому, що вони зорієнтовані в пропагандистському керунку. Інтелігенція насправді визначає долю нації, і це не просто гарні слова.
Довідка "Пошти"
Станіслав Шушкєвіч народився 15 грудня 1934 р. у Мінську. Батьки - вчителі. Батько - відомий письменник, у 1930 роки був репресований, звільнений у 1956-му, помер 1991-го.
У 1951 р. Шушкєвіч закінчив школу, у 1956-му - фізико-математичний факультет Білоруського державного університету (БДУ), у 1959-му - аспірантуру Інституту фізики Академії наук Білоруської РСР.
Доктор фізико-математичних наук (1970), професор (1973), член-кореспондент Національної АН Білорусі (1991). Відомий спеціаліст в області радіоелектроніки. З 1961 р. працював у БДУ, очолював кафедру ядерної фізики та електроніки, займав посаду проректора з наукової роботи. Заслужений діяч науки і техніки БРСР (1982).
1991 р. - народний депутат СРСР, член Міжрегіональної депутатської групи.
1990 - 1995 рр. - депутат Верховної Ради Білорусі. 1990 - 1991 рр. - перший заступник голови Верховної Ради Білорусі.
У серпні 1991 р. виступив проти ГКЧП, підписав заяву про його засудження.
9 вересня 1991 р. обраний головою Верховної Ради Білорусі.
1991 - 1994 рр. - голова Верховної Ради Білорусі.
7 - 8 грудня 1991 р. - учасник зустрічі у Біловезькій пущі з президентами Росії Борісом Єльциним і України Леонідом Кравчуком, де ліквідовано СРСР і утворено СНД. Як голова білоруського парламенту поставив підпис під Біловезькою угодою.
26 січня 1994 р. зняли з посади голови Верховної Ради Білорусі за результатами роботи парламентської комісії, очолюваної Аляксандром Лукашенкою.
У червні 1994 брав участь у президентських виборах, отримав у першому турі близько 10% і не пройшов у другий тур, в якому переміг А. Лукашенка.
Активний діяч білоруської опозиції. Голова партії "Беларуская сацыял-дэмакратычная громада" (з 1998).
