Життя не може зупинити навіть війна. Народження – це перемога світла над темрявою. Для українських жінок народжувати дітей у часі війни – подвійна відповідальність. А коли чоловік під час вагітності дружини перебуває на фронті, важливо ще й опановувати свої емоції та хвилювання задля народження здорової дитини. Непросто народжувати і жінкам, які втікають від ракетних обстрілів, перебувають далеко від рідного дому та близьких…

Все це – про героїнь «Львівської Пошти» та їхніх діточок. Вікторія, Вероніка, Ліра і Тесей – діти, народжені в часі війни у Львові. Ірина, Ярина та Марина – матусі, які дали життя цим прекрасним малюкам. Берегині українського роду!

Вікторія та Вероніка з’явилися на світ навесні 2022-го, Ліра і Тесей – у 2023 році. Малюки народилися у Львівському обласному перинатальному центрі. Дівчатка ще й змусили матусь неабияк хвилюватися, бо ж «поспішайки». Богу дякувати, що все добре, діти ростуть і розвиваються батькам, бабусям і дідусям на радість. 

У Львівському перинатальному центрі з початку повномасштабного вторгнення народилися понад 9 тисяч дітей. У 2022 році – 4689, зокрема 147 двієнь та чотири трійні. Торік з’явилися на світ 2297 хлопчиків та 2392 дівчинки. У 2023 році в медзакладі народилися 4600 дітей – 116 двійнят і троє трійнят. Дівчаток у цьому році з’явилося на світ більше – 2484, хлопчиків – 2116. Українців у часі війни має бути більше. Нехай любов тільки множиться і життя переможе!

Зі слів керівниці Львівського перинатального центру Марії Малачинської, діти, народжені в часі війни, будуть сильними, вольовими та стресостійкими. «Я переконана, що ці діти, як виростуть, будуть більш упевненими в собі, більш стійкими, зможуть себе захистити», – додає співрозмовниця. 

«Народження діточок – це яскраве підтвердження того, що життя не спинити, воно триває, нація відроджується і українські жінки мужні духом, вірою і сповнені боротьбою за майбутнє своїх дітей, сімей, родин! У 2023 році жінки, які народили, стали більш стресостійкими – це перша відмінність від 2022-го, особливо перших місяців повномасштабного вторгнення. Є більше жінок, які народжують із чоловіками, що приїздять на пологи з фронту. Це такі хвилюючі та щемливі моменти. Це так важливо для жінки – народжувати разом із чоловіком. Загалом ми з командою, а вона професійна і постійно розвивається, впоралися з усіма викликами торік і зараз також злагоджено працюємо, за що вдячна колективу. Допомагаємо кожній жінці, яка приїздить до нас, комфортно народжувати в нашому медичному закладі. Мовиться і про жінок Львова та Львівщини, і про жінок із інших областей України. Навесні 2022-го було багато жінок з Харкова, Києва, Маріуполя, Херсона. Особливо запам’яталася жителька Києва Ірина Зелена, яка на початку повномасштабного вторгнення приїхала зі столиці евакуаційним потягом і народила в нас двійню, передчасно. Богу дякувати, «поспішайок» ми виходили, з діточками все добре, ростуть і розвиваються. Це двійко здорових і гарних дівчаток. Мама з дітьми щасливо повернулася до Києва і вже працює», – зазначає «Львівській Пошті» керівниця Львівського обласного перинатального центру Марія Малачинська. 

Стресові стани жінок – це й передчасні пологи. «Війна, тривога, хвилювання – все це стресовий фактор, який впливає на передчасні пологи. Коли жінки народжують передчасно, ми, медики, маємо максимально посприяти у виходжуванні та якісному медичному догляді дитини, аби малеча вижила, що ми й робимо», – каже Марія Малачинська. 

Вагомим досягненням цього року стало виходжування командою лікарів найменшої в історії Львівського перинатального центру дитини, яка народилася з масою всього 550 грамів. Це респект!

Торік у Львівському перинатальному центрі представили фотопроєкт «З вогню до життя»: мовиться про 11 матусь, які приїхали з епіцентрів бойових дій і які народжували діточок у Перинатальному центрі. Фотовиставку бачили і у Львові, і у США. Це жінки, які вберегли життя з-під ракетного обстрілу Харкова, Києва, Житомира, Сєвєродонецька, Чернігова, Запоріжжя. Учасницею фотопроєкту стала і киянка Ірина Зелена. 

«Кожна з цих жінок – героїня, берегиня українського роду. Кожна жінка відповідала за майбутнє своєї дитини. Вони приїхали до Львова, народили тут, дали нове життя. Це дуже важливо, що в Україні у такі тривожні часи народжуються дівчатка та хлопчики», – акцентує Марія Малачинська.

Зі слів співрозмовниці, 2023-й став продовженням напрацювань попереднього року, а 2022-й був роком справжнього прориву для Львівського перинатального центру. «Ми відкрили шість нових відділень: Регіональний центр неонатального скринінгу, який проводить обстеження новонароджених із семи областей України на 21 генетичне захворювання; Банк грудного молока, який зібрав понад 500 літрів донорського молока; відділення медичної реабілітації передчасно народжених та малих дітей, яке завершило замкнутий цикл неонатальної допомоги; кабінет діагностики патології молочних залоз, де обстежилися понад 5 тисяч жінок різного віку; відділ інфекційного контролю впроваджує найкращі світові стандарти, відділ сервісної служби забезпечує чистоту та комфорт. У 2023-му ми налагодити роботу всіх відділень та привели до ефективного алгоритму як для пацієнтів, так і для нашого закладу з погляду якості медичних послуг, правильності  управління і, звичайно ж, фінансової ефективності. Щось нам вдавалося легко, а, для прикладу, із запуском роботи Регіонального центру неонатального скринінгу довелося працювати першими в Україні та ставати справжніми партнерами для Національної служби здоров'я України. У 2023 році Львівщина стала першою в Україні, де запровадили обласну комплексну програму в напрямку допоміжних репродуктивних технологій, першою профінансувала відкриття ембріології  в нашому центрі. Вже народилося шестеро діточок! Цього року ми були ініціаторами створення загальнонаціональної програми стимулювання народжуваності в Україні», – каже співрозмовниця. І додає: «Варто зазначити, що ми виконуємо у повному обсязі програму медичних гарантій перед нашими пацієнтами, а це означає, що батькам не доводилося нічого купувати з медичного забезпечення, необхідного для ведення пологів та виходжування передчасно народжених дітей. Водночас у Львівському перинатальному центрі є двомісячний запас ліків для всіх пацієнтів».

Початок повномасштабного вторгнення я як жителька Києва застала в столиці. Вагітна двійнею (а це був сьомий місяць вагітності), їхала до Львова 28 лютого евакуаційним потягом. Той четвертий день війни дуже запам’ятала. Я не хотіла їхати, бо чоловік та родина залишалися в Києві. До останнього відмовлялася покидати столицю.

Втім була свідома, що відповідальна за дітей і маю поїхати народжувати у відносно спокійне місце. Київ обстрілювали, ситуація була дуже напружена, було небезпечно.

Залишила всю родину і ризикнула поїхати до Львова. Разом зі мною був мій батько. Дякую йому за цю важливу місію підтримки! Непросто було в ті дні виїхати з Києва, дуже непросто. Ще той квест! На щастя, нам вдалося дістатися до Львова.

Я безмежно щаслива, що народила донечок саме у Львівському перинатальному центрі! Я дуже щаслива, що народжувала саме в керівниці центру Марії Йосипівної Малачинської – вона наш ангел-охоронець! Це лікарка від Бога, неймовірно світла людина. Сильна і професійна керівниця медичного закладу.

Якби у нас в медицині всі були такі керівники, як Марія Йосипівна, це був би суперрівень медичних закладів України. Нам з донечками дуже пощастило. Мені пощастило в такі тривожні і непевні дні початку повномасштабного вторгнення народжувати у Львові.

Львів нас прийняв щиро, дякую всім за людяність, небайдужість, сердечність, підтримку та доброту. Подяка всім-всім медикам перинатального центру, які були з нами, за професійність і теплоту!

Наші донечки народилися передчасно – на початку березня 2022 року. Дівчатка з’явилися на світ з вагою один кілограм 860 грамів (Вероніка) та один кілограм 850 грамів (Вікторія). Богу дякувати, що завдяки професійності медиків ми пройшли цей непростий шлях, діточок лікарі виходили. Три місяці ми перебували у Львівському перинатальному центрі.

Вероніка та Вікторія  ростуть і розвиваються. Їм уже 1,9 рочку. Веронічка важить понад 14 кілограмів, Вікуся – 11-ть. Ростуть наші красуні. А які живчики наші дівчатка!

Діти, які з’явилися на цей світ у часі війни, надзвичайно сильні, вольові. Наші діти будуть загартовані та стресостійкі.

Вірю, що діти, народжені під час війни, будуть міцніші духом, стресостійкіші та ще більш патріотичні. Сподіваюся, всі батьки змалечку вкладатимуть у них почуття патріотизму, любові до України, пояснюватимуть, чому це вкрай важливо.

Чи просто було під час вагітності, коли чоловік на фронті? Легко не було, проте дитинка додавали сили. Під час тривог було особливо лячно, адже ти відповідальна не лише за себе, а й за своє малятко. Спокійніше ставало, коли чоловік був на зв’язку, розмовляв із нами. Я завжди вірила, що все буде добре і з дитиною, і з чоловіком.

Наша Ліра народилася 4 травня 2023 року у Львівському обласному перинатальному центрі з вагою один кілограм 800 грамів та зростом 43 сантиметри – «поспішайка». На тлі війни та стресів наша дівчинка з’явилася на світ  передчасно, на сьомому місяці вагітності. У перинатальному після пологів я з нею перебувала місяць. Дякуємо медикам, що виходили нашу Лірочку, дякую за професійність та увагу! Мені було спокійно за дитину, бо в цьому медзакладі дуже хороші спеціалісти. Я знала, що з Лірою все буде добре.

Дитина росте, розвивається, вже важить понад шість кілограмів. Усе добре, лікарі кажуть, що вона розвивається навіть швидше, аніж мала б. Ми ходимо з нею на огляди фахівців у відділення медичної реабілітації передчасно народжених та малих дітей Львівського обласного перинатального центру. Подяка за їхню професійність!

Ліра любить музику, також у захваті від різних книжечок, розглядає їх із татом. Дуже активна, мабуть, буде спортсменкою.

Я певна, що війна не може зупинити це життя, що діти в Україні мають народжуватися. Нам, жінкам, потрібно покращувати демографічну ситуацію! Ми маємо буде прикладом для своїх дітей. А мамам та жінкам, які зараз при надії, бажаю менше стресів, хоча це нелегко, та більше спокою і сили, більшого налаштування на позитив, адже це так важливо для дитини. Маля дуже все відчуває. Тому менше негативу, суму, хвилювань, більше віри та світла.

Наш Тесейко народився 8 червня 2023 року у Львівському обласному перинатальному центрі з вагою три кілограми і зростом 51 сантиметр. Найкращі спогади за три дні перебування в цьому медзакладі: професійні медики, хороші умови, затишок і комфорт для породіль.

Мама з татом є журналістами, і наш синочок народився фактично відразу після Дня журналіста (6 червня), такий нам важливий у житті подарунок зробив. Тесейко – чемний хлопчик, дочекався тата у відпустку з фронту і лише тоді з’явився на цей світ. У нас були партнерські пологи. Це дуже добрий досвід. Це така підтримка для жінки, особливо в тривожний час війни.

До народження Тесея я була значно тривожніша і більше хвилювалася, аніж зараз. Чому? Бо тривожилася за чоловіка, який під час всієї моєї вагітності перебував на фронті. Коли народився наш Тесейко – а це маленька копія татуся – я стала спокійніша, переключила увагу на синочка і стала менше хвилюватися.

Я зрозуміла, що маю бути і мамою, і татом в одній особі, маю бути зібрана, щоб цей спокій передавати дитині. Шкода, що ми втрачаємо важливі миті у житті, тато не бачить, як щодня росте і щоразу змінюється синочок. Та наш тато на захисті України, за що йому шана і подяка!

Тесей – сильний і могутній, саме таке значення імені синочка. Віримо з татом, що він таким і буде, зробить великий внесок у розвиток нашої України. Щоранку Тесею повторюю, що він сильний, могутній, що зробить дуже багато. Він так уважно все слухає, дуже уважно. Тесейко так любить, коли телефонує тато, так тішиться. Коли ж тато вдома, то смикає його за бороду, як мене за волосся.

Діти, народжені в часі війни, будуть сильні та стресостійкі. Ці діти будуть набагато свідоміші, з позицією, розумітимуть, де добро, а де зло, будуть більш патріотичними. Тато включає Тесею класичну музику, співає повстанських пісень. Ми і «Хорею козацьку» слухаємо. Співаю синочку й колядки.

Маємо розповісти дітям усю правду про війну, як усе відбувалося, коли вони були маленькі. Дуже сподіваюся, що, коли вони виростуть, війна закінчиться. Маємо все пояснювати дітям, відтворювати всю хронологію подій.

Народжувати дитину в часі війни – подвійна відповідальність. Однак я певна: покращувати демографічну ситуацію зараз, коли на фронті гине, на жаль, так багато захисників і захисниць – цвіт нації, це великий донат. Дуже великий донат. Дай Боже, аби більше дівчаток і хлопчиків народжувалося в Україні і жили в мирній та вільній державі!