Хоч надворі і спекотне літо, Україна готується до зими: на електростанціях проходить масштабна ремонтна кампанія, у містах ремонтують тепломережі, лагодять пошкоджені російськими обстрілами об'єкти енергосистеми та заповнюють сховища газом. Чи вдасться державі зробити все вчасно, та як самі українці можуть підготуватися до холодів?

«Поки триває війна, жоден об’єкт критичної інфраструктури не застрахований від можливої надзвичайної ситуації. Доки немає капітуляції росії, не можна бути спокійним за об’єкти критичної інфраструктури, залишається великий ризик подальших атак на критичну інфраструктуру України. Система залишається достатньо вразливою і наразі однозначно не вийде на довоєнні потужності. Поки тепло, варто активно готуватися до нового опалювального сезону», – наголошує «Львівській Пошті» експерт з паливно-енергетичних питань, ексречник НАК «Нафтогаз України» (2004 – 2006 рр.) Віктор Гальчинський.

З його слів, кожному українцю хотілося б мати спокійну ситуацію на осінь і щоб не було ударів по критичній інфраструктурі… «Будьмо реалістами: все залежить від успіхів воїнів на фронті, також і від роботи ППО. Минулий сезон показав: ті, хто підготувався до найгіршого, змогли швидко зорієнтуватися, змогли мінімізувати ризики і залишитися з теплом і світлом або ж не зупиняти бізнес. Отож під час опалювального сезону 2023-2024 років є такий самий ризик, як і минулої зими», – зазначає Віктор Гальчинський.

Війна триває, і енергетична інфраструктура України залишається однією з головних цілей російських окупантів. Ворог продовжить масовані ракетні удари по енергооб'єктах, тому бізнесу та населенню потрібно підготуватися до складної зими – наголошують у Міністерстві енергетики та в «Укренерго».

«Не всі пошкодження, які були завдані під час ракетних ударів минулого опалювального сезону, відновлені на належному рівні. Відповідно, енергетики, скажімо, звертаються до українців зменшити використання кондиціонерів з 16.00 до 23.00. Чому? Бо велике навантаження на енергосистему. Ніхто ж не хоче, аби знову були планові кількагодинні відімкнення електроенергії як це було взимку», – додає співрозмовник «Львівської Пошти».

«Звісно, у спеку важко зовсім відмовитись від кондиціонерів. Водночас просимо українців про економне користування іншими енергоємними приладами з 16.00 до 23.00. Враховуючи, що через пошкодження і ремонти нам доступні менше енергоблоків, ніж в довоєнні роки, просимо: виставляйте температуру кондиціонера на рівні 23 градуси і вище, – акцентують в «Укренерго». – Не вмикайте одночасно з кондиціонером потужні прилади (електричні плити, праски, пилососи), особливо у пікові години, щоб не перенавантажувати систему. Перенесіть використання бойлерів, пральних і посудомийних машин на ніч».

Чимало країн Україну у біді не залишили й допомагали потужними генераторами, зокрема мовиться про заклади медицини та освіти. «Подяка всім країнам за допомогу генераторами, але це не системне вирішення проблеми. Це точкова допомога і вона ще довго буде нам потрібна. І зараз на об’єктах охорони здоров’я та освіти активно продовжують встановлювати генератори великої потужності. Це дасть змогу у разі проблем з енергомережею забезпечити на належному рівні постачання тих чи інших закладів», – каже Віктор Гальчинський. 

Львівський бізнес не жалів гроші на генератори і, відповідно, ніхто роботу не припиняв і працював у часи щоденних кількагодинних відключень електроенергії. «Так, бізнес гарно спрацював. І на цю осінь-зиму (якщо будуть відімкнення електроенергії) вони вже можуть бути спокійні, адже мають генератори. Це не була марна інвестиція – це був правильний крок», – додає співрозмовник видання. 

На запитання «Львівської Пошти», як підготуватися до нового опалювального сезону влітку, Віктор Гальчинський відповів: «Якщо живете у багатоквартирному будинку, то варто подбати про утеплення квартири. Варто придбати зарядну станцію. Вона не забезпечить всі прилади у квартирі, але забезпечить базові потреби помешкання. Скажімо, можна буде зарядити телефони, комп’ютер. Хто живе у приватних будинках, варто ставити гібридні котли з дотриманням правил безпеки, подбати завчасно про придбання дров».

Від початку повномасштабного вторгнення Україна пережила 271 влучання в енергетичні об'єкти, інформує Центр громадського моніторингу та контролю. Зі слів глави уряду Дениса Шмигаля, у нас немає жодної ТЕС чи ГЕС, яка б минулої зими не зазнала ворожих атак. І попри самовіддану працю українських енергетиків, ефект від шкоди, яку завдали ворожі ракети та дрони – накопичився. 

Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук розповів, що компанія вже 5 місяців поспіль робить поточні ремонти. «У 2023 році плануємо привести до ладу 27 блоків ТЕС. Також потрібно відновити 1,4 ГВт генерувальних потужностей», – повідомив він. Відновлювальні роботи проводить і державна компанія «Укренерго».

Але експерти сумніваються, що все необхідне встигнуть зробити до холодів. Як зазначив в Медіацентрі Україна – Укрінформ директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, з високовольтного обладнання  важкого типу до опалювального сезону вдасться отримати і встановити щонайбільше 20% від того, що дійсно потрібно. 

Про те, що потреби в енергетичному обладнанні, особливо у високовольтному – залишаються актуальними, заявив і міністр енергетики України Герман Галущенко. Також, з його слів, потребуємо систем, які можуть забезпечити децентралізацію генерації, зокрема – у газових турбінах. 

«Укренерго» готує мережі, від яких залежить електропостачання мільйонів українців, до зимових навантажень. Основні роботи спрямовані на відновлення інфраструктури і підвищення надійності енергопостачання. 

«Наші фахівці проводять унікальні роботи на високовольтних лініях електропередачі під напругою, яка в 3,5 тисячі разів вища, ніж у розетці, та на висоті 12-поверхового будинку. На відео бригада наших фахівців ремонтує пошкоджені елементи ліній, яка живить до 2 мільйонів споживачів у центральному регіоні, під високою напругою. Коли треба відремонтувати високовольтну лінію, традиційно її треба відключити. В залежності від складності робіт вони можуть тривати від годин до декількох днів. З відключенням напруги споживачів довелось би заживлювати за резервними схемами, яких зараз не так багато. Також надійність такого живлення була б значно зменшена», – зазначають в «Укренерго».

«Роботи під напругою, які вміють робити лише декілька операторів енергосистем Європи, непомітні для споживачів, адже живлення не обмежується. В Україні це вміють робити лише 45 фахівців «Укренерго», які мають спеціальну підготовку. У 2022 році у такий спосіб  ми замінили близько сотні пошкоджених елементів на високовольтних лініях напругою 330-750 кВ без їх відключення. Це дозволило компанії зберегти майже 4 млн грн шляхом зниження технологічних втрат електроенергії. Технологія робіт під напругою розроблена «Укренерго» і вперше була застосована у 2019 році», – акцентують в «Укренерго».

В Україні не лише ремонтують пошкоджені, а й будують нові об’єкти генерації електроенергії. Зі слів голови комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, мовиться про невеликі об’єкти «зеленої» енергетики: сонячні та вітрові електростанції. Крім того, створюють газопоршневі електростанції, які здебільшого встановлюють на підприємствах. 

Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, зараз на складах є 1,5 мільйона тонн вугілля та 10,4 мільярда кубометрів газу в сховищах. До початку опалювального сезону заплановано вийти на показник 1,8 мільйона тонн вугілля та 14,7 мільярда кубометрів газу. Андрій Герус повідомив, що накопичення вугілля відбувається за планом, як і створення запасів газу. «Через війну в Україні зупинилася велика кількість промислових підприємств, внаслідок чого значно скоротилося споживання газу. Тому, можливо, імпорт і не знадобиться», – зазначив він.

Пошкодження енергосистеми та нові російські обстріли можуть призвести до того, що, попри всі зусилля фахівців, на українців знову чекатимуть відключення електроенергії взимку. Тож експерти радять підготуватися до такого сценарію. 

«Якщо у вас є генератор, проведіть його техогляд і запасіться пальним. Те саме стосується потужних павербанків. Готуйтеся до того, що ці речі вам знадобляться», – каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук пропонує також утеплювати помешкання, поки для цього є час. 

«Ми виходимо з того, що в тактиці терористів нічого не зміниться, і з початком сезону вони знову почнуть масовані атаки на енергосистему. Якщо є додаткове устаткування, зокрема генератори, то їх треба мати, нікуди не треба віддавати. Краще хай будуть як резерв», – наголосив міністр енергетики Герман Галущенко

Загалом, зі слів експертів, Україна зробила величезну роботу із забезпечення самодостатності низки об’єктів критичної інфраструктури. А ще, порівняно з 2022 роком, і енергетики, і українці тепер мають безцінний досвід. І вихід з ладу якоїсь енергосистеми більше не стане ані несподіванкою, ані катастрофою. 

Міністр енергетики України Герман Галущенко взяв участь у черговому засіданні Координаційної групи G7+ з надання допомоги енергосектору України. Засідання пройшло під головуванням Джеффрі Паєтта, заступника Державного секретаря США і координатора зусиль країн G7+ з допомоги Україні у відновленні енергетичної інфраструктури.

Участь у засіданні також взяли заступник міністра Ярослав Демченков, посол України в США Оксана Маркарова, представниця Європейської Комісії Катарина Матернова, заступник директора Секретаріату Енергетичного Співтовариства Дірк Бушле, очільники та представники відомств країн G7+ та міжнародних організацій.

На зустрічі підбили підсумки Конференції з відновлення України у Лондоні, акцентувавши на напрямках міжнародної співпраці для подальшої підтримки України у протидії російській військовій агресії. Учасники засідання підкреслили свою готовність продовжувати підтримку української енергетики, зокрема з огляду на підготовку до наступного опалювального сезону в умовах російських атак, що тривають.

 «У межах наймасштабнішої за всю історію ремонтної кампанії на енергетичних об’єктах України ми проводимо відновлення інфраструктури, що зазнала масованих російських атак, які були найінтенсивнішими протягом попереднього опалювального сезону. У проведенні ремонтів нам дуже допомагає обладнання, надане нашими міжнародними партнерами, а також закуплене коштом Фонду енергетичної підтримки України, створеного при Секретаріаті Енергетичного Співтовариства», – зазначив міністр.

Водночас він наголосив, що Україна очікує продовження ворожих атак на енергетичні об’єкти протягом наступної зими, тому актуальними залишаються потреби в енергетичному обладнанні, особливо у високовольтному, а також системах, які зможуть забезпечити децентралізацію генерації, зокрема - у газових турбінах.

Очільник Міненерго наголосив, що важливе значення матиме також можливість імпортувати електроенергію з європейських країн, тому необхідно забезпечити дозвіл ENTSO-E на максимальну пропускну спроможність міждержавних перетинів до 2 ГВт, яка на сьогодні є технічно можливою.

Герман Галущенко підкреслив, що у межах підготовки до наступної зими триває нарощування запасів природного газу в ПСГ. Водночас Україна володіє найбільшими в Європі підземними газосховищами і пропонує європейським партнерам використовувати близько 15 млрд куб. м потужностей своїх ПСГ, які пройшли сертифікацію за європейськими правилами. Така співпраця буде взаємовигідною для європейської і української сторони і з економічного, і з безпекового погляду.