Мандруємо Франковими місцями

Богдан Тихолоз, директор Дому Франка, – про любов Франка до мандрів та місця, пов’язані з ним у Львові, на Львівщині та на Гуцульщині, які варто відвідати

Літо – час мандрів, відпочинку та нових вражень. Звісно, війна триває, але ми не можемо дозволити, щоби вона поглинула нас, відібрала всі радощі життя, а тому так потребуємо поповнення ресурсу, який уже суттєво вичерпався. І для цього необов’язково вирушати кудись далеко, бо ми живемо в чудовому місті, яке можемо відкривати для себе знову і знову, в прекрасному багатому краї, де можна натрапити на чудові місцини, які стануть для нас місцем сили. А ще більше почерпнути зможемо, якщо поєднаємо цей відпочинок із пізнанням. 
Зокрема, обмеження, з якими ми зіткнулися через війну, можуть стати гарною нагодою краще пізнати свої місто і край як місто і край Івана Франка. Звісно, всі ми вивчали його твори у школі, щось знаємо про його життя, але чи цього достатньо, щоби впевнено називатися його земляками? Коли востаннє наша родина була в Домі Франка, чи знаємо ми, якими вуличками ходив він та його герої, де любив пити каву, чи наші діти вже були на його батьківщині? 
Тож «Львівська Пошта» розпитала директора Дому Франка – Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка – Богдана Тихолоза про те, що варто побачити у Львові як місті Франка, які екскурсії пропонує музей нашим містом та куди варто поїхати.

Львів – місто Франка

Тема мандрів рідним краєм нам дуже близька, бо сам Франко дуже полюбляв такий вид дозвілля і був одним із перших українських мандрівників, дуже любив Львів та його околиці, рідну Львівщину й недалекі Карпати. Тому я б сказав, що Франко може бути дуже гарним гідом, товаришем у мандрах і порадником.
Перше місце, куди ми хочемо всіх ласкаво запросити, це наш Дім Франка – Львівський національний музей Івана Франка, передусім родинна вілла Франків на Софіївці (вул. Івана Франка, 150-152), де маємо напрацьовану цікаву екскурсійну програму як для дітей, так і для дорослих.
У нас зараз екскурсійний бум. Спершу був карантин, відтак у перші місяці війни спостерігалося певне затишшя, а зараз є велике зацікавлення, люди справді потребують якісного музейного продукту. В нас є кілька театралізованих екскурсій, є авторські екскурсії, на яких можна довідатися і відчути щось особливе. Ми побачили, якщо пропонувати якісь оригінальні атракційні речі, а не просто «приходьте в музей на екскурсію», люди готові платити гроші, приходити навіть уночі. Я, наприклад, нещодавно, як був у Львові, пропонував містичну екскурсію «Дім духів» – великий запис, багато людей виявили бажання побувати на ній.
Коли ж мовиться про Львів, наше рідне місто, яке для нас є також містом Івана Франка, бо він у ньому провів сорок років свого життя, то, крім нашого музею, варто назвати такі локації, які на перший погляд всім добре знайомі, але не всі бували в них усередині, не всі знають, що вони тісно пов’язані з життям і творчістю Франка. 
Передусім це старий корпус Львівського університету на вул. Грушевського, 4, де тепер містяться біологічний і геологічний факультети, де Франко вчився, де є меморіальна аудиторія, в якій він читав свою габілітаційну лекцію, коли прагнув стати професором вишу. І взагалі цей корпус тісно пов’язаний з багатьма визначними людьми нашого міста, які творили його історію, його культуру, а також зі змаганнями за український університет, зокрема з трагічною загибеллю Адама Коцка. 
Зовсім поруч, на Драгоманова, 5, розташована Наукова бібліотека університету – найстаріша бібліотека України. Цей старий корпус бібліотеки з розкішним і великим читальним залом – теж місце, де часто бував Іван Франко. Це неймовірно красиве місце, місце мудрості, місце навчання, місце знань. І якщо нині рідко хто вибирає бібліотеку як форму дозвілля, то це дуже невигідно про нас свідчить. Зайти до бібліотеки, навіть з екскурсійною метою, дуже важливо і безперечно цікаво.
Франко також тісно пов’язаний із Науковим товариством. ім. Т. Шевченка, що свого часу працювало в приміщеннях на нинішній вул. Винниченка, 24-26. Це, по суті, перша українська академія наук. Навіть якщо ви лише довкола обійдете ці будівлі, роздивитеся всі меморіальні дошки, розташовані на них, а тим паче якщо завітаєте до відділу україніки Національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, яка там тепер розташована, то це також буде дуже цікаво. 
Прогулянки львівськими парками теж можуть нагадати про Франка. Зокрема парком Франка, який називали колись Єзуїтським городом чи Єзуїтським парком, а згодом – парком Костюшка. Зараз він носить ім’я Івана Франка, оскільки розташований перед головним корпусом університету, а пам’ятник Франкові наче запрошує на прогулянку його стежками та алеями. В цьому парку Франко не раз бував, гуляв тут, адже поруч нього мешкав певний час. Одне з його помешкань було на розі нинішніх вулиць Крушельницької та Каменярів. Тоді це були вулиці Кляйнівська та Крашевського, там є меморіальна дошка Франкові. Це прекрасний парк, в якому можна послухати спів птахів, як колись його слухав Іван Франко, погуляти з рідними, коханими, дітьми. 
Також можна вибратися на прогулянку до Стрийського парку, який за часів Франка називався парком Кілінського, і пригадати, що ним теж часто гуляв Франко. До речі, у ньому в 1894 році була розташована так звана Виставка крайова, знаменита виставка з чисельними павільйонами, деякі з них збереглися донині, окремі тепер реставрують. Поруч із цим парком була розташована вілла Івана Франка на Софіївці, тому прогулянки парками – це франківський спосіб відпочинку. Коли ж мовиться про Стрийський парк, треба не забувати, що з ним пов’язана історія «Сокола-Батька» – спортивного товариства, до якого належали двоє Франкових синів – Петро і Тарас. Вони були активними спортовцями, поблизу був і однойменний стадіон, який прилягав до нинішньої вулиці Стрийської. Тому спортивна історія Львова також неможлива без Стрийського парку і дотична до родини Франків.
І коли ви вже добре змучитеся, час завітати на каву з морозивом чи, як кажуть, «каву з льодами». Обов’язково тут варто згадати каварні, до яких вчащав Іван Франко. Не всі вони збереглися, з того часу ще є тільки Віденська каварня, де Франко часто обідав і читав газети. Але є й інші чудові львівські каварні, розташовані в середмісті, – на площі Ринок, поруч з теперішнім Галицьким ринком, на колишній Академічній, нині проспект Т. Шевченка. Саме там були улюблені каварні Франка. 
Безперечно, варто прийти і на Личаківський цвинтар – місце вічного спочину Івана Франка. 
Дім Франка напрацював всіма цими місцями у Львові екскурсії і запрошує на них всіх охочих, проте потрібно завчасу записатися. Наприклад, «У парку є одна стежина» – це спеціальна екскурсія Стрийським парком, пов’язана з Франком. А екскурсія «Слідами пам’яті Івана Франка на Личаківському цвинтарі» – це розповідь не тільки про Франка, але й про його сучасників, які там поховані. Під час авторської екскурсії директорки Інституту франкознавства Наталії Тихолоз «Львівськими стежками Франка: від старого до нового Університету» можна прогулятися більшістю локацій середмістя, пов’язаних з Франком: від корпусу університету на Грушевського, 4 до корпусу на Університетській, 1, а також дізнатися, якими стежками ходив Франко-«академік», де любив сидіти з книжкою, куди ходив «як на панщину», де призначав побачення своїм симпатіям. 
Невдовзі буде окрема екскурсія Львом від Наталії Тихолоз «Слідами капітана Ангаровича» – місцями, згаданими в творі Івана Франка «Для домашнього огнища». Це найбільш львівський твір Івана Франка, базований на львівських локаціях. Капітан Ангарович, головний герой цього твору, живе на Пекарській, вештається середмістям Львова, ходить від офіцерського казино до касарні, теперішня вулиця Лисенка, всі ці локації впізнавані й нині. 
І, звісно, варто завітати в інші музеї, адже Франко був цікавий, наслідуймо його! Зокрема, чому б не піти з дітьми в неділю або інший вільний день в Національний музей імені Андрея Шептицького чи природничий музей? Окремої уваги заслуговує і скансен – Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького. Тут ви зможете побачити ту архітектуру і побут, які споглядав під час своїх мандрів Іван Франко. Це наче перенестися в його час. До речі, цей музей невипадково має за патрона блаженного Климентія, він насправді тісно пов’язаний з діяльністю братів Шептицьких, які прагнули зберегти народну архітектуру. Саме завдяки їм там і з’явилися перші об’єкти, зокрема церква з Кривок.

Мандруємо Львівщиною

Якщо ж мовиться про Львівщину, то тут теж є куди податися. Передовсім з Франком пов’язані Дрогобич і Нагуєвичі. 
Дрогобич – місто Франкового навчання в так званій нормальній школі отців-василіян та в гімназії, місто його юності, місто солі, місто солоної кави, місто прекрасних пстругів, приготованих у солі. 
Наші партнери в Дрогобичі проводять екскурсію місцями Івана Франка в цьому місті, можна звертатися в туристично-інформаційний центр Дрогобича або на філологічний факультет педуніверситету, де є Інститут франкознавства. Вони також такі екскурсії організовують. Дрогобич зараз відкриває дуже потужний туристичний потенціал. 
І, звісно, місце, де варто побувати, це його рідні Нагуєвичі. Про них не буду багато розповідати, а запрошую в Історико-культурний заповідник «Нагуєвичі», а також у ліси, зокрема у Радичів ліс, з якими пов’язане життя і дозвілля Івана Франка в його дитячі роки. Він туди не раз повертався.
Із Нагуєвичами пов’язаний цілий корпус творів Франка, включно із «Захаром Беркутом», який насправді більше пов’язаний із Тухлею, бо місце подій твору – це Тухольська долина. Але працював автор над цим твором у Нагуєвичах. «Половець» – знамените оповідання Івана Франка, написане тут, під дубом Івана Франка. Тут вийшла з-під його пера й низка шкільних оповідань, пов’язаних із навчанням у Дрогобичі, як-от «Schönschreiben», «Отець-гуморист» та інші. Можна віднайти локації, з ними пов’язані. 
Також на Львівщині є ще деякі об’єкти природи та історії, без яких годі мислити про Івана Франка. Це, зокрема, заповідник у Тустані – середньовічна фортеця поруч із селом Урич, прекрасне місце для дозвілля, в якому не раз бував Іван Франко і про яке писав як дослідник. 
Франко був одним із перших українців, які часто ходили в гори. Був прихильником не тільки зеленого сільського, а й гірського туризму, високогірного туризму. Зокрема, не раз підкорював гору Пікуй, написав навіть статтю про це. Декілька років тому ми разом із облдержадміністрацією, Школою вільних і небайдужих, Студентським братством відновили там пам’ятну таблицю. Тож на горі Пікуй, найвищій вершині Львівщини, ви також можете згадати про Івана Франка. 
Ще одна дуже цікава точка Львівщини, про яку мало хто знає, розташована у далекому куточку Бойківщини, на Старосамбірщині, – село Мшанець. Це невеличке, але дуже миле бойківське село, в якому дуже активна громада, яка створила «Мшанецькі колиби» – некомерційний об’єкт під егідою місцевої церкви, такий собі відпочинково-просвітницький табір для дітей (нині – для внутрішньо переміщених осіб). Там прекрасна церква, в якій, до речі, свого часу служив Франків приятель отець Михайло Зубрицький, там дуже гарна природа, дуже гарний комплекс – не так для відпочинку, як для самозанурення, спілкування і просвітництва. А сам Мшанець – це село, куди Франко припровадив у 1904 році дуже серйозну науково-етнографічну експедицію на Бойківщину, яку організував спільно з Хведором Вовком та іншими своїми колегами задля пізнання цього краю на замовлення Музею народної культури у Відні і Наукового товариства ім. Т. Шевченка. 
Коли мовиться про локації, пов’язані з Франком, спадає на думку Борислав і пригадується твір «Борислав сміється». Також у Франка є ціла низка бориславських оповідань, з цим містом пов’язаний і твір «Боа констріктор», хоча не тільки з ним, але й з Дрогобичем. Зараз ми ведемо перемовини з Бориславом, який виявляє велике бажання розвиватися як туристичний центр. Хоч там і є невеликий музей Івана Франка, та, по суті, зараз він не працює. Однак відроджувати його треба, бо є попит.

У гори на Гуцульщину

А якщо маєте кілька вільних днів і вам не вистачило гірського Мшанця, підгірських Нагуєвич та Пікуя, можете вибратися на Гуцульщину, передусім у Франкову Криворівню, де він часто бував. Нині там музей Івана Франка та низка інших цікавих музеїв. Чи, для прикладу, в сусідні села, на Писаний камінь, у Жаб’є – гуцульську столицю, на Верховину. 
Є ціла збірка творів Івана Франка, написаних у Криворівні, які впорядкували наші колеги-музейники, зокрема директорка тамтешнього музею Ганна Луцюк. Збірка називається «Ось під нами Черемош ізвився», до неї ввійшли 20 творів, серед них «Терен у нозі», «Великий шум» та інші. Якщо звернутися в Літературно-меморіальний музей у Криворівні, то наші колеги розкажуть про всі твори, написані там, і локації, пов’язані з ними.
Докладніше про цей та інші маршрути ми розповіли в путівнику «Франкомандри +», який був створений під час грантового проєкту за підтримки Українського культурного фонду разом із нашими партнерами – туристичними агенціями. Путівник можна знайти в Домі Франка. Також маємо однойменний інтернет-проєкт «Франкомандри +», який втілювали спільно з The Ukrainians https://franko.theukrainians.org//.
Тематичні виїзні екскурсії пропонують наші партнери, з якими ми працювали під час цього проєкту: Відвідай, Карпати.інфо, Карпати-тревел. Докладніше про це можна дізнатися з путівника і на їхніх ресурсах. До них можна звертатися, вони все організують. Є в нас і закордонні маршрути, які ми пропрацювали, проїхали всі точки Франка, але нині вони недоступні для більшості українців, тож це окрема тема, а зараз користаймо з нагоди і мандруймо до Дому Франка, мандруймо стежками Франка, мандруймо з Франком! 


Дім Франка запрошує

Усіх охочих щодня, крім вівторка, з 10:00 до 17:00,
вул. Івана Франка, 150-152.
Вартість вхідного квитка:
для дорослого – 50 грн;
для учнів шкіл, ліцеїв та гімназій – 20 грн;
для студентів університетів, академій, технікумів, коледжів, училищ – 30 грн;
для пенсіонерів – 20 грн;
сімейний квиток (для двох дорослих із дітьми) – 100 грн.
Екскурсійний супровід:
група до 5 осіб – 100 грн;
група від 6 осіб – 20 грн з особи.

Особливі пропозиції

театралізовані екскурсії («Візит до Франків», «Франчата про тата», «Мама і доня. Нерозказана історія», «Лис Микита в Домі Франка») – 100 грн з особи;
тематичні (авторські) екскурсії («Запахи Дому Франка», «Доторкнутися до пам’яті») – 80 грн з особи;
екскурсії-прогулянки («Шпацер Франковими вуличками Львова», «В парку є одна стежина», «Слідами пам’яті Франка на Личаківському кладовищі») – 150 грн з особи, вартість вхідного квитка у Музей-заповідник «Личаківський цвинтар» оплачується окремо;
авторська екскурсія директора Дому Франка Богдана Тихолоза «Дім духів» – 300 грн  з особи;
квест «Таємниці Дому Франка», вікторина «Все на світі про Франка», екскурсія-гра «Пошуківка у віллі», гра «Казкосвіт Івана Франка» – 80 грн з особи;
онлайн 3D-тур «Віртуальний візит у Дім Франка» – 50 грн з особи;
екскурсії іноземними мовами (англійською, польською) – 100 грн з особи. 
Театралізовані, тематичні, авторські, інтерактивні екскурсії проводять для групи від 5 осіб; екскурсії-прогулянки – від 10 осіб.

Тематичні лекції: 

для учнів шкіл, ліцеїв та гімназій; для студентів навчальних закладів (університетів, інститутів, академій, технікумів, коледжів, училищ) – 50 грн з особи;
для пенсіонерів – 50 грн з особи;
для інших категорій відвідувачів – 100 грн з особи.
Майстер-класи – за ціною вхідного квитка без урахування витратних матеріалів, вартість яких призначає автор/авторка майстерки. 
Різноманітні цікаві благодійні заходи, під час яких відбувається збір коштів на благородні речі, здебільшого на потреби захисників. Довідатися про них, а також про інші події та заходи, які організовує музей, можна на сторінках Дому Франка в соцмережах і на сайті музею.

У вихідні, суботу та неділю, діє графік фіксованих годин для проведення екскурсій: 10:00, 12:00, 14:00 та 15:30.
Докладніша інформація та запис на екскурсії – за номером робочого тел: 096-15-84-606 (з 10:00 до 17:00).
E-mail: dimfranka@gmail.com
Instagram: @dim_franka
Фото: Дім Франка
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5228 / 1.74MB / SQL:{query_count}