"Пошта" знає, що робити, аби під час грози уникнути небесної кари

Грози з блискавками та громовицями, які нагрянули до нас і ніяк не хочуть відступити, одних захоплюють своєю силою, інших, навпаки, не на жарт лякають. Таких візерунків на розгніваному небі вже давно не доводилося бачити. Втім така сила природи стала для декого останнім видовищем. Упродовж цього літа повідомлення про те, що від удару блискавки загинули то тут, то там люди, надходять, здається, безперестанку.

Чому небо посилає на землю блискавки? Що робити, коли гроза застала вас у горах чи серед поля? Яку допомогу надати людині, в яку влучила блискавка? За відповідями на ці запитання "Пошта" звернулася до старшого викладача кафедри інженерного матеріалознавства і прикладної фізики Національного університету "Львівська політехніка" Андрія Данилова.

- Літня пора традиційна для таких природних явищ. Але щораз частішу появу блискавок, на мій погляд, спричиняє зміна кліматичних умов, на яку впливає багато чинників. По­перше, циклічні процеси на Сонці. Зараз максимальної сонячної активності не спостерігаємо, але атмосфера має деяку інертність і реагує на сонячні процеси зі запізненням. Теперішня реакція пов'язана з процесами, які відбувалися раніше. По­друге, значний вплив на зміну клімату має діяльність людини. Викид забруднювальних речовин в атмосферу є тим чинником, що призводить до парникового ефекту і подальшого підвищення температури і більшої грозової активності. З іншого боку, забруднення атмосфери зменшує світловий потік до поверхні Землі. Наукова спільнота досі не дійшла єдиного висновку щодо наслідків цих конкуруючих процесів.

Причиною виникнення блискавок може бути і холодний атмосферний фронт чи інтенсивне випаровування теплого повітря. Обидва явища призводять до утворення потужних грозових хмар. Єдина відмінність між ними: після холодного фронту наступає різке похолодання, а після теплого грозового дощу - ні, але гроза в обох випадках буде потужною.

- Потужні грозові дощі синоптики прогнозують ще і у найближчий тиждень. Однак просякнутий вологою ґрунт та інтенсивне випаровування спричиняють виникнення місцевих грозових хмар, які гідрометеоцентр не в змозі передбачити.

- Так. Якщо проходимо поблизу лінії електропередач, то іноді відчуваємо свербіж шкіри, волосся стає дибки. Такі ж відчуття виникають і за кілька секунд до удару блискавки. Але цього часу не досить, щоб уникнути розряду. За допомогою простого методу можна обчислити, коли гроза буде біля вас: якщо побачили блискавку і грім почули за 10 секунд, це означає, що гроза від вас десь за 3 км. Якщо проміжок часу між блискавкою і громом зменшується, отже, гроза наближається. Зазвичай ми завжди маємо 1015 хвилин на те, щоб сховатися від грози.

- У полі блискавка найнебезпечніша. Якщо людина перебуває в полі і бачить, що наближається гроза, треба чимдуж тікати. Коли ж немає можливості втекти, то треба знайти найнижчу точку і лягти на землю. Проте, якщо це місце вологе, потрібно шукати інший варіант. Можна сховатися в об'єкти, які є поряд. Найбезпечнішими є металеві закриті об'єкти, наприклад, гараж. У жодному разі не варто ховатися у звичайних палатках, під одинокими деревами, під групою окремих дерев, адже блискавка вражає найвищі об'єкти. Є таке поняття, як іскрове перекриття, тобто, якщо людина заховалася під дерево, то іскра, яка туди б'є, йде не лише в землю, а внаслідок пробою повітря влучає і в людину. Найнебезпечніше стояти біля дерева на відстані до одного метра, тоді ураження може бути досить сильним. Окрім того, не варто стояти під деревом широко розставивши ноги, бо тоді буде крокова напруга й, відповідно, більше ураження електричним струмом. Вплив крокової напруги на людський організм відчувається на відстані до 30 м від місця удару блискавки.

Якщо гроза застала на озері, також треба тікати, бо електропровідність водойми та прилеглих ділянок доволі висока. Рибалити також не слід під час грози, адже вудка - це ідеальний блискавковідвід, навіть якщо виробники запевняють протилежне.

- Найчастіше блискавки влучають у дуби, тополі, доволі часто - в ялини, сосни. Майже ніколи не б'ють у кедрові дерева, берези і дуже рідко в липи. Це пов'язано зі структурою деревини (вміст крохмалю) та ґрунтом (менш електропровідний), де росте дерево. Небезпечним є і дерева, в які вже влучала блискавка. Розповіді про те, що блискавка, як снаряд, двічі не влучає в те саме дерево, - вигадка. Є так звана перлова або чоткова блискавка, яка, зазвичай, поширюється шляхом лінійної. Вони рідко бувають, але трапляються.

- У місті ми краще захищені від блискавок, адже навколо є високі будинки, й під час грози мобільні телефони не створюють загрози для людей. Користуватися мобільним під час грози у сільській місцевості значно небезпечніше, адже там будівлі низькі й захист значно слабший. Не раджу користуватися телефоном під час грози, перебуваючи на полі, біля озера.

- Усе просто, майже кожна людина має телефон. Якщо зважати на особливості людської шкіри, то навіть за прямого влучання блискавки в людину це не завжди смертельно, бо блискавка проходить по шкірі людини в землю. Та коли вона триматиме мобільний телефон (який містить металеві деталі), то, відповідно, з'являється новий шлях для струму, який проходить через людське тіло, через що ураження може бути сильнішим. Друга причина - телефон випромінює електромагнітні хвилі, й, можливо, відбувається якась інтерференційна взаємодія, яка і призводить до того, що блискавка влучає саме в ту людина, яка тримає мобільний телефон.

- Смертельні випадки не такі вже й часті. Людину, в яку влучила блискавка, треба якнайшвидше відвезти в лікарню, навіть коли немає видимих ушкоджень, бо порушення роботи серця є. Людина може цього не відчувати, але зміна частоти роботи серця може призвести до його зупинки. Уражений блискавкою пацієнт має перебувати під пильним наглядом лікарів щонайменше тиждень.

Блискавки є різні. Крім згаданих вже лінійних і чоткових, є ще кулясті блискавки. Та коли є такі блискавки, варто зачинити вікна і двері, хоча і в приміщенні людина не до кінця захищена: куляста блискавка може пройти навіть крізь замкову щілину, пропалити вікно. Від неї не можна тікати, бо потік повітря під час руху приваблює блискавку. Краще завмерти, нехай блискавка рухається сама. Такі блискавки бувають дуже рідко: на тисячу звичайних, може бути одна куляста. Розміри таких блискавок від кількох сантиметрів до кількох метрів. Існує така блискавка від кількох секунд до кількох годин.