Як і торік, цього року вступникам потрібно буде написати мотиваційний лист. Чи досить одного мотиваційного листа на всі спеціальності? У яких випадках він матиме вирішальне значення? Як оцінюють текст? Пропонуємо добірку відповідей на найпоширеніші запитання, що стосуються мотиваційних листів у 2023 році, яку підготувала «Освіторія», а також приклади вимог до них трьох українських вишів.

Відтепер мотиваційний лист вступник має прикріпити до електронної заяви на вступ. Але є випадки, коли доведеться подати заяву в паперовій формі, зокрема:

– якщо є розбіжності в документі про раніше здобуту освіту в даних вступника в ЄДЕБО та в сертифікаті НМТ чи ЗНО або відповідній базі національного мультипредметного тесту;

– якщо людина подає іноземний документ про освіту;

– якщо з поважних причин вступник подає заяву вже після завершення строків роботи електронних кабінетів або якщо він з інших документально підтверджених поважних причин не має змоги створити електронний кабінет;

– вступає за спеціальними умовами (має певні пільги, про які можна дізнатися в Порядку прийому для здобуття вищої освіти в 2023 році) і проходить співбесіду.

У цих випадках роздрукований мотиваційний лист додається до заяви. В ЄДЕБО в даних заяви вказується номер особової справи вступника в закладі освіти, де міститься мотиваційний лист.

Якщо торік експерти просто рекомендували подавати окремо написані мотиваційні листи на кожну заяву, то нині це обов’язково. У 2023 вступник може подати до 5 заяв на бюджет та ще до 15 на контракт (або й до 20-ти, якщо на бюджет не претендує).

Якщо вступник обирає різні спеціальності в одному університеті, то приймальна комісія хоче знати його мотивацію на кожен вибір. Інакше здається, що майбутньому студенту все одно, яку вищу освіту здобувати. Так само й з різними вишами: приміром, як би обґрунтовано вступник не подавав бажання стати юристом, комісії цікаво, чому він хоче здобувати цю освіту саме в них. Цими пунктами листи й мають відрізнятися. Але не варто писати під копірку, що «багато чув про ваш видатний університет», змінюючи лише назву. Журі може подивитися, що те саме ви писали всюди, а це ознака низької вмотивованості.

Єдиний виняток, який допускає більшість університетів (але це варто перевірити в їхніх конкретних правилах вступу): однакові листи можуть бути на одну спеціальність до одного університету, але за різними формами (бюджет і контракт).

До мотиваційного листа в електронній формі у 2023 вперше можна додавати докази ваших освітніх успіхів: фотокопії дипломів, сертифікатів, свідоцтв про закінчення підготовчих курсів.

Є варіант, коли важливий лише мотиваційний лист: якщо вступник хоче здобути одну зі спеціальностей, яким надається особлива державна підтримка. Перелік міститься в додатку 6 до Правил прийому (наприклад, учитель початкової школи, агроном, фахівець з держбезпеки або харчовий технолог). Але є два важливі нюанси! Вступник планує навчатися тільки за контрактом. Університет визначив, що набирає абітурієнтів за результатами розгляду мотиваційних листів (однак виш може також обрати співбесіду як інструмент відбору). 

В інших випадках мотиваційний лист не розглядають, якщо не станеться так, що у двох вступників будуть однакові конкурсні бали. Тоді саме за листами обиратимуть, кого зарахувати. 

Це не лише неетично, а відтепер ще й неможливо. Комісія перевірятиме мотиваційні листи на унікальність через відповідні програми. Результат буде прозорою інформацією. Вступників, яких визнали такими, що порушують академічну доброчесність, не допускатимуть до подальшого етапу вступної кампанії. 

Бали, як і раніше, не виставлятимуть. Але тепер претенденти заздалегідь знатимуть конкретні критерії оцінювання мотиваційних листів. 

У кожного університету вони свої, визначені правилами прийому. Інформація про ці вимоги має бути оприлюднена на офіційному вебсайті університету не пізніше ніж 1 червня 2023 року.

Усі великі виші вже мають такі дані на сайтах. Отже, що раніше вступники ознайомляться з вимогами, то легше буде писати мотиваційні листи. Зверніть увагу: університети зазвичай обумовлюють навіть зовнішній вигляд – шрифт, його розмір, обсяг тексту. 

Наприклад, у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка такі правила: обсяг листа – не менш ніж 200 і не більш ніж 600 слів. Лист має бути у форматі word та pdf або jpeg (написаний у текстовому редакторі, кегль – від 9 до 14, міжрядковий інтервал – від 1 до 2). Кожен абзац присвячений одному факту чи події, містить одну тезу та аргументацію. Також є вимоги стосовно структури листа. 

У Львівському національному університеті ім. І. Франка обсяг листа очікується більший – 350 – 500 слів (без реквізитів), зокрема: вступна частина –50 – 100 слів, основна частина – 250 – 300 слів, заключна частина – 50 – 100 слів. Зазначене те, що часто непокоїть вступників: до кого звертатися в листі – керівника закладу освіти чи голови приймальної комісії? Як їх звати? У цьому університеті адресувати текст потрібно ректору проф. Мельнику В. П., а розпочинати словами: Шановний Володимире Петровичу!

Якщо в правилах прийому цього пункту немає, варто уточнити інформацію у приймальної комісії. Також у документі не лише вказані вимоги до структури та кожної частини, а й поданий перелік запитань, на які претендент має відповісти в мотиваційному листі. 

У Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука чекають на 1 – 2 сторінки листа. Серед інших зауважень тут розкривають, який мотиваційний лист приймальна комісія визнає високого, достатнього, середнього чи низького рівня. Наприклад, незадовільним текст визнають, якщо він містить 7 – 11 помилок, у ньому порушена логіка, структура, немає висновків або ж вони нелогічні. А ще, якщо немає фактів, які підтверджують бажання вступника навчатися саме тут, наявне необґрунтоване бачення себе в обраній спеціальності.