У місті Урумчі на північному заході Китаю у неділю спалахнули масові заворушення

Незважаючи на активні спроби офіційного Пекіна заблокувати будьякі витоки інформації з охопленого безладами Синьцзян­Уйгурського автономного району, світ таки довідався про жахливі наслідки акцій протесту. Загинуло, за неповними даними, близько 150 осіб, понад 800 - поранені та скалічені, близько 300 - під арештом.

У Китаї, крім уйгурів, активно протестують й тибетці. Зокрема, спалах їхніх виступів припав на весну минулого року, коли виповнилося 49 років вигнання Далайлами, який намагався домогтися незалежності Тибету від Китаю. Крім того, свою роль зіграло й наближення пекінської Олімпіади­2008. Так, 10 березня 2008 року у столиці Непалу Катманду була розігнана демонстрація тибетців, які вимагали незалежності Тибету від Китаю, а інша група тибетців на знак протесту проти китайської окупації запалила вогонь у древній Олімпії. 11 березня в столиці Тибету Лхасі китайська поліція арештувала десятки буддійських ченців. 14 березня китайські війська оточили три найбільших тибетських монастирі, після чого ченці одного з них почали голодування. У Лхасі почалися вуличні зіткнення, під час яких корінні тибетці били етнічних китайців. Точна кількість жертв не відома досі.

Безпосереднім приводом для недільних погромів в адміністративному центрі Синьцзян­Уйгурського автономного району місті Урумчі став інцидент, що трапився 26 червня в південній китайській провінції Гуандун. Тут відбулася масова бійка на етнічному ґрунті, в якій загинули два чоловіки, уйгури за національністю, і ще 118 осіб були травмовані. Конфлікт на фабриці з виробництва іграшок спалахнув після того, як молода китаянка увійшла в приміщення кімнати відпочинку, де в той момент перебувало кілька заробітчануйгурів. Хлопці почали приставати до дівчини, вона з криком вибігла геть. На її захист стали китайціхань, залицяльників боронили землякиуйгури. Масова бійка тривала більше двох годин. Для відновлення порядку на фабрику довелося стягнути понад 400 поліцейських.

Минуло кілька днів, і земляки убитих вийшли з протестами на вулиці Урумчі. Слово за слово - демонстрації переросли в погроми, під час яких уйгури, які становлять тут більшість населення, нападали на представників народності хань - найбільшої етнічної групи Китаю. На придушення заворушень кинули понад тисячу поліцейських. Результати відомі - понад півтори сотні загиблих.

На щастя, заворушення тривали недовго. Вже наступного дня - в понеділок влада взяла ситуацію в Урумчі під контроль. Мешканці міста в розмові з кореспондентом агентства Reuters підтвердили, що гостра фаза конфлікту минула. Однак вони свідчать, що ще вчора на вулицях перебували поліцейські бронетранспортери, рух транспорту в усьому Синьцзян­Уйгурському районі було обмежено. Крім того, в Урумчі відключили Інтернет, мотивувавши це тим, що погроми нібито організували закордонні терористичні центри, що спілкувалися зі своїми китайськими соратниками через всесвітню мережу. Зрештою, тутешній сепаратистський рух "Східний Туркестан" небезпідставно підозрюють у зв'язках зі знаменитою "АльКаїдою". А на початку червня цього року Пекін повідомив про ліквідацію лише за перші чотири місяці 2009 року в Синьцзян­Уйгурському автономному районі семи підпільних терористичних осередків. Загалом з початку 1990х років тут сталося, за неповними даними, 350 терористичних атак.

Варто зауважити, що територія так званого Східного Туркестану майже ніколи не була населена властиво китайцями, на ній жили в основному уйгури, які сповідують іслам. Періодично частини територій Східного Туркестану й Середньої Азії (так званий Західний Туркестан) об'єднувалися в єдину державу. Але потім настав час загарбників: спочатку Східний Туркестан підкорили джунгари, а потім маньчжурська імперія (Цінська династія), що остаточно підкорила Східний Туркестан в 1759 році. Захоплені землі почали називати Синьцзяном (з китайської - "новий кордон"). Упродовж усього XIX століття Східний Туркестан лихоманило: тут відбувалися численні національно­визвольні повстання, які, однак, були придушені китайцями.

Тим не менше, ідея Уйгуристану не вмерла. 15 мільйонів китайських мусульман досі мріють про власну державу. Недільні заворушення ще раз підтверджують ці прагнення. Навряд чи справжнім приводом погромів в Урумчі стала побутова бійка на далекій іграшковій фабриці. Швидше за все, заворушення справді були спровоковані активістами "Східного Туркестану". Наразі офіційному Пекіну вдається тримати ситуацію під контролем. Щоправда, робиться це шляхом жорстоких репресій. Зрештою, так само китайці поводяться і в окупованому Тибеті, де населення також сповідує ідею відновлення незалежності.