Поки одні українці зі зброєю в руках захищають країну від ворога, відновлюють економіку, допомагають внутрішньо переміщеним особам – інші опрацьовують кримінальні кейси. Використовуючи нинішню загальну емоційну напругу та ажіотаж на темах виживання та безпеки, аферисти модифікували свої колишні злодійські схеми під воєнні реалії чи вигадали «новації», щоб заробити на біді та горі. 

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розглянуло найхарактерніші з видів шахрайств та пояснює, як не стати жертвами злочинців.

Кіберполіція застерігає: наразі активізувалися аферисти, які за допомогою фішингу (отримання в довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних) виманюють людські гроші під виглядом надання державних виплат для переселенців. Розсилаються SMS про виплату допомоги переселенцям з посиланням на ресурс, де нібито можна подати заявку на її отримання. Громадянам пропонують ввести персональні дані та номер банківської картки для зарахування грошей. Кілька натискань на клавіші – й кримінальники привласнюють ваші гроші.

Тема не нова – є люди, які роками успішно грають роль волонтерів або небайдужих, що буцімто збирають гроші на дорогі операції дітям, воїнам АТО/ООС, пожертви притулкам тварин, погорільців тощо. А згодом просто їх привласнюють. Війна актуалізувала кейси таких кіберафер.

Найбільш розповсюджені схеми шахрайства в умовах воєнного стану:

– псевдоблагодійність;

– пропозиції оренди житла, якого не існує, для переселенців;

– фейкові пасажирські перевезення і продаж товарів, яких не існує, зокрема військової амуніції;

– шахрайство під виглядом організації переправлення через держкордон чоловіків призовного віку;

– фейкове надання інформації щодо безвісно зниклих громадян.

Такі афери – серед топів шахрайських схем. Деяким фігурантам, яких викрили, вдавалося обманути таким чином по кількасот людей. Доволі цінними рекомендаціями, як уникнути подібних ситуацій і загалом нині убезпечитися від фінансових ризиків, поділився днями Нацбанк України.