Війна змінила життя не тільки людей, які змушені були зірватися з місця, а й дуже багатьох тварин. Чимало хатніх улюбленців опинилися у Львові, багато з них втратили своїх господарів: одні загубилися під час евакуації, від других відмовилися власники чи фізично не мали змоги везти далі, третіх воліли прилаштувати в добрих умовах, аніж брати зі собою в невідомість.

Чимало з них, передусім екзотичних та дрібних, опинилися у Львівському міському дитячому еколого-натуралістичному центрі, що на вулиці Кубанська, 12.

«Дуже багато тварин, особливо в перші тижні, до нас поступали з вокзалу, – розповідає «Львівській Пошті» директор екоцентру Ігор Антахович. – Волонтери, які контактували з новоприбулими людьми, з’ясовували, як вони планують свій подальший шлях, і скеровували до нас тих, що покидали територію України і не могли чи не хотіли брати зі собою тварин. Ми не займалися котами і собаками, як це робили, наприклад, у «Домівці врятованих тварин». Приймали до себе всіх інших тварин, які прибували до Львова, і з ними не мали як дати раду господарі. Це передусім кролики, морські свинки, шиншили, хом’яки, а також змії, ящірки, папуги».

У цьому центрі й досі живе сіра ворона з Маріуполя. Чоловік спершу вивіз родину, а потім повернувся по ворону, яку підібрав ще пташеням і виростив.

«Коли прийшов домовлятися, щоб ми її прийняли, в нього на очах були сльози. Можливо, думав, що відмовимо, мовляв, яка ворона, тут люди страждають. І був дуже зворушений, коли ми сказали, що розуміємо, що це член вашої родини і ви за нього переживаєте, і ми готові допомогти», – розповідає директор екоцентру.

Окрім того, зараз тут знайшли тимчасову домівку понад 200 папуг, які попри всі випробування дорогами війни були доправлені з Херсонської області.

«Приватний розплідник, з яким ми підтримували контакти в мирний час, приблизно місяць тому, коли ще була можливість зв’язку, звернувся до нас із проханням прийняти до кращих часів їхніх папуг. В останні тижні зв’язок обірвався, і ми не знаємо, що там і як, але папуг встигли транспортувати сюди. Це шикарна колекція, про яку ми навіть не могли мріяти. Зараз вона тимчасово є тут, її можна побачити. Це дуже красиві, яскраві папуги, більш ніж дві сотні екземплярів. Ми раді, що можемо допомогти зберегти цю колекцію», – каже Ігор Антахович.

Уже не одній покинутій тваринці в екоцентрі допомогли знайти новий дім і дбайливих господарів. Чимало львів’ян отримали нового члена родини, який допоможе подолати стрес і напруження, пережити розлуку з близькими людьми. Зараз у центрі можна взяти додому кролика, морську свинку або шиншилу. Однак треба переконати працівників, що будете дбайливим і відповідальним господарем.

«Дрібних тварин, які потрапили до нас від початку повномасштабного вторгнення росії, від яких відмовилися, радо віддамо в добрі руки. Юристи з дуже відомих і львівських, і київських захисних організацій розробили універсальний договір адопції. Він передбачає перевірку знань людини, яка воліє взяти ту чи ту тварину: наскільки вона готова до утримання, чи знає анатомію і потреби. Майбутній господар має письмово потвердити, що бере відповідальність належного догляду тварини аж до її смерті», – пояснює директор.

Екоцентр у час повномасштабної війни став тимчасовим прихистком і для людей. Чимало з них знайшли тут нагоду перевести дух, відпочити, зорієнтуватися, куди рухатися далі. Дехто мав зі собою собак, які жили у вольєрах. Нині в центрі мешкає десять людей з числа внутрішньо переміщених осіб. Вони тут уже другий місяць.

«Це люди з Краматорська, Сєверодонецька, Харкова. Їм у нас сподобалося, вони освоїлися, тим паче що вони з дітьми. Їм ми теж допомагаємо харчуватися і адаптуватися», – веде далі співрозмовник.

Від початку воєнних дій екоцентр, як і всі освітні заклади, припинив навчальний процес наживо і почав працювати дистанційно. «За час пандемії ми набралися досвіду, маємо всі необхідні інструменти та обладнання, тож не втрачали контакту з нашими учнями. А зважаючи на те, що майже половина наших гуртків зоологічні, пов’язані з контактом із живими тваринами, то останні півтора місяця половину занять проводили вживу. Тобто теорія була онлайн. А якщо діти мали бажання прийти сюди, то ми нікому не відмовляли і практичні заняття проводили тут. Із 16 травня повернулися до нормальної роботи, тобто навчальний рік завершили очно. Всі ті, що мали бажання і можливість, були на той час у Львові, приходили на заняття, а ті, що були за межами України, і далі вчилися дистанційно. Наші викладачі паралельно проводили заняття», – пояснює Ігор Антахович.

Також працювала зоологічна виставка надворі. Кожен, хто мав бажання, приходив сюди, щоб віднайти в скрутні моменти душевну рівновагу через спілкування з тваринами, відволікти дітей від звуків сирен і загальної напруженості.

«Цього року ми не маємо змоги проводити влітку табір із денним перебуванням, як у попередні роки, бо, по-перше, в нас живуть переселенці, по-друге, навчальний рік затягується в часі, у різних закладах по-різному закінчується, є заклади, які працюватимуть майже до липня. Окрім того, з 10 червня розпочинається виїзний табір, і в нас не так багато педагогів, щоби все це охопити», – каже співрозмовник.

Як і в минулі роки екоцентр організовує для дітей виїзні екологічні експедиції на територію Національного парку «Сколівські Бескиди», тривалість кожної – два тижні. Передбачені три зміни. Перша починається 10 червня, друга – 1 липня, третя – 24 липня. У кожній зміні до 70 дітей.

«Це не просто відпочинок, а передусім оздоровлення та навчання. Перша половина дня – напружена навчальна програма. На місці вивчаємо природу Карпат, тваринний, рослинний світ, зокрема лікарські рослини. Наразі перша і друга зміна набрані, ще можна потрапити в третю. Практично всі педагоги нашого закладу задіяні в цій роботі. Орієнтуємося на те, яку кількість дітей зможемо охопити якісним навчанням і оздоровленням. Беремо в експедицію школярів від восьми до 17 років. Це змішані групи. Загальна група ділиться на кілька менших, у якій є свій керівник. Кожна має свій колір, діти виконують завдання колективно. Це виховує товариський дух, допомагає підтягнутися молодшим, а старшим дає нагоду відчути себе наставниками. Вартість – приблизно 7 тисяч гривень за два тижні. Ми не комерційний заклад, ми не заробляємо на цьому гроші, це видатки на транспорт, харчування, проживання і екскурсії», – запевняє Ігор Антахович.

Ті педагоги, які не їдуть в експедицію, працюватимуть на місці, адже чимало дітей цього року не матимуть змоги кудись вибратися влітку.

«Проводимо тематичні екскурсії на замовлення навчальних закладів. Є кілька закладів позашкільної освіти, а також загальноосвітніх, які організовують табори з денним перебуванням. У їхній освітній програмі серед іншого будуть екскурсії до нашого центру. Але не тільки навчальні заклади, будь-який містянин може замовити таку екскурсію для своїх дітей. Якщо буде група від 10 осіб, надамо фахового екскурсовода. Ця послуга безкоштовна. Крім того, маємо напрацьовані 12 майстер-класів, пов’язаних із роботою з природним матеріалом, які також можна замовити, зателефонувавши до нашого закладу. Наприклад, у той день, коли приходите на екскурсію. Проте кожен майстер-клас має певну вартість, передусім вартість матеріалів. Ці майстер-класи дуже цікаві. Це робота з глиною, гіпсом, рослинним матеріалом, папером, а також для розвитку дрібної моторики».

«Ми працюємо постійно, в нас немає вихідних, ми щодня відкриті. Ми свідомі того, що люди під час такої важкої, психологічно напруженої ситуації потребують зміни обстановки, емоційного розвантаження. І ця наша територія, де, окрім тварин, є багато красивих рослин, чимало з яких у цю пору квітують, дає таку нагоду. Приходьте, тут можна побачити дуже багато цікавого. На нашій виставці представлені понад 250 видів тварин. Через продовження карантинних обмежень відвідувачі не можуть заходити в приміщення. Це можливо тільки для організованих екскурсій. Але на території є близько 60 видів птахів: фазани, павичі, голуби різних порід, орли та інші великі хижі птахи, уже згадані папуги. З тварин – носухи, єноти-полоскуни, лами, лисиці руді, лисиці-чорнобурки, кролики, ослик, поні, великий кінь та чимало інших», – каже директор.

Щодо потреб, які наразі є, корм для тварин. Потреба в ньому була завжди. «Єдине, чим ми добре забезпечені завдяки волонтерському руху, це кормами для собак і котів. У нас на території близько 20 котів, яких нам просто залишили, і ми їх годуємо. Корм для собак роздаємо тим переселенцям, що звертаються до нас. Як директор навчального закладу контактую з іншими очільниками закладів освіти, в яких нині проживають люди з інших регіонів, та кажу: якщо хто має тварин і потребує для них корму, може прийти і взяти у нас!» – наголошує співрозмовник.

А от все інше дуже потрібне – зерно, овочі, фрукти, м’ясопродукти для хижаків, риба для водоплавних птахів. «Наша колекція тварин величезна. Тож ми ніколи не відмовляємося від допомоги і радо її приймаємо. Тішить, що ті бізнесові структури, які й раніше нам допомагали, підтримують нас нині. Наприклад, на ринку «Шувар» є кілька підприємців, які знають, чим ми займаємося, і віддають для наших підопічних овочі та фрукти, які я забираю власним транспортом. Ми дуже вдячні за будь-яку допомогу», – зазначає директор.

Допомогти центру можна грошима, переказаними на рахунок:
Р/РUA608201720314241004301021031
Банк:УДКСУ у Галицькому районі м. Львова
ЄДРПОУ23884183
МФО820172
Львівський міський дитячий еколого-натуралістичний центр

фото: Олег Огородник