Українці масово рятуються від російської орди. За даними Філіппо Гранді, верховного комісара ООН у справах біженців, Україну вже залишили два мільйони людей. Переважно це жінки, діти та люди похилого віку. Чоловіки призовного віку залишаються боронити Батьківщину від навали російських загарбників.

В ООН порівняли ситуацію з часами Другої світової війни. Найбільше втікачів знайшли притулок у Польщі. За даними Державної прикордонної служби, з початку російського вторгнення кордон з цією країною перетнули більше мільйона українців. Також українці прямують до Німеччини, Чехії, Угорщини, Румунії та інших країн Європейського Союзу. 

Європейці максимально спростили правила перетину кордону та умови подальшого перебування в державах Євросоюзу. Рада ЄС активувала Директиву про тимчасовий захист для громадян України, які рятуються від війни. Як пише Німецька хвиля з посиланням на Жеральду Дарманен, міністерку внутрішніх справ Франції, яка головує в Раді ЄС, тимчасовий захист надає, зокрема, право на проживання, доступ до ринку праці, медичних послуг і соціальної допомоги в країнах ЄС. Його зможуть отримати громадяни України, громадяни третіх країн, які мають посвідку на проживання в Україні, та біженці чи шукачі притулку в Україні.

Цей тимчасовий захист діятиме один рік. Якщо ситуація не зміниться на краще, то дію директиви автоматично буде подовжено на шість місяців. Така пролонгація можлива двічі. Процедура тимчасового захисту зручніша, ніж статус біженця, тому отримувати його не потрібно. Але право на юридичний статус біженця також залишається. Подальша докладна інформація очікується вже найближчими днями.

Ще з 2017 року громадяни України набули право в’їжджати в країни ЄС без візи з біометричним паспортом і залишатися там протягом 90 днів. У період агресії РФ за відсутності такого паспорту деякі країни-члени можуть робити винятки і приймати громадян України на свою територію без відповідного паспорту і без візи, повідомляє Слово і Діло. До того ж українці, які потрапили до ЄС раніше, і в яких вже спливає 90-денний строк перебування в країн-членах мають право залишитися ще на 90 днів без відповідної реєстрації.

Крім того, з 27 лютого 2022 року Україна більше не вважається країною високого ризику щодо Covid-19. Отже, діє лише загальне зобов’язання щодо тестування – обов’язковий карантин та заповнення відповідної форми реєстрації скасовуються. На практиці громадян України пускають, не перевіряючи результати тестів або документів про вакцинацію. Зокрема, перетинаючи кордон Польщі, більше немає потреби надавати результати тесту на коронавірус з негативним результатом.

Також уряди країн Європейського Союзу радять мати з собою найважливіші документи: внутрішній паспорт, закордонний паспорт (якщо він є), свідоцтва про народження дітей, які подорожують з вами, медичну документацію.

Польські роботодавці та агенції працевлаштування переформатовують роботу в зв’язку з напливом українок, які тікають до Польщі від війни. Про це повідомляють в аналітичному центрі компанії з працевлаштування Gremi Personal.

Знайти працю для всіх зацікавлених не буде проблемою – попит на робочі руки дуже високий. За даними дослідження «Барометр професій», дефіцит працівників є в кожній галузі польської економіки та регіоні через її високе зростання і низький рівень безробіття. В масштабах всієї країни є великий брак кадрів аж у 30 професіях. Жінки зможуть працювати в торгівлі, сфері обслуговування, логістиці, галузі е-commerce, на підприємствах харчової промисловості – закладах, де не вимагають важких фізичних зусиль.

Натомість проблемою може бути те, що 70% вакансій для іноземців – це робота для чоловіків. Агенція Gremi Personal звернулася до польських роботодавців та галузевих об’єднань з проханням проаналізувати можливість збільшення зайнятості для жінок з України і отримала відгуки про готовність підлаштуватися під нові обставини і працевлаштувати жінок.

«Чоловіки повертаються воювати в Україну, а жінки з дітьми приїжджають до Польщі. Роботодавці мусять пристосуватися до ситуації не тільки з гуманітарних мотивів, але й щоб зберегти виробничі процеси», – каже генеральний директор компанії з працевлаштування Gremi Personal Томаш Богдевич.

Експерти повідомляють, що наразі до Польщі їдуть дві категорії жінок – дружини українців, які вже тут працюють. Вони мають намір залишитися у Польщі на довший термін і шукатимуть роботу. А також ті жінки, чоловіки яких воюють. Вони приїхали до Польщі за безпекою і мають намір повернутися, щойно скінчиться війна. Чи підуть працювати, залежатиме від тривалості бойових дій і їхнього матеріального становища. 

Однією з проблем, яку зараз намагаються розв’язати польські органи влади, щоби полегшити доступ до ринку праці українським жінкам – опіка над їхніми дітьми. Польські школи готові приймати учнів з України, проте з дитсадками можуть виникнути проблеми: як і в Україні, тут бракує місць для малюків у садках. Нині місцеві органи влади працюють рішенням з розширення груп для прийому українських дітей. 

«Ми плануємо збирати більші групи українських жінок в одному місці, щоби мати можливість догляду за дітьми. Одним із таких рішень є розміщення жінок і дітей разом, щоб вони могли позмінно працювати і доглядати за дітьми. Наприклад, двох жінок з дітьми, які живуть разом, можна так розділити, що одна працює чотири години і доглядає за своїми дітьми та дітьми сусідів по кімнаті, а потім вони змінюються – перша повертається і бере на себе опіку, щоб інші могли піти на роботу. Це важливе рішення, тому що жінки не почуватимуться самотніми, і діти будуть під доглядом», – розповів Томаш Богдевич.

До початку війни в Польщі офіційно перебувало 1,5 мільйона працівників з України. З них 60% були зайняті у виробництві, 10,8% – у сфері послуг, 8,5% – у будівництві та по 7% – у торгівлі та логістиці. Понад 60% серед громадян України, які працюють, були чоловіки. З початку війни до України повернулося понад 100 тис. людей, більшість з них – чоловіки.

Міжнародний координаційний штаб допомоги українцям, одним з напрямків діяльності є допомога при тимчасовій евакуації українців, в тому числі за кордон, зафіксував деякі випадки, коли наші біженці ледь не потрапляли в ситуації, пов’язані з торгівлею людьми. 

• тримайте при собі паспорт. Показуйте його лише прикордонникам під час проходження контролю. Бажано зберігати його не просто в сумці, а десь близько до тіла;

• якщо є можливість – сфотографуйте свій паспорт і надішліть фото людям, яким ви довіряєте;

• не сідайте в машину наодинці;

• за можливості знайдіть інформацію, хто здійснюватиме перевезення. Сфотографуйте машину, її номер, за можливості – документи тих осіб, які організовують перевезення;

• домовтеся про певне кодове слово, знак або сигнал, що буде означати небезпеку та потребу в допомозі;

• за найменших підозр повідомляйте в служби та/або організації: поліцію, прикордонникам, волонтерам, працівникам гуманітарних місій тощо.

• Польща - Helpline – + 48 22 628 99 99;

• Чехія - + 420 222 721 810, + 420 222 717 171, 8 000 777 77;

• Болгарія - 0800 186 76;

• Словаччина (гаряча лінія для громадян України) - + 421 918 366 968;

• Молдова - 0 800 77777 (дзвінки з Молдови), +373 22 23 33 09 (дзвінки з-за кордону).

Організація працює в декількох напрямках, один із них – протидія торгівлі людьми. 116 123 – національна гаряча лінія із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми, гендерної дискримінації. За консультаціями, психологічною та правовою підтримкою також можна звертатися через Messenger, Telegram.