Сакральність міста, сконцентрована в числі. Релігійність Львова - в сітці шляхів і траєкторій. Щоб описати, побачити й оцінити глибинну суть сакрального Львова потрібні століття, проте, щоб побачити його фізичні виміри - дороги, якими ходиться до храмів, вулиці, що ведуть до костелів, двері монастирів, забуті, майже невидимі каплиці, часу в роки незалежності ми вже мали достатньо.

А проте, описавши кілька львівських кам'яниць, розшифрувавши подекуди латинські надписи, зафіксувати на папері, хоча б кількісно, всі релігійні об'єкти Львова ми так і не спромоглися.

До сьогодні. Бо нарешті минулого тижня у місті відбулася презентація атласудовідника "Львів сакральний: релігійні об'єкти на мапі міста", впорядкованого на замовлення управління культури та туризму Львівської міської ради. Відмінністю від подібних праць став, власне, педантичний науковий підхід до систематизації об'єктів релігійного Львова.

Отож, у форматі "книжки, що вміщається в долоні" нарешті зібрано всі храми, каплиці, монастирі Грекокатолицької, трьох Православних, Римо­католицької та Вірменської церков, синагоги, молитовні будинки, святині протестантів і юдеїв, навіть фігури та хрести.

Видання містить також оригінальний розділ про паломництва, де є акцент на різниці між релігійним туризмом, який мотивований пізнавальними потребами людини, та паломництвом, мета якого - задоволення потреб духовних. Тому в розділі є інформація про чудотворні ікони і мощі святих та блаженних, вказано їхнє місцезнаходження.

Автором концепції, текстів і спеціального змісту карти є Тарас Гринчишин - людина багатогранна, зокрема, фотограф, екскурсовод, інструктор з туризму, екології та краєзнавства, автор численних публікацій на релігійно­церковну тематику (шість років працював у Релігійно­інформаційній службі України на посадах керівника дослідницьких робіт і редактора довідкової інформації). Хоч, цікаво, що першою його освітою і хобі на все життя є, власне, зоологія... Про концепцію видання, його ідею, а також обставини і випробовування, що супроводжували працю над атласом, "Пошта" і розпитала автора.

- Ідея створення великої мапи, на яку нанесено всі релігійні об'єкти Львова, виникла паралельно як у мене, так і в службовців Львівської міської ради, які працюють з релігійними організаціями, зокрема, заступника міського голови з гуманітарних питань Василя Косіва. Згодом було вирішено випустити також і окреме видання, яке потенційно може стати в нагоді туристам і краєзнавцям, екскурсантам і прочанам, львів'янам та гостям міста.

- На великій карті, розміром десь метр на два, нанесено усі 430 об'єктів. Вона існує лише в кількох примірниках, оскільки від початку не була задумана для загального вжитку. Натомість до атласу було вибрано 255 споруд. Це всі храми, молитовні будинки, монастирі, каплиці, а також деякі церковні адміністративні споруди та благодійні установи (як то сиротинці чи дитячі клуби). Крім того, позначено ще близько 60 хрестів і релігійних фігур на вулицях міста та на території світських установ.

- Оскільки я цікавлюся краєзнавством доволі давно, то вже мав певне підґрунтя, коли брався за роботу над цією мапою. Проте не передбачав, що на уточнення й доповнення цих даних буде потрібно цілий рік. У роботі чимало допомогло безпосереднє спілкування зі священнослужителями - як рядовими, так і місцевим керівництвом різних конфесій. Повинен зазначити, що більшість з них, зокрема й тих, на які загал нашого суспільства найчастіше нарікає, була достатньо відкритою, а от представники, так би мовити, домінуючих - далеко не завжди...

- Найбільше часу зайняли пошук і фіксація тих маловідомих об'єктів (приблизно 10% відсотків усіх), які зазвичай обходять увагою, оскільки розташовані вони у різних закутках міста. Довелося, зокрема, з'ясовувати, до яких саме конфесій належать ці сакральні споруди (інколи їх зводили без дозволу не лише міської, але й церковної влади), уточнювати їхні адреси, відомості про що часто були дуже плутаними. Додам, що Львів взято в адміністративних межах міської ради, тож, крім самого міста, на мапу потрапили також Винники, Брюховичі і Рудно.

- О, таких чимало. Це, зокрема, і тимчасові каплиці УАПЦ та УПЦ КП на вул. Миколайчука і Тракт Глинянський, і майбутній храм УПЦ МП на вул. Антоновича, і протестантські доми молитви - безперечно, що вони вже були дещо відомими, але переважно лише мешканцям певного мікрорайону чи своїм одновірцям. Також це невеличкі каплички, обладнані у навчальних закладах, підприємствах, лікарнях, військових частинах та місцях ув'язнення і монастирі у квартирах та приватних будинках - усі вони, з огляду на обмежений доступ, залишилися відображеними лише на службовій мапі.

- Саму мапу Львова виготовлено у ЛКП "Міський центр інформаційних технологій", яке, своєю чергою, використовує топографічну основу, розроблену київським підприємством "Укргеодезкартографія". Фахівці ЛКП Тарас Ямелинець і Юрій Гонек нанесли на мапу об'єкти з розробленої мною бази даних. Натомість, художнім оформленням атласу займався молодий дизайнер і фотограф Юрко Мориквас. Корисні зауваження до книги висловила низка осіб, видрукувало її підприємство "Ладекс". Я щиро вдячний їм усім за співпрацю.

- Перше видання - це лише 1000 примірників. Вийшло воно за бюджетні кошти, тому розповсюджується міською радою безкоштовно. Проте вже друкується і друге видання - дещо доповнене й оновлене. Його можна буде придбати.

- Поки що схожі за призначенням, але відмінні за форматом видання я бачив лише у столиці. Отож, потреба у цьому, мабуть, є. Думаю, що вони могли б не лише виходити друком, але й існувати у формі інтернет­проектів. Я також маю певні задуми, але говорити про це ще передчасно.