Літо – безтурботний час канікул, час відпочинку та відновлення сил. І як би нам, дорослим, не хотілося, щоб діти пам’ятали про навчання, яке чекає на них з вересня, щоб не забули того, чого навчилися, не втратили навичок, все ж психологи радять дати школярам відпочити і хоча б кілька тижнів не тиснути на них, змушуючи щоденно виконувати якісь завдання.
Батькам, які хочуть допомогти своїм дітям стати успішними у навчанні, фахівці в царині психології радять більше спілкуватися з дітьми, у невимушеній бесіді з’ясовувати їхні зацікавлення, сприяти природній допитливості. Адже саме живий інтерес до тої чи тої сфери знань може спонукати дитину до навчання, натомість рутинні завдання чи постійний тиск матимуть цілком протилежні від очікуваних наслідки.
Навіть у щоденному спілкуванні можна показати, що наука може бути дуже простою і веселою, а ще вона прикладна – її застосування можна бачити усюди. А всі діти – вже змалечку дослідники, маленькі науковці, які так люблять ставити запитання, бажають дізнатися, що, чому і як відбувається навколо них. Тож саме від нашого бажання спілкуватися, відповідати на їхні запитання, заохочувати значною мірою залежить те, якими будуть їхні успіхи у навчанні, а не від кількості виконаних додаткових завдань чи занять із репетиторами.
Ця вроджена допитливість, передусім її щире заохочення, може допомогти зацікавити дітей наукою, особливо якщо будемо зіставляти наукові знання з явищами реального життя, шукатимемо, де ті чи ті знання застосовані на практиці.
Нещодавно після оголошення результатів ЗНО з математики було чимало запитань, чому майже третина тих, що проходили тестування, не змогли набрати пороговий бал, хоч це було зовсім не складно. Звучало багато закидів щодо програми навчання, її організації, чимало каміння полетіло і в «город» учителів, мовляв, вони недостатньо вмотивовані, не вміють або не хочуть зацікавити предметом школярів. І в тому, може, щось є. Але ж вони тільки вчителі, а от чи застановився хтось над тим, якою мірою ці невтішні результати є наслідком постійної батьківської зайнятості, невміння чи небажання спілкуватися з дітьми, цікавитися їхніми досягненнями, спонукати, заохочувати до них.
Кілька порад від фахівців
*Експериментуйте разом
Для цього абсолютно не потрібно мати вдома лабораторію – вистачить підручних матеріалів. Діти дуже люблять експериментувати: щось змішувати, з’ясовувати, що тоне, а що ні, а що буде, якщо… Звичайно, нерідко такі експерименти можуть залишати наслідки на столі, хіднику чи одязі. Тож аби зменшити шкоду і скерувати експерименти в правильне русло, станьте асистентом, запропонуйте свої ідеї, а після успіху чи невдачі поговоріть про те, що і чому сталося, даючи змогу дитині самій відповісти на запитання. Спробуйте поекспериментувати з водою, повітряними кульками, свічками або навіть їжею. В інтернеті є тисячі ідей, які можна втілити.
*Приготуйте разом обід
Кухня – чудова лабораторія. Тут діти можуть бачити багато фізичних, хімічних та біологічних явищ, відчути смак і текстуру продукту. Вимірюйте об’єм різних речовин, зважуйте їх, «бавтеся» з їжею, змішуйте речовини, спостерігайте за розчинністю різних продуктів, з’ясуйте, що плаває, а що тоне. Приміром, готуючи борщ, можна Архімедовим методом з’ясувати, який об’єм має картоплина, зважити її до і після оббирання, вирахувати, скільки відсотків її йде у сміття, а скільки у страву.
Такі прості дії, як приготування кави, кип’ятіння води, додавання льоду до напою, смаження яєць, на прикладах покажуть, що таке розчин, зміна стану речовини або згортання білків.
*Дайте нагоду стати науковцем
Є чимало нагод зробити дитині подарунок на день народження, іменини, свята або просто тому, що «ти в мене така розумничка». І нехай це буде науковий пристрій, за допомоги якого ви разом зможете довідатися багато цікавого. Безперечно, синові чи доньці сподобається досліджувати світ зблизька завдяки мікроскопу або ж на відстані, застосовуючи бінокль для спостереження за птахами, чи телескоп, щоб роздивитися зоряне небо. А скільки сьогодні можна знайти наборів для наукових дослідів! Вирощений власноруч кристал буде цікаво принести у вересні до школи, мурашина ферма теж може стати гарним подарунком. Не менш цікавим заняттям є вирощування грибів на підвіконні.
Якщо дитина часто запитує, що це за рослина, подаруйте їй атлас рослин рідного краю і покажіть, як зробити гербарій. Започаткуйте свою колекцію камінців чи ще чогось.
*Підіть у супермаркет чи на ринок
Ринок або супермаркет – також чудове місце для дослідження. Тут можна побачити розмаїття світу: заморські та сезонні овочі і фрукти, спеції, прісноводні та морські риби, крупи і безліч інших товарів. Тут можна вивчати все – від географії та біології до математики й економіки – як з малюками, які вчаться розрізняти, що є що, так і з майже дорослими, яким потрібно, наприклад, купити продукти на вихідні для родини. Тут знадобляться знання, за якими характеристиками варто обирати той чи той продукт, як «вписатися» у бюджет, зрештою, не дати себе обрахувати на касі.
*Відвідайте музеї, виставки
У вихідні не змарнуйте нагоди побувати в музеї, на виставці чи в екологічному центрі. І хоча спершу діти можуть бути не в захваті від такої ідеї, мовляв, що там є такого, чого нема в інтернеті, все ж будьте певні, що вони змінять свою думку, коли зануряться в атмосферу, побачать ресурси і матимуть змогу взяти участь у майстер-класах, які там вам запропонують. А якщо вдасться вирушити у мандрівку, то не побувати в місцевих музеях – просто гріх!
*Частіше вибирайтеся на природу
Звичайно, влітку так і хочеться кудись гайнути. Старайтеся щоразу обирати нове середовище, спробуйте разом із дітьми дослідити його. Окрім іншого, візьміть зі собою збільшувальне скло, щоби розгледіти комах, розглянути зблизька квітку чи листочок, або ж бінокль, щоби спостерігати за польотом птахів. Вирушивши до моря, можна спостерігати за припливами і відпливами, пристосуванням тварин і рослин до солоного середовища, пірнати, класифікувати мушлі. Природа пропонує стільки нагод побути вченими! А львівські дощі, грози і підтоплення… Покажіть, як виміряти кількість опадів, ведіть спостереження за погодою.
*Пізнавайте разом науку – не лише розповідайте про неї
Доволі часто батьки мають спокусу дати дитині готові рішення та відповіді. Але діти повинні спостерігати, експериментувати, ставити запитання, шукати відповіді, формулювати гіпотези і робити висновки. Не варто боятися помилок, коли внаслідок експерименту вийде «екскремент», як іще кілька років тому моя донька називала свої «дослідження». Однак без таких «екскрементів» не буде руху вперед, бо саме свої помилки діти запам’ятовують найкраще, особливо якщо це було весело і в дружній атмосфері. Запропонуйте дитині пояснити, чому вийшло саме те, що вийшло.
Окрім того, робіть усе разом. Часом дитині може бути спершу цікавий не так сам предмет пізнання, як можливість побути з татом чи мамою за такою серйозною справою, провести разом час.
*Не нехтуйте якісний відеоматеріал
Є час для виїзду на природу, походу в музей чи поїздки на море. Проте є й будні, звичайні вечори, коли ми не можемо обійтися без телебачення чи інтернету. І тут варто наголосити, що є чимало телеканалів, на яких показують різні програми, з яких можна довідатися про світ тварин і рослин. Зокрема, варто переглянути цикл програм «Як це працює?» або ж спостерігати за «божевільними експериментаторами», котрі з’ясовують, як влаштовані ті чи ті речі.
Також є україномовний YouTube-канал «Цікава наука» з короткими науково-популярними відео з фізики, астрономії, біології, географії та математики. Тут ви дізнаєтеся, звідки беруться нові віруси, чи існує час насправді, чому коти так дивно поводяться тощо.
«Клятий раціоналіст» – ще один YouTube-канал, який пропагує раціоналізм і спирається на наукові дослідження. Тут ви знайдете відповіді як на несподівані, так і на очікувані запитання. Наприклад, чому не треба проходити щодня 10 000 кроків, що насправді відбувається, коли ви засмагаєте, чи можна посивіти від стресу за одну ніч.
*Читайте разом книжки
Сьогодні можна знайти чимало цікавих видань, гарно ілюстрованих енциклопедій, які варто разом читати, обговорювати. Вони можуть стати добрим подарунком з нагоди чи без неї. Звісно, читати їх має не лише дитина. Читайте їх разом або ж прочитайте спершу самі. Дитина повинна бачити, що вам(!) це цікаво. Це найкраще заохочення. Окрім цього, це можливість поповнити свій запас знань чи тем для обговорення. До того ж це спосіб пересвідчитися, що книжка справді варта уваги. Якщо вона має недоліки, не варто відразу відкладати її вбік, краще обговорити їх із сином чи донькою, вказавши на помилку чи невідповідність, запропонувати знайти інші і в такий спосіб скористатися з огріхів авторів або видавців, бо, на жаль, дуже мало книжок можна вважати майже бездоганними з огляду на мову. Наприклад, чисельник нерідко називають числівником, не кажучи вже про русизми і стилістичні помилки.
Деякі видавництва мають цілі серії книжок про науку для дітей. Однією з найбільших і найцікавіших є «Наука в коміксах» від видавництва «Рідна мова». Тут є майже все: фізика, хімія, алгебра, математичний аналіз, п’ять томів всесвітньої історії, біологія, філософія і навіть секс. Автор цих книжок, кожна з яких має приблизно 240 сторінок, Ларрі Ґонік – популярний письменник і талановитий математик з Гарварда. Він популяризує науку нестандартним шляхом, створюючи яскраві та захопливі комікси.
Є й чимало інших видань. Тож пропонуємо добірку книжок для школярів різного віку та їхніх батьків, які хочуть допомогти своїм дітям стати успішними в навчанні.
Стефан Каста, Бу Моссберґ
«Експедиція з мурахою Софі. Досліджуємо природу навколо нас»
Час майстрів, 2020

Це книга про подорож маленької мурахи Софі, разом із якою читач (6 – 10 років) відкриває для себе світ природи. В ній зібрані багато знань, здобутих під час експедиції.
Ти ступаєш на газон і приминаєш траву, та чи знаєш, яку саме? Поглянь уважніше під ноги! Бачиш мурашку? Вона крихітна, тому знає про природу все до крихти. Як називається дерево поруч із тобою? Які в нього плоди? Що це за блакитна квітка і жовтий метелик? Оці червоні ягоди їстівні чи отруйні? Який гриб смачніший – лисичка чи сироїжка?.. Якщо хочеш дізнатися про те, що тебе оточує, не марнуй часу, вирушай у експедицію з мурахою Софі!
Ґаджети монополізують увагу сучасних людей. Вони надають інформацію, розвивають логічне мислення, та лише природа вчить творити. А зацікавивши дітей пізнанням природи, ми даємо їм суперсилу – бути творцями.
Єжи Ветулані, Марія Мазурек
«Сон Аліси, або Як працює мозок»
Vivat, 2020
Ця книжка – справжній подарунок юним читачам (6 – 8 років) від професора Єжи Ветулані, видатного науковця і талановитого оповідача, який зміг просто й цікаво пояснити складні наукові поняття. Діти дізнаються безліч цікавих фактів про мозок: з чого він складається, які життєві процеси контролює кожна його ділянка, як улаштовані клітини цього найдосконалішого органа, де міститься пам’ять та якою вона буває, як мозок розвивається і старіє. Розповідь професора супроводжують дотепні ілюстрації, що зроблять захопливою подорож потаємними куточками науки про мозок.
Сара Гаттон
«Крута фізика»
Моя книжкова полиця, 2018

Фізика вивчає Всесвіт – від найбільших галактик до найменших субатомних частинок. На сторінках цієї книжки є цікаві сучасні практичні експерименти: як самотужки скласти електричне коло, викликати «торнадо» у пляшці та виміряти швидкість світла за допомоги маршмелоу.
А чи спадало вам на думку, що за певних умов Земля могла б поміститися у сірниковій коробці? Як завдяки експерименту можна перевірити наявність електрики в тісті?..
А ще тут чимало різноманітних фактів і теорій, відомостей про знаних фізиків. Прочитавши цю книжку, ви упевнитеся, що фізики боятися не варто, навпаки, треба намагатися пізнати її, полюбити. А також захочете прочитати ще й «Круту математику» і «Круту архітектуру».
Шеддад Каїд-Салах Феррон
«Про науку. Теорія відносності»
Ранок, 2021
У цій книжці Альберт Айнштайн і його помічниця Аліса пояснюють дітям дивні речі, що кояться у Всесвіті. Нелегко збагнути, що час, простір і навіть маса не є чимось сталим – вони залежать від спостерігача і систем відліку. Але тут про все це розповідається дуже просто. Завдяки зрозумілим прикладам та ілюстраціям дослідів збагнути світ відносності зможуть навіть молодші школярі. До серії «Про науку» також входять книжки «Квантова фізика» й «Архітектура».
Колін Стюарт
«Квест STEM. Математика. Чудові числа і круті розрахунки»
Талант, 2020

На сторінках цієї захопливої пізнавальної книги дитина зможе краще познайомитися з такими поняттями, як послідовності, гроші та процентні ставки, ідеальні відсотки, об’ємні фігури, перетворення, і почерпнути дуже багато іншої цікавої та важливої інформації.
І це лиш одна книжка із серії Квест STEM, до якої ввійшли ще три книги: «Дивовижні атоми та хаос матерії», «Інструменти, роботизація й безліч гаджетів» та «Фантастичні сили і неймовірні машини». Захоплива енциклопедія ознайомить юних дослідників з історією технологій, що змінили життя людства: від кам’яного клина до космічних ноу-хау. Вчені команди STEM відкриють читачам «магію» винаходів і запропонують неймовірні експерименти – як збудувати блокатор радіохвиль, виростити корисні бактерії, зробити справжню батарейку.
Сара Стенб’юрі
«501 факт, який треба знати з... географії»
Видавництво Старого Лева, 2020

У цій книжці ви знайдете 501 важливий факт про Землю. Зокрема, цікаву інформацію про материки, океани і атмосферу, а також результати досліджень незвичних природних явищ та екокатастроф. Книжка містить цікаві та корисні факти з географії, але не подібна на шкільний підручник. Ця книжка-довідник поділена на п’ятнадцять розділів: Карти, Земля, Екосистеми, Річки, Узбережжя, Моря та океани, Льодовики, Тектоніка, Погода та клімат, Глобальні проблеми людства, Населення, Населені пункти, Промисловість та енергетика, Туризм, Розвиток. Цікаво те, що тут є багато нової інформації, нових досліджень, про які ми не знаємо і які не вивчають у школі. Ця книжка дає нам зрозуміти, що наша Земля дуже цікава і що ми дуже мало знаємо про неї.
Елісон Реттл
«501 факт, який треба знати з... історії»
Видавництво Старого Лева, 2021
Історія світу в цікавих фактах, поданих за хронологією, є чудовою нагодою для мандрівки в часі. У цій книжці минуле стає ближчим, а сучасне – зрозумілішим. З неї можна дізнатися про утворення і розпад могутніх імперій, про правителів і лідерів, які вели за собою цілі народи, і про те, які незначні деталі були вирішальними для епохальних подій, а прості випадковості змінювали перебіг історії. Хто і як винайшов сірники, хто був королем лише 20 хвилин, хто вбив людей пелюстками троянд, де і чому карали на смерть тварин?.. Відповіді шукайте на сторінках цієї книжки. Спробуйте розгадати загадки історії!
Ольга Дубчак
«Чути українською»
Віхола, 2020

Ця книжка не змушує вчити правила чи зубрити мовні закони. У ній мовиться про літери та звуки, принципи їх узгодження та взаємодії. Її завдання – пояснити, за якими правилами та закономірностями працює звукова система, а ще – чому наша абетка майже досконала, чому апостроф – крутий, а м’який знак – невпевнений у собі та «відвідує спеціаліста». І, звісно, переконати, що українська мова – це надзвичайно цікаво, легко і часом навіть корисно.
Плюс трошки історії й цікавих фактів. Чи знаєте ви, що голосних в українській мові приблизно в п’ять разів менше, аніж приголосних? Чи чули ви про нескладотворчі звуки? А про літеру Шредінгера? Чи відомо вам, що шиплячі постійно мімікрують під інші приголосні української мови?
Стівен Строґац
«Екскурсія математикою. Як через готелі, риб, камінці і пасажирів зрозуміти цю науку»
Наш Формат, 2019

Математика – це не прісний набір формул. Вона – скрізь. Це Божа мова, якою написаний Всесвіт.
Як розгледіти синусоїди в смужках зебри? Що таке «математика матраців»? Як кидки в баскетболі пояснюють основи лічби? У цій книжці автор наче веде математичну екскурсію: від рівня садочка до університетського. Тут ви знайдете і вишукане доведення теореми Піфагора, і цікаві міркування щодо того, чому два непарні числа дають парне та чи можливий все ж таки корінь із від’ємного числа. Є чимало прикладів із повсякденного життя: як працює пошуковик Google, чому саме ті чи ті сайти з’являються зверху.
Книжка перекладена 15 мовами. Її автор Стівен Строґац – професор прикладної математики Корнелльського університету, а також автор науково-популярних колонок про математику для New York Times, книжки «Безмежна сила математики. Як завдяки матаналізу винайшли смартфони, телебачення і GPS».