Тато у декреті – велика рідкість в Україні. За статистикою, лише 3-4% від усіх декретних відпусток оформлюють на чоловіків, і на це є чимало причин. Найперше в Україні досить сильні стереотипи про гендерні ролі «тата-годувальника» і «маму-берегиню», тому не кожен чоловік погодиться залишитись вдома. Такої ж думки чимало роботодавців, які не завжди готові із розумінням поставитись до бажання батька піти у декрет. Не краща ситуація і на законодавчому рівні, адже досі право на відпустку для догляду дитини закріплене за матір'ю і не передбачене окремо для тата. Змінити ситуацію покликаний новий закон про декретні відпустки, який вже пройшов перше читання у парламенті.

Згідно з чинним законодавством, право батька на відпустку для догляду дитини є похідним від права матері. Тато може піти у декрет тільки у випадку, якщо мама дитини повернулася на роботу на повний робочий день. Аби скористатися цим правом, родина має пройти кілька кіл бюрократії: батько має подати роботодавцеві відповідну заяву, копію свідоцтва про народження дитини, надати довідку з місця роботи матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну своєї відпустки і що виплата допомоги з догляду дитини їй припинена. Звичайно, з оформленням декрету можуть виникнути труднощі. По-перше, якщо батьки працюють неофіційно. По-друге, роботодавець може відмовити в оформленні декрету для чоловіка.

«Хоча законом це передбачено, все одно можуть відмовити. У нас суспільство ще не готове до цього, є якийсь моральний бар’єр. Хоча, навпаки, керівництво підприємства, роботодавці мають лояльніше до цього ставитися», – зауважує юрист-медіатор Вадим Лавренюк.

Новий закон повинен залишити такі ситуації в минулому і закріпити право обох батьків на відпустку незалежно від виду трудового договору. Верховна Рада на початку грудня ухвалила в першому читанні законопроєкт про права тат залишатись із дитиною у декреті. Документ пропонує визначити відпустку для догляду дитини до трьох років як рівне право кожного з батьків: матері та батька. Відповідні зміни вносять до Кодексу законів про працю та Закон України «Про відпустки».

Документ також запроваджує новий різновид відпустки – відпустку при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується коштом роботодавця. Згідно з законом, у таку відпустку може піти чоловік, дружина якого народила дитину, батько дитини у разі, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але спільно проживає, а також бабуся або дідусь, які фактично доглядають за дитиною, інформує Центр громадського моніторингу та контролю.

Крім того, законопроєкт передбачає можливість скорочувати робочий час для чоловіків, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю, та батьків, які виховують дітей без матері.

Експерти кажуть, що остаточне ухвалення закону не тільки допоможе батькам легше поєднувати роботу і дім, а й сприятиме утвердженню гендерної рівності. Адже для роботодавця стане менш важливо, кого працевлаштовувати – жінку чи чоловіка, оскільки у декретну відпустку зможе піти мама або тато.

«Трудове законодавство надає низку нібито «пільг» для жінок, які насправді ще більше посилюють нерівність. Мовиться про скорочену тривалість робочого часу та додаткові дні відпустки для жінок із дітьми. Хоча для чоловіків, які так само є батьками і виховують дітей з інвалідністю або малолітню дитину, такі пільги не передбачені. Тож ми пропонуємо виправити цю ситуацію та визначити, що тато і мама мають рівні права у догляді за дитиною, а також рівне право на отримання відпустки з догляду за дитиною», – пояснює голова підкомітету Ради з питань дотримання Україною міжнародних зобов'язань у сфері захисту прав людини та гендерної політики Марина Бардіна.

Новий закон також наближає Україну до стандартів розвинених європейських країн. На цьому наголошує заступниця голови ВРУ Олена Кондратюк: «Законопроєкт означає рівні разом з мамою права батька у вихованні та догляді за малюками в перші найважливіші місяці їхнього життя. Це право тата взяти додаткову відпустку з догляду дитини, як у багатьох країнах Європейського Союзу. Наприклад, у Фінляндії татусям надається до дев’яти тижнів такої відпустки, в Португалії – п’ять тижнів, у Литві – чотири тижні».

Експерти сподіваються, що законодавчі зміни приведуть до перегляду ставлення суспільства до декрету, посилення ролі батька у вихованні дітей та розвитку відповідального батьківства.