От і настав 2021 рік. Для когось це лише зміна однієї цифри, а для когось нові надії та сподівання. Рік, що минув, змінив нас, змусив цінувати моменти і людей, які є у нашому житті. Ми багато чого навчилися робити по-новому – вчитися і працювати з дому, багато часу проводити з родиною, відкривати нові можливості, святкувати по-новому... Наше звичне побажання здоров’я набуло особливого сенсу, ми відчули, наскільки слабкі й безпомічні, як легко можуть стати неважливими всі наші плани.

«Господь сподобив нас пережити непрості випробування 2020 року, дав сили адаптуватися до нових викликів і, попри вимушену відстань через карантинні обмеження, ще більше з’єднав нас духовно, дозволив усвідомити значення справжніх цінностей – взаємопідтримки, милосердя, людяності, уваги. Нам доводилося жити за зачиненими дверима, із зовнішніми заборонами, але ми навчилися відкривати свої серця та долати відстані й кордони своєю турботою про ближніх, своєю допомогою, підтримкою, молитвою. Пандемія викрила слабкі місця і вади нашого суспільства, але водночас показала й розбудила найкраще в багатьох людях, спонукаючи їх до взаємодопомоги, реалізації свого покликання, призначення. Виклик пандемії довів, що турбуватися про себе – це також навчитися захищати і піклуватися про тих, що поруч», – мовиться у привітанні Православної церкви України з нагоди Нового року.

У цей непростий час нам так важливо знати, що маємо на кого покластися у наших сподіваннях і прагненнях. Ми всі чекаємо Свята, ми так потребуємо Різдва – свята радості та надії.

Незважаючи на підводні камені, втрати та депресивну трясовину, 2020 року ми отримали небувалу нагоду справді зосередитися над найважливішими духовними питаннями: у що ми віримо і на що надіємося? Що є справді цінним і життєдайним?

«Ми тужимо за надією, нормальністю, свободою, з усіх сил прагнемо нарешті видихнути, розправити крила, вирватися з обмежень. А багато хто молиться, щоб просто вижити, – пише у своєму блозі «Надія в час пандемії» митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк. – За щасливим збігом обставин ми зараз перебуваємо у різдвяному часі – часі очікування і натхнення, коли задумуємося над здобутками року, що минає, та отримуємо впевненість, що наші найглибші бажання сповняться. Незважаючи на підводні камені, втрати та депресивну трясовину, 2020 року ми отримали небувалу нагоду справді зосередитися над найважливішими духовними питаннями: у що ми віримо і на що надіємося? Що є справді цінним і життєдайним?»

Уже завтра наші родини зберуться за святвечірнім столом. Ми згадуватимемо тих, що відійшли в засвіти цього року, вітатимемо засобами зв’язку тих, що не змогли дістатися рідного порога і нині святкують на чужині, ділитимемося радістю одне з одним і щиро зичитимемо здоров’я і сил, наснаги і витривалості, миру і добробуту, і обов’язково у святкових віншуваннях звучатиме побажання, щоб ми у щасті, здоров’ї дожили до наступного Різдва.

«Важко повірити, наскільки змінилося наше життя від останньої коляди минулого року до першого «Бог предвічний» цьогорічної різдвяної ночі. Упродовж 2020 року всі ми немовби були перенесені в інший світ – світ страху та непевності перед невідомим. Та, незважаючи на обмеження, випробування і людські втрати через пандемію коронавірусу, ми разом як Церква у своїх родинах, парафіях, громадах і країнах не перестали бути носіями доброї новини надії, любові та радості», – такими словами розпочинає своє Різдвяне послання глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав.

Він нагадує, що таїнство Різдва Христового – це радість приходу Божого Сина у світ, сповнений біди, болю і страждань людини, звертає увагу на божественну вбогість Новонародженого та закликає побачити Його у кожній потребуючій людині.

«Ми святкуємо Різдво в умовах всесвітнього болю людини, спричиненого пандемією коронавірусу. Усіх наслідків і облич цієї біди ми ще вповні не збагнули і не усвідомили. Невідомо, які зміни чекають нас у сфері економіки, суспільно-громадського та церковного життя... Але ми вже зрозуміли, що вірус не цікавиться ні нашим місцем проживання, ні нашим достатком чи соціальним статусом. Усі ми однаково перебуваємо в небезпеці захворювання, а новітня загроза вбогості торкає всі закутки світу. Усі ми однаково потребуємо такої допомоги і сили, яка виходить за межі людських можливостей і сил. Тому Різдво Христове є для нас світлом надії та радості серед теперішньої темряви страху і розгубленості, і кожен із нас має бути відкритий для Божої благодаті, яка виливається на нас постійно, навіть у найтяжчі часи.

Святкувати Різдво в час пандемії – це просвічувати тих, що в темряві, як це сповістив пророк Ісая: «Народ, який сидів у темноті, побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, – зійшло їм світло». Якщо нам дозволено зустрічатися – звичайно, з дотриманням дистанції, хай наша радість буде всім явна в наших очах. Носімо захисні маски, якщо потрібно, але не даймо, щоб вони приглушили спів наших традиційних колядок. Святкуймо хто як може. Оспівуймо народження Спасителя в межах можливого, аби навіть у цій пандемії через нас передавалася найважливіша істина людської історії – що ми не самотні та покинуті, бо «з нами – Бог»!

Принесімо сьогодні разом до Вифлеєма в дар новонародженому Спасу нашу власну убогість і рани сучасного людства та просімо Його про багатство Божої мудрості для подолання цієї хвороби, про багатство Божої сили, щоби впоратися з її наслідками для суспільства, життя і здоров’я кожної людини, а передовсім – просімо про багатство Його любові, яка єдина здатна відновити наш стривожений світ і дарувати йому надію, безпеку та радість. Не втеча від страждання, яке нависає сьогодні над всіма нами, а солідарність і близькість із тими, що є в потребі, співучасть у болю та тривозі дасть нам можливість тішитися і по-справжньому святкувати цьогорічне Різдво», – мовиться в посланні глави УГКЦ.

Ми всі у новому 2021 році повинні бути більш уважними одне до одного, максимально зосередженими у випробовуваннях, які ще не минули

Предстоятель ПЦУ Епіфаній у своєму Різдвяному посланні звернув увагу, що християнські традиції покликані уприсутнити Різдво Христове, зробити цю подію сучасною для нас, а нас самих зробити її свідками та учасниками. Для нас сьогоднішніх оживає вифлеємський вертеп, де народився Спаситель світу, і стає реальним тут і зараз.

«Ми дякуємо Богові, що хоча і в складних умовах і важких випробуваннях пройшов рік, що минає, але Господь дав нам сили і мудрість пройти їх. Нехай наступний рік, за милістю Божою, буде всім нам на благо, принесе подолання пошесті згубної, наблизить для України час перемоги і встановлення справедливого миру, – мовиться у Різдвяному посланні Блаженнішого Епіфанія. – Попри всі негаразди, біди та випробування, якими наповнений наш час, радість Різдва Христового нехай увійде в наші оселі та серця. А світло Вифлеємської зірки нехай осяє нам правдивий шлях до Спасителя, щоби і нам словами і ділами прославити Його».