За навчання дітей у школі зі статусом батькам доводиться розщедрюватися на благодійність

Сьогодні добробут львівських шкіл і умови навчання дітей часто залежать не від бюджетного фінансування, а від "спонсорських внесків" батьків. І що заможніші сім'ї, звідки дитину щодня виряджають до школи, то спокійніше спить директор.

Попри обіцянки міського голови, що охорона здоров'я, соціальна та освітня галузі фінансуватимуться першочергово, педагоги б'ють на сполох. Із початку року на закупівлю матеріально­технічних засобів та поточні ремонти з бюджету міста не надійшло жодної копійки. Причина проста - бюджет не наповнюється в достатній мірі. Щоправда, на зарплати освітянам грошей наразі не бракує. А ось на закупівлю парт і класних журналів не вистачає. А першокласників цьогоріч у Львові побільшало, і питання закупівлі додаткових спеціальних комплектів парт стоїть ой як гостро.

- Зараз ми опинились у доволі складній ситуації, оскільки протягом літа традиційно робимо поточні ремонти. Однак зараз на ці цілі немає коштів, тож ми, ймовірно ремонтуватимемо маємо і під час шкільного року. Окрім цього, знову подорожчали класні журнали та інша документація, необхідна для навчального процесу. Тобто зараз ми витратимо на це більше коштів, ніж планували, - розповіла Мирослава Бичишин, директор СЗШ №65, заступник голови постійної депутатської комісії фінансів і планування бюджету Львівської міської ради.

До того ж через брак фінансування цього року можуть призупинити роботу басейнів при школах.

Адже із початку року ціни на підігрів води для бюджетних установ значно зросли, а фінансування залишилось на попередньому рівні. Тож директорам шкіл потрібно або закривати плавальний сезон, або просити кошти у міськради. Питання вирішать аж у липні, коли переглядатимуть бюджет за півроку. А зараз уся надія лише на батьків, які, хоч і не можуть оплатити вартість гарячої води, але принаймні традиційно проводять поточний ремонт класів.

- Ми щороку звертаємося на загальних зборах із проханням допомогти школі. Звичайно, це добровільна допомога і якою вона буде, вирішують самі батьки. Хтось може надати будматеріали, хтось зробити побілку. В кожному класі батьки окремо збираються й вирішують, коли і який саме ремонт проводити. Адже їм не байдуже, в яких умовах навчаються їхні діти, - запевняє Мирослава Бичишин.

Водночас Надія Оксенчук, начальник управління освіти ЛМР, каже, що схожі проблеми є не лише у львівських школах, але й загалом в Україні. І до початку навчального року їх максимально вирішать. Що ж до збільшення кількості першачків, то це, мовляв, не проблема, адже школи у Львові не є критично заповнені.

- На фінансування освітньої сфери цього року виділено близько 500 млн грн. Більша частина цих грошей спрямована на виплату заробітної плати та оплату комунальних послуг. Зараз це забере найбільше грошей з бюджету, оскільки вчителям необхідно виплатити гроші на відпустку за три місяці наперед. Це доволі важко для бюджету, і зараз ми акумулюємо кошти на ці цілі, - зазначила Надія Оксенчук.

А з поточними видатками на закупівлю матеріально­технічної бази школам доведеться почекати. Щоправда, найближчим часом проведуть тендери на закупівлю обладнання для комп'ютерних класів, а також для кабінетів фізики, хімії та біології. Головною умовою тендера є післяплата і відсутність авансу. Таким чином проводяться і капітальні ремонти в школах.

- На капремонти в бюджеті розвитку виділено 58 млн грн. Реально цих грошей наразі ми не маємо, але обов'язково отримаємо їх пізніше. Підрядники із розумінням ставляться до цієї проблеми і працюють на умовах післяплати, - резюмувала Надія Оксенчук.

Натомість директори шкіл не надто уповають на бюджетні гроші, а тим більше - на вчасне їх отримання. У школах вже давно існують спецфонди, куди батьки щомісяця на добровільнопримусових засадах перераховують гроші. Сума може коливатись від 10 до 50 грн на місяць, залежно від того, наскільки популярним чи спеціалізованим є освітній заклад.

Не кажемо тут про щорічні внески на ремонт класу і школи. І знову ж таки суми залежать від статусу школи: в середньостатистичній це може бути й 100 гривень на рік, а у спеціалізованій платній гімназії - і всі 1000 гривень.

Традиційними є також різноманітні "подарунки" рідній школі та класу від випускників. Масштабність благодійності залежить, зрозуміло, від статусу школи і фінансової спроможності батьків. Гроші переважно акумулюють на благодійних рахунках, які контролює рада школи чи батьківський комітет. У рідкісних випадках кошти переказують на спецрахунок бухгалтерії, тоді вже ними розпоряджається самостійно директор.

Попри добровільну примусовість внесків, батьки воліють не говорити на цю драстичну тему. Мовляв, дітям ще вчитись, тому... вибачайте.

Ще одним способом здобути додаткове фінансування для директорів шкіл є колишні випускники, які обіймають високі посади в місті або ж мають свій бізнес.

Зокрема, у Львівській спеціалізованій середній загальноосвітній школі №2 з поглибленим вивченням англійської мови протягом трьох років відремонтували дах у корпусах старших та початкових класів, а також спортивний зал. Свого часу у цій школі навчалися Андрій Садовий, мер міста Львова, Володимир Квурт, секретар Львівської міської ради, та Андрій Палюх, прокурор міста.

- Наші випускники нас не забувають, і мер минулого року посприяв у ремонті покрівлі. Часто до нас на збори навідується й Володимир Квурт, цікавиться справами в школі, - розповідає директор цього закладу Лідія Савчук. При цьому додає, що при школі існує благодійний рахунок "Гранди і дарунки", але з цих коштів вдається оплатити лише видавництво методичних посібників для вчителів, передплатити необхідні газети і журнали, а також найнеобхіднішу методичну літературу.

Залучає спонсорські кошти і Львівський навчально­виховний комплекс "Школа ІІІІ ступенягімназія". Саме так зроблено більшість ремонтів у школі. Основним меценатом гімназії є Петро Писарчук, оскільки тут навчається його родичка.