Кабмін вирішив купити контрольні пакети відразу трьох комерційних банків

Подія, яку в кращі, докризові часи капіталістичної історії України навіть важко було уявити, перетворилася у беззаперечний факт: Кабмін розпочав масштабну кампанію із скуповування контрольних пакетів комерційних банків. Точніше - взявся за їх державну рекапіталізацію.

Зрозуміло, що наміри уряду сягають, далебі, не всіх вітчизняних комерційних фінустанов (їх в Україні аж 186, з них, щоправда, 30 нині призупинили діяльність). Кабмін зупинився на тих, що, на думку урядників, безпосередньо впливають на загальний стан у банківській системі країни, тобто належать до категорії системних або системоутворювальних, і в яких зберігається чимала частина заощаджень наших громадян.

Перші пішли

Ще 1 червня експертно­аналітична група при Кабміні визначилася із першими ластівками великої державної переприватизації, що й зафіксовано відповідним указом уряду. До речі, цей перелік дещо відрізнявся від запропонованого раніше Нацбанком. Але справа не в тому. Є всі підстави сподіватися, що вже до кінця червня перша двійка - "Родовід Банк" та банк "Київ" - поновлять втрачену платоспроможність, а їхнім клієнтам розблокують депозити (виплата депозитів громадянам, до слова, - одна із головних умов державної рекапіталізації). Зрештою, підприємства також зможуть здійснювати операції із "заморожених" досі плате­жів. Адже відтепер гарантом виступає уряд, який викупив контрольний пакет цих фін­установ.

Третім банком, який передбачають націоналізувати, є "Укргазбанк". Але пікантність ситуації у тому, що донедавна він виконував свої зобов'язання. Проте, згідно із умовами рекапіталізації установи державою, 9 червня НБУ і там запровадив тимчасове державне адміністрування.

Про фінансовий аспект придбань. На засіданні Кабміну вирішили, що на купівлю контрольного пакета трьох банків держава витратить 9,57 млрд грн. Загалом обсяг державних коштів, запланованих на рекапіталізацію комерційних банків, становить 44 млрд дол. Це зумовлено домовленістю із Міжнародним валютним фондом, у якому неодноразово наголошували, що фінансову допомогу від МВФ насамперед слід скерувати саме на підтримку банківського сектору економіки (певно, щоб було звідки повертати запозичені у західних банків кошти у час масового кредитування населення України ще в докризові часи).

До речі, хоча ці кошти не долучатимуть у розрахунок дефіциту державного бюджету, а вважатимуть суто емісійними, рекапіталізація все ж передбачає гарантії отриманих від МВФ кредитів. Що під час прямого телеефіру на каналі ICTV у понеділок підтвердила й сама прем'єр Юлія Тимошенко, зауваживши, що частина другого валютного траншу від МВФ використана саме на це.

На вітер гроші
не пускатимуть

Сама ж процедура купівлі виглядає простою: Мінфін випускає облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), ними уряд сплачує за банки, що рекапіталізуються, а вже потім за ці облігації банки отримують "живі" гроші від НБУ.

Згідно із порядком участі держави у рекапіталізації комерційних банків, у кожному з них проведуть корекцію статутного фонду - до розмірів, адекватних реальному капіталу банку. Затверджуватиме цю корекцію тимчасовий адміністратор кожної фінустанови. Він призначить додаткову емісію, за якою держава набуде привілейованого права купувати свій пакет акцій.

Прем'єр­міністр повідомила, що в "Укргазбанку" уряд отримає 84,21% акцій за 3,2 млрд грн (судячи з останніх повідомлень, у банк ці гроші вже надійшли), у "Родовід Банку" - майже всі 100% за 2,8 млрд грн, у банку "Київ" - теж майже 100% - за 3,563 млрд грн.

Отже, неважко зробити висновок, що наслідком додаткової емісії стане втрата так званими монетарними акціонерами своїх часток власності у цих банках. Що, зрештою, засвідчила і сама Юлія Тимошенко, наголосивши, що "ці банки по суті стають державними". Хоча, як пообіцяла ЮВТ, після виправлення ситуації і організації нормального функціонування, тобто виконання своїх обов'язків, згодом їх перепродадуть на торгах.

Додав упевненості, що відтепер все буде гаразд, і голова Ради НБУ Петро Порошенко, наголосивши, що рішення уряду істотно сприятиме підвищенню довіри до банківської системи назагал, а не тільки до названих банків. Щодо останніх, то незабаром 730 тис. вкладників матимуть нагоду доступитися до своїх депозитів (це понад 8,8 млрд грн).

На атоми
і молекули

Утім, не варто вважати, що над рекапіталізованими банками відразу розпогодилося. Принаймні для попереднього керівництва. Юлія Тимошенко недаремно пообіцяла ретельне вивчення активів, фінансової ситуації, стану балансів, одне слово - спеціальний повний аудит.

"У деяких банках, які ми викупили, обсяги емісійних грошей, які скеровувалися у ці банки, щоб їх підтримати, розчинилися у не відомо якому напрямку", - наголосила в понеділок під час вже згаданого телеефіру Юлія Тимошенко. Ба більше, Юлія Володимирівна пообіцяла розібратися до "молекул і атомів", і кожну гривню роздивитися під мікроскопом, оскільки точно знає, "куди пішли ці гроші" і "хто це зробив".

Те, що прем'єр пообіцяла все з'ясувати, добре. Нас же, своєю чергою, куди більше цікавить інше: а куди загалом пішли всі гроші, надані НБУ для підтримки вітчизняних фінустанов? Повірте, питання того варте. Адже навіть про першу трійцю рекапіталізованих державою банків аналітики кажуть, що значна частина із наданих їм коштів може піти не на повернення вкладникам, а на покриття збитків від списання поганих активів. Можна уявити, яка ситуація в інших банківських установах країни.

Нещодавно Нацбанк повідомив, що банкам, яких стосуються постанови НБУ про надання кредитів на рекапіталізацію і які досі не уклали з НБУ кредитних договорів та не отримали гроші в повному обсязі, після 18 червня 2009 року видачу кредитних коштів припинять.

Але найцікавіше не в тому. Як повідомляє Нацбанк, за січень - травень цього року банкам видано кредитів на загальну суму 46,8 млрд грн. А за весь минулий рік для підтримки ліквідності банків їм надано 169,47 млрд грн (!). Це значно більше половини всієї розхідної частини цьогорічного бюджету держави.

Аналітики вважають невипадковими відсутність чіткої процедури докапіталізації банків та затягування фінансової допомоги проблемним установам. І не тільки через відсутність для цього необхідних коштів. Зрештою, їх все одно виділяє МВФ.

Деякі власники банків зі списку претендентів на державну допомогу звернулися до НБУ, лише випомпувавши останню копійчину зі своїх фінустанов. Майже хрестоматійним прикладом є банк "Надра", котрий "витратив" спочатку всі свої гроші, а потім митттєво "освоїв" ще 7 млрд грн, наданих НБУ на рефінансування.

Можна пригадати ситуацію і з банком "Фінанси і кредит", про який ЗМІ писали, що гроші (майже 70 млн дол.), призначені для сплати за кредитами західних партнерів, були перераховані на один із херсонських машинобудівних заводів. Хоча чому дивуватися, якщо і банк, і завод належать одному власнику.

Можливо, НБУ і надалі б зволікав з початком державної рекапіталізації проблемних банків, дозволяючи власникам викачувати гроші з фінустанов, якби не нагальна потреба виконувати вимоги МВФ? Хоча ніхто не може заперечити ймовірність повторення валютних спекуляцій на кшталт минулорічного листопада, після отримання першого траншу кредиту МВФ.

Тоді, як каже прем'єр, за надання рефінансування чиновники НБУ отримували "відкати" у розмірі 37% від суми наданого кредиту. А щодо самих кредитів, то більшу частину отриманих грошей банкіри відразу конвертували. Причому купували валюту за одним курсом, а продавали - за значно вищим.

Зрештою, ми пам'ятаємо події грудня 2009го, коли долар майже миттєво стрибнув з 7,47,6 грн/дол. до позначки 10. До речі, нині навряд чи хто зважиться стверджувати неповторення "помилок" - кампанія із виборів наступного президента країни ось­ось офіційно розпочнеться. А для неї потрібні гроші, особливо зважаючи на кількість претендентів...