Як свідчить досвід інших країн, де нині вирує пандемія COVID-19, єдиним ефективним способом протистояти поширенню коронавірусу є ізоляція вдома. Україна, як і наше місто, усіх правил дотримується чітко: діти не лише не відвідують школи, садочки, бо ж карантин, а й на вулицю рідко виходять, бо бояться вірусу.

Львівські матусі в період вимушеного відпочинку бавлять своїх дітей по-різному – грають із ними в ігри, читають книжки, куховарять. Хтось дозволяє своїм дітям «погуляти» на балконі власного помешкання, хтось не звертає уваги на «художні таланти», які ті проявляють на стінах, хтось розбороняє під час бійок і обробляє рани після падінь із дивана…

Справді, як зазначають у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, навіть під час карантину кількість дитячих травм та нещасних випадків не зменшується. Особливу небезпеку становлять електроприлади, ігри з вогнем та  відчинені вікна. Аби цього не допустити, рятівники закликають батьків бути пильними та небайдужими до своїх дітей.

Ярина Капітан, мама трьох синів, признається, що для неї, як, мабуть, і для багатьох інших батьків, карантин – таке собі несподіване випробування. Особливо для тих, у кого не одна, а більше дітей.

«Не скажу, що просто і працювати, і куховарити, і прибирати, і контролювати домашнє завдання дітей, і возити їх на гуртки в звичайних умовах. А коли до цього всього додається ще й опрацювання з кожною дитиною шкільного матеріалу, їхня «безвилазність» із хати, читання-малювання-вирізання з найменшим, то це – як надзвичайний домашній стан, – розповідає жінка. – Заняття в гуртках (бадмінтон, плавання, каное) скасували, хоч тренери надсилають силові вправи на телефон, і діти намагаються їх виконувати. На навчання перейшли дистанційно. Проте це стало додатковою проблемою: мусимо складати графік, хто коли сідає за комп’ютер. Бо більшість своєї роботи я змушена виконувати дистанційно».

Як каже співрозмовниця, їй ще пощастило у тому, що вона живе за містом, у приватному будинку, тож є можливість хоч трохи погуляти надворі. Звісно, товариство обмежене, посиленого руху транспорту немає, але через те, що її діти багато часу змушені обходитися без особливого нагляду, коли мама або варить їсти, або прибирає, або закінчує справи по роботі, то й травматизм, звичайно, зростає.

«Діти від того, що не мають чого вчепитися, різне вигадують. Наприклад, нещодавно зняли найменшого з підвіконня. Лазив собі по ньому, розглядав з вікна щось. Вікна були зачинені, та все ж… А на подвір’ї у нас все традиційно: біг – упав – встав або ж їздив на велосипеді – не втримався і полетів униз головою, – веде далі Ярина. – Та все ж мусимо вчитися жити в нових умовах і привчати до них дітей. Так, це нові виклики, але й нові можливості: навчити і дітей, і себе організованості, дисциплінованості, тайм-менеджменту».

Куховарити, грати на кришках каструль, малювати на стінах квартири, товктися по дивані і по мамі – звичні будні маленької Вероніки. 

«Ми, як усі, малюємо, варимо їсти, «дуркуємо». Квартира маленька, ніде «розгулятися». На прогулянку стараємося виходити рано, поки ще всі сплять. І то їдемо машиною за місто – в ліс, – розповідає мама Вероніки Таня. – Питання травматизму в нашій в хаті – це питання випадку: ногу можна зламати, встаючи з ліжка. Все інше прибране подалі ще з того моменту, як донечка почала повзати».

Повний карантин, зі слів молодої мами, у них неможливий, бо ж мусять хоча б виходити по продукти. Залишити доньку нема з ким. Тож у магазин ідуть у «повному озброєнні» – з маскою, рукавичками, дезінфектором.

У період карантину і медики, і рятувальники наголошують: відсутність навіть елементарного батьківського нагляду може коштувати дитині здоров’я та життя! Залишені без уваги діти часто не можуть самостійно подолати небезпечні ситуації, в яких опиняються.

Заступник директора Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ» з хірургічної частини Богдан Мальований радить на період карантину, коли всі діти удома, заховати хімічні засоби та рідини в місця, звідки ті їх не зможуть дістати.

«Через те, що дітям усе цікаво спробувати на дотик і смак, трапляються випадки, коли вони ковтають різні небезпечні речі – копійки, ґудзики, батарейки  («Лікарю, дитя бавилося і ковтнуло шпильку…» – «Львівська Пошта», №53 (2168) від 10.07. 2019 р.), відкривають хімічні речовини, засоби для прання і чищення, «дегустують» їх і в підсумку отримують хімічне отруєння шлунка, стравоходу, загалом важкі опіки, – зазначає «Львівській Пошті» дитячий хірург. – Дуже небезпечними є термічні травми. Діти тягнуть на себе горнятка з гарячим чаєм, кавою, іншими рідинами і також отримують важкі опіки, некрози стравоходу».

Небезпечними можуть бути й відчинені вікна, балкони та москітні сітки. На щастя, за останній період, зі слів лікаря, не було малих пацієнтів, які випадали б із балконів чи вікон. Та все ж батькам треба добре пильнувати малюків, не підпускати їх до вікон, а ще краще поставити на віконні рами спеціальні засувки, аби діти самостійно не змогли їх відчинити. 

Не залишати дітей без нагляду дорослих просять і «надзвичайники» та рятувальники. Зі слів речника ДСНС Львівщини Ігоря Куруса, небезпека на дітей удома може чатувати скрізь: на кухні, у ванній чи туалеті дітлахи здатні спробувати на смак хімічні речовини, у кімнаті – ліки, тож усе це треба заховати щонайдалі.

«Категорично заборонено залишати на видному місці всі хімічні засоби, а також ліки, яких зараз, в період підвищення рівня захворюваності на грип, ГРВ і не тільки, у кожного вдома чимало. Торік було кілька випадків, коли діти напивалися ліків. По Україні деякі випадки навіть були летальними, коли, до прикладу, дитя випило бабусині краплі від серця».

Зважати варто й на ртутні термометри. Хоча ртуті в них небагато, все ж її випари небезпечні. У жодному разі до збирання ртуті не можна залучати дітей!

Вікна, навіть якщо на них є москітні сітки, варто відчиняти лише тоді, коли в кімнаті немає дітей. Звісно, ці сітки дають візуальний ефект безпеки, проте, обпершись на них, можна легко випасти з вікна. Також дуже небезпечно визирати дітям з вікна чи балкона – це загрожує падінням!

Чинником виникнення пожежі, зі слів Ігоря Куруса, може бути необережне поводження з вогнем. 

«Діти люблять бавитися сірниками – вогонь притягує. Заховайте сірники, попередьте дітей, що це небезпечно, – зазначає співрозмовник. – За останній час небезпечних випадків не було, проте було чимало інцидентів, коли батьки на хвилину-дві вийшли з квартири, а вхідні двері захлопнулися. Залишившись самі у квартирі, діти починали панікувати, а батькам, які не мали змоги потрапити до помешкання, знадобився виклик рятувальників».