Великий піст: час ставати кращими

Час Великого посту ми сприймаємо переважно як період заборон і обмежень, як непростий час, який треба перебути. Натомість Церква вчить, що це час застанови і зростання, час, щоб зупинитися і побачити, що я маю в собі змінити на краще, що мені заважає бути щасливим. Церква не так щось забороняє, як пропонує, радить певні утримання, щоб за буденними речами, за щоденним інформаційним шумом ми могли побачити і відчути, якою цінністю є саме наше життя, щоби, відмовившись від деяких власних задоволень, могли побачити потреби інших. Мета посту не в тому, щоб лише відмовитися від певних видів їжі чи обмежити її кількість – це не піст, це дієта! А в тому, щоб стати ближчими до Бога, стати ближчими до людей. Це час заглибитися в себе, краще пізнати не тільки свої слабкі, а й сильні сторони, зрозуміти причини своїх успіхів та невдач. Це нагода більше часу приділити спілкуванню з Богом, навчитися чути його в буднях і святах, в радісні моменти і в хвилини смутку. Як і добра нагода покращити свої стосунки з ближніми, передусім із тими, з якими перебуваємо дуже близько, а тому часто ранимо одне одного. Однак ця дорога доволі довга, і на ній ми потребуємо провідників, потребуємо орієнтирів.

У круговерті справ і клопотів нам не завжди легко і просто сповільнити оберти, зменшити напруження, налаштуватися. Допоможуть у цьому книжки – для душі, для роздумів, для зростання особистого і в стосунках з Богом та ближніми.

Пропонуємо добірку новинок від видавництва «Свічадо», які допоможуть у цій дорозі особистого зростання.

«Великий піст із Блаженнішим Любомиром»

Великий піст ще називають духовною мандрівкою до Воскресіння, а в дорозі ми потребуємо провідників. Таким авторитетним духовним наставником для багатьох став Блаженніший Любомир Гузар. І сьогодні, відійшовши до Отця, він залишається нашим духовним і моральним авторитетом, його слово дає орієнтири на нашій життєвій дорозі.

У зручному пораднику, укладеному Мирославою Лемик, зібрані практики приватних і храмових молитов на всі 40 днів Великого посту. Вони поєднані з цитатами Блаженнішого Любомира. Це як робочий зошит, тільки для дорослих учнів, які стали на шлях духовного вдосконалення і хочуть прожити піст із користю для душі.

У зручному воркбуці докладно розписані особливості кожного тижня Великого посту, молитовні зітхання, надихаючі цитати Блаженнішого Любомира, а ще на кожній сторінці – зручні нагадайки про всі богослужіння, які варто відвідати цього дня і, як у кожному робочому зошиті, завдання на щодень. Вправи наче прості, але не для всіх. Наприклад, позбутися зайвого одягу, помолитися за когось, з ким у вас напружені стосунки, помити сходовий майданчик не лише навпроти власних дверей, а й навпроти сусідських, почати сортувати сміття, відмовитися від солодощів, прожити день без телевізора і соцмереж… Порадник графічно розділений зручними піктограмками, до того ж упорядники залишили місце для ваших нотаток.

Тож нехай буде благословенною дорога до Воскресіння з Блаженнішим Любомиром, хай принесе рясні плоди духовного вдосконалення і зростання!

Мікеле Джаннантоніо
«Чи зі мною все гаразд? Самоповага та асертивність»

Для багатьох слово «асертивність» нове і незрозуміле. Але все дуже просто: асертивність – це коли ви розумієте, що не можете бути пасивними, але ставати агресивними не хочете. І не треба! Бо щасливі люди – це люди, які опанували навики асертивності, а не ті, що йдуть по головах.

Цей посібник постав з багаторічних курсів про особистісне зростання і психотерапевтичної практики Мікеле Джаннантоніо. Тому тут тільки найнеобхідніше – чітка та зрозуміла теорія, після кожного розділу – тести і практичні завдання, які можна проходити. Щоб тренувати асертивний підхід до життя, потрібна ця книжка, олівець і трохи бажання.

З неї ви дізнаєтеся, як говорити без агресії та пасивності, навчитися самоповаги і ввічливого відстоювання власних інтересів. Це своєрідний посібник самодопомоги з конкретними порадами, які допоможуть по-новому оцінити свою ситуацію і вийти з неї переможцем, здобувши нові цінні навики.

«Молимося з ченцями гори Афон»

Ми довіряємо думці богопосвячених осіб, які завдяки особливому молитовному життю по-іншому дивляться на світ. Часто звертаємося до них по пораду, щиро та з довірою розповідаючи про свої проблеми, духовні переживання, звіряємо свій напрям руху.

Духовні роздуми восьми ченців про спокуси, молитву, сенс життя, сповідь та пошук Бога, упорядковані Аленом Дюрелем, стануть підтримкою та розрадою у складних ситуаціях.

Збігнев Павел Мацієвський
«Чотири кроки до любові»

Як будувати взаємини з людьми, як наблизитися до Бога? За допомоги чотирьох кроків! Такий «рецепт» стосунків пропонує ця книжка. У людських стосунках дуже важливою є зустріч та її якість, щоби по-справжньому пізнати одне одного. Так само треба поводитися з Богом – пізнавати Його у щоденних зустрічах. Бог теж потребує відкритого серця і щирої розмови, промовляє до нас словами Святого Письма і торкається через Таїнства, однак щоб Його пізнати, потрібна віра.

Крім щоденної практики чотирьох кроків, християни мають ще й обов’язки щодо читання Святого Письма. Автор пропонує кілька цікавих методів читання і роздумування над ним.

Ця книжечка – для підлітків, молоді, всіх тих, що хочуть поглибити свої взаємини з Богом, пізнати методи вивчення Біблії.

«Божий порадник антидепресивний: вийти з духовної депресії»

Депресія – чи не найпоширеніший психічний розлад, який має у сучасному світі чітку тенденцію до розвитку. Це видання покликане допомогти людям, які цього потребують, вийти із загрозливого стану депресії, звертаючись до Бога та Його слова. Також воно має профілактичну антидепресивну дію, тож буде корисним для кожного, хто шукає сенс життя в будь-якому віці.

«Солодке печиво львівських господинь…»

У видавництві «Свічадо» запахло ваніллю, корицею, вишеньками, полуницями, медівниками і всім тим, що ми називаємо солодким печивом. Львівські господині, які мешкають на Знесінні, об’єдналися довкола «запашної» ідеї – створення кулінарної книжки. Ідея ця стала реальністю – вийшла друком книжка «Солодке печиво львівських господинь. Кулінарна мандрівка Знесінням».

Упорядниця книжки Галина Зінько, дружина священника, професійний кондитер, доклала багато зусиль до того, щоб це видання було привабливим, точний і зрозумілим не тільки для досвідчених пекарів, а й для тих, що хочуть розпочати знайомство із солодкою випічкою.Переписи тістечок, пляцків, тортів, сирників, перекладанців, завиванців, пампухів, медівників – всього, з чим асоціюється солодкий Львів, знайдете у цій книжці! Смакуйте самі та частуйте інших!

Гері Чепмен
«П’ять мов любови до дітей»

Якщо ви зацікавлені, щоб ваша дитина зростала гармонійною особистістю та хочете налагодити з нею діалог, досягти взаєморозуміння, навчіться говорити мовою, властивій маленькій людині. Цих мов у кожної дитини є п’ять, проте одна з них завжди домінує. Як її визначити, як навчитися вправно нею послуговуватися, як бути вимогливими і водночас люблячими батьками? Опанувати це непросте мистецтво навчають автори пропонованого видання. Для батьків, учителів, вихователів та всіх тих, що опікуються дітьми, вона стане добрим посібником і порадником.

Гері Чепмен
«П’ять мов любови у подружжі»

У цьому світовому бестселері доктор Гері Чепмен показує, що різні люди виявляють свою любов по-різному. Мовиться про п’ять особливих мов любові і про те, як важливо зрозуміти, якої саме з цих мов потребує ваш партнер у шлюбі. Цими мовами любові є: слова підтримки, якісний час, отримання подарунків, вчинки служіння, фізичні доторки.

Гері Чепмен
«П’ять мов любови для неодружених»

Доктор Ґері Чепмен вірить у те, що ви маєте Богом дане прагнення до безумовної та досконалої любові. Але ви не зможете виразити чи отримати її, доки не навчитеся говорити правильною «любовною» мовою. Книжка «П’ять мов любови для неодружених» показує, як по-різному виражають любов різні особистості.

Писанка-мальованка з наліпками

Дітям у чотири-п’ять років краще не давати відразу писачка і не жартувати з вогнем та гарячим воском, фарбами, які легко розливаються. Є альтернатива! Краще прикрасити писанку наліпками, а потім розмалювати таку саму на папері кольоровими олівцями. Розмальовка з наліпками стане в пригоді, дитина вправлятиметься у малюванні та відкриє для себе світ українських традиційних писанкових візерунків. Розмальовану писанку-мальованку можна подарувати бабусям і друзям. А ще наліпки можна використати на свій розсуд: створити з них вітальні листівки або наклеїти на яйця і освятити їх із пасочкою.

Десять порад на Великий піст

1. Скоротіть «екранний» час.

Ми використовуємо смартфони, аби зробити нотатки, світлини, віднайти маршрут, зробити закупи. Так, вони заощаджують наш час і… розвивають залежність. Великий піст – добра нагода, аби відчути свободу і радість життя без ґаджетів. Відмовтеся від ширяння просторами інтернету в заторах (гарна нагода помолитися); не скрольте стрічку фейсбуку знічев’я; вийдіть із соцмереж на час посту; зробіть собі день офлайн.

2. Припиніть нарікати.

Зауважте, скільки сил і часу ми витрачаємо на те, аби довести собі та іншим, що «все не так». Ми незадоволені, втомлені, злі і щедро ділимося цим усім зі світом. Намагайтеся впродовж дня шукати відповідь на питання, що доброго сьогодні сталося. Якщо нічого – є нагода змінити світ на краще!

3. Вмійте змовчати.

Намагайтеся під час Великого посту не висловлювати своєї експертної позиції щодо всього, що відбувається на планеті. Ну бо ж ми про все читали у фейсбуці, чули в маршрутці, а ще маємо освіту, досвід та й взагалі «моя тітка звідти, і ми кожного літа туди їздили». Якщо буде геть важко, майте відвагу хоча б додавати «на мою думку», «мені здається» і т.д. Це матиме позитивний вплив на тон і розвиток дискусій.

4. Висипляйтеся.

Прописна істина – людині життєво необхідно вісім годин сну. Таким чином відпочиває наш мозок і відновлюється нервова система. Візьміть собі за правило спати вісім годин на добу. Так ви піклуєтеся про себе. Так ви, до слова, автоматично скоротите час перебування в інтернеті.

5. Шопінгу – ні!

Відмовтеся на час посту від купування нових речей. Це може заощадити ваші кошти, ви матимете більше змоги дати милостиню.

6. Відмовтеся від перекусок.

Не можете постити на хлібі та воді? Відмовтеся від снеків і тістечок у проміжках між основними прийомами їжі. Це може бути важче, ніж вам здається.

7. Вимкніть музику.

Сучасний світ не зносить тиші. Часто вона асоціюється із загрозою, таким собі затишшям перед бурею. Іноді може бути просто нестерпною, оскільки спонукає нас слухати себе та інших. Проте саме цей «інструмент» Бог обирає, аби говорити до людини. Відмовтеся на час посту від радіо у автомобілі, улюблених мелодій, використайте цей час для молитви.

8. Не харчуйтеся поза домом.

Не купуйте готової їжі, готуйте вдома, відмовтеся від відвідин улюбленої піцерії чи «вуличної» їжі. Це також може стати гарною вправою під час Великого посту і допоможе трохи заощадити.

9. Не забувайте про суть Великого посту.

Покладіть удома хрест на видне місце, знайдіть відповідну ікону чи зображення, що «товаришуватимуть» вам упродовж цих днів.

10. Не лінуйтеся.

Одразу застеліть ліжко, помийте посуд після вечері чи горня після кави. Не відкладайте на завтра те, що можна зробити сьогодні. Це збереже ваш час і нерви, а також неабияк допоможе у праці над собою.

Повчання і поради духовних осіб

Блаженніший Епіфаній, Митрополит Київський і всієї України ПЦУ:

«Піст спонукає нас до впорядкування способу життя. Звичний розпорядок ми змінюємо саме для того, щоби знайти час і можливість для речей, які нам дуже необхідні, але в буденності постійно відкладаються на потім.

Ми обмежуємо споживання для того, щоби змінити саме ставлення до нього – знаходити задоволення не в більшій кількості чи якості, а в простоті та достатності спожитого.

Якби кожен із нас приділяв увагу спілкуванню з Богом та з ближніми хоча б стільки часу, скільки приділяє медіа, соціальним мережам та діловим контактам – хіба це одне чи не змінило б докорінно все, до чого ми так швидко звикли? Отже, час посту – це час можливостей змінитися на краще, позбутися зайвого чи надмірного на користь належного, життєво необхідного. Час самообмеження в тимчасовому – заради досягнення того, що важливе для вічності.

Нехай Великий піст допоможе кожному стати краще, щоби не стрес і турботи, а добро і любов наповнювали наше життя, допомагаючи долати виклики сьогодення».

Владика Димитрій Рудюк, митрополит Львівський ПЦУ:

«Піст – це початок боротьби з власними гріхами, вінець стримання, початок християнського шляху, матір молитви і т.д. Відтак усе це раптом перестає нас цікавити, вивітрюється з наших помислів. На це є багато причин, і першою з них є те, що ми, будучи людьми соціуму, залежимо від таких самих людей, які нас оточують, які здатні впливати на нас щодня. Багато хто з наших знайомих не розуміє, для чого нам такі обмеження та стримання в ці дні. Якщо ми відкриваємося перед ними у нашому подвигу посту, то вони починають із нас кепкувати. В такому випадку будьмо мудрими, бо будь-який подвиг, особливо посту, полюбляє розсудливість. Важливо дотримуватися тайни посту, зберігаючи його за духом, а не за формальністю».

Владика Борис Ґудзяк, митрополит Філадельфійський УГКЦ:

«Піст – інструмент для зосередження, щоби відкритися на Бога, відкинути різні пристрасті: гнів, заздрість, жадобу, амбіції. Це час, коли ми символічно умертвляємо своє тіло. І все це все трошки осідає. Піст своєю аскезою, молитовністю і милостинею очищує нас і духовно готує до високого моменту Пасхи Господньої – переходу від смерті до життя. Піст – це не час смутку. Адже ми знаємо, як піст завершується – Воскресінням, коли наші гріхи і смерть подолані. Зараз, коли нас так «бомбардує» інформація, коли нам важко знайти спокій від візуальної стимуляції, певні дисципліни посту приносять радість. Тому цього року бажаю повторити духовну практику багатьох попередніх років – відмовитися від соціальних мереж та обмежити час в інтернеті. Якщо маєте можливість, і вас до цього заохочую. Звільніть цей час для молитви, діл милосердя, спілкування. Просто тиші».

Отець Тарас Михальчук, настоятель Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла УГКЦ:

«Піст – це особливий час Божої ласки і благодаті. Ми повинні перестати боятися довіряти Богові. На мою думку, це повинно бути основною постановою. Коли людина перестає боятися, то починає з радістю приступати до сповіді. І таким чином змінює своє життя, свої погляди на життя. Здобуває можливість по-іншому бачити себе і своє покликання. …Дуже часто ми помилково вважаємо, що Господь є десь дуже далеко, що лише дивиться на наші недоліки. А Він є люблячим і Тим, Хто завжди нас чекає. Він прийшов у цей світ і пішов на хрест, щоби померти, воскреснути і разом зі собою воскресити людину. Під час посту ми маємо над цим в особливий спосіб замислитися. Така думка повинна нам допомогти боротися з депресивними станами і зі стресовими ситуаціями. Відчуймо, що ми в Божих долонях. Господь є з нами. Але пам’ятаймо і про наші кроки назустріч Богові».

За матеріалами pomisna.info, Facebook,
Духовна велич Львова

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти