Людство завдячує нашим землякам безліччю відкриттів

Персонально від Возняка

Повний перелік відкриттів і винаходів уродженців України не помістився б і на усіх сторінках газети. Тож згадаймо хоч деякі.

Набираючи ці рядки на пер­сональному комп'ютері, автор дякував Стіву Возняку зі США (чиє прізвище засвідчує український родовід), що той створив у 1976­му перший із них, відправивши на пенсію друкарську машинку з її грюкотом і масною стрічкою.

А одним із найбільш успішних інтернет­підприємців світу став у 1999­му українець із Канади Майкл Фурдик, розробивши (17­річним!) найперший сервіс для закупівель через Павутину. Першу ж у Європі "малу електронно­обчислювальну машину" сконструював 1951 року академік Сергій Лебедєв із київ­ського Інституту електротехніки.

А перший ПК у СРСР зібрали 1986­го в Київському інституті кібернетики, керованому Віктором Глушковим, автором загальної теорії автоматів і дискретних перетворювачів. Без неї до комп'ютерів додумалися б пізніше.

Найвищу у світі Останкінську телевежу в Москві спорудили за проектом вітряка, розробленого Олександром Шагреєм, який підписувався Юрієм Кондратюком і за чиїми розрахунками США висадили на Місяці астронавтів. Батареями центрального опалення й сучасним способом консервування харчових продуктів завдячуємо Василеві Кармазину.

А трамваєм - Федору Піроцькому. Олександр Смакула зробив лінзи фотоапарата кращими й додумався до приладу нічного бачення. Львів'янин Іван Зег винайшов гасову лампу. А його земляк Станіслав Улям розробив у США термоядерну технологію імпульсу вибухового ефекту водневої бомби.

Міжнародна комісія визнала, з її слів, "здійснення першого в світі телевізійного пересилання за допомогою електронних телевізійних пристроїв Борисом Грабовським (сином поета Павла - "Пошта") та Іваном Бєлінським 1928 року". Натомість прозваний "батьком телебачення" Владімір Зворикін виготовив кінескоп у 1929­му, а електронно­променеву трубку - в 1931­му. І не приховував, що придбав їх патенти.

Медики­піонери

Зате "батьком діагностики" величали уродженця Зарубинців на Тернопільщині, міністра здоров'я Австро­Угорської імперії Івана Горбачевського, який, синтезувавши сечову кислоту, встановив її складники, джерела й причини утворення в організмах. Та й наркоз уперше застосував ще до Пирогова Дмитро Сушинський, який повернув із того світу больовим шоком під час операції Суворова й вказав людству порятунок від чуми.

У 1982­му доктор фізико­математичних наук із Київ­ського університету імені Тараса Шевченка Сергій Ситько розробив метод мікрохвильової резонансної терапії, який застосовують лікарі у багатьох країн. Та й рентгенівські знімки Іван Пулюй зробив до німця Вільгельма Конрада Рентгена, якого удостоїли за це Нобелівської премії.

Зате у 1908­му її одержав уродженець Харківщини - співзасновник ембріології, імунології, мікробіології та порівняльної патології Ілля Мечников, чиї предки були Сподаренками. Це він відкрив явище фагоцитозу - здатність кров'яних клітин організму знешкоджувати й знищувати смертоносні бацили.

Тож без нього не було б ані протиепідемічних вакцин, ані антибіотиків. До слова, цей термін ввів уродженець Нової Прилуки під Бердичевом Зельман Абрахам Ваксман, нобелівський лауреат 1952 року "за відкриття стрептоміцину - першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу", від якого в першій половині ХХ століття щороку вмирали по 2­3 млн людей.

Нобеліанти­-емігранти

Нобеліантами були також:

у 1971­му, за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке привело до глибшого розуміння як економічної та соціальної структур, так і процесу розвитку, - уродженець Харкова та громадянин США Саймон (Семен) Кузнець;

у 1978­му, за фундаментальні винаходи й відкриття в галузі фізики низьких температур, - Петро Капиця, син українця з Волині (та й мати науковця була до заміжжя Стебницькою, а Стебник є лише на Львівщині);

у 1981­му, за розробку теорії перебігу хімічних реакцій, - Роальд Гофман, уродженець Золочева на Львівщині, громадянин США;

у 1992­му, за винахід пристрою, що відбраковує суб­атомні частинки в субатомному прискорювачі, - громадянин Франції з Дубровиці на Рівненщині Георгій Шарпак.

Якби нобелівські премії за­снували раніше, то її неод­мінно одержав би кирило­мефодіївець Микола Гулак, котрий першим довів чотиривимірність простору, а про теорію відносності писав за 30 років до Ейнштейна. Володимир Вернадський створив досконалішу цілісну наукову картину світу й довів у вченні про біосферу й ноосферу, що все живе є динамічною рівновагою організмів.

Уродженець Солоного на Харківщині Михайло Туган­Барановський з'ясував причини промислових криз і посприяв їх уникненню, встановивши, що "збільшення інвестицій у сферу виробництва викликає самовільне зростання усіх елементів економічної активності". Книгу про це французький дослідник Жан Лескюр назвав "найбільш оригінальним і найзначнішим твором в усій економічній літературі сучасності".

Директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин академік Юрій Пахомов запевняв, що "за на­­уково­технічними розробками Україна була регіоном №1 в Союзі", бо "ми не мали собі рівних у винахідництвi, раціоналізаторствi та дослідництві". Сьогодні ж найвідомішим українським науковцем у світі є економіст Богдан Гаврилишин. Завдяки його ідеям процвітає багато країн світу.

Отже, ми здатні дати со­бі раду й у власній державі. Якщо, звісно, її достойники не поскупляться на науку.