Замість котлет – нагетси, овочевого супу із засмажкою – мінестроне, а звичних макаронів – фалафель… Прості за технологією приготування страви, які зараз подають у шкільних їдальнях, можуть стати смачнішими! Варто лише почати готувати їх креативніше і дати їм привабливішу назву. Одне слово, зробити так, аби діти у школі захотіли ці страви скуштувати.

Зробити революцію в шкільному харчуванні вирішив кулінарний експерт, учасник телепроєкту “Майстер-шеф” Євген Клопотенко. Три роки разом зі своєю командою фахівців він напрацьовував більш ніж сотню рецептів для шкільних їдалень та помістив їх на одному сайті. Кухар не лише запропонував цікаві переписи, максимально знизив у них кількість олії, а й додав більше запечених страв і спецій.

Автор проєкту “Нове шкільне харчування” та збірника рецептур страв для харчування дітей у школах запевняє: усі його страви бюджетні, сучасні і корисні! А ось “совка” на столі треба давно позбутися. І в цьому насамперед повинні бути зацікавлені батьки. Та для цього вони самі мають захотіти змінитися – переглянути свої кулінарні звички, переосмислити сімейні устави, погодитися на використання нових продуктів і способів приготування.

Зайнятися реформою шкільного харчування Євгена Клопотенка спонукала його “дитяча травма”.

“Досі пам’ятаю запах, яким була наповнена наша шкільна їдальня, вигляд сірої каші та смак холодних макаронів і супу, в якому плавав жир. Моя мама їла у школі гуляш, я їв у школі гуляш і коли більш ніж через 10 років зайшов до шкільної їдальні, то виявилося, що нічого не змінилося. Зараз мої племінники також їдять гуляш, – розповідає Євген Клопотенко. – Це означає, що в Україні система шкільного харчування давно застаріла. Збірник рецептур, за яким готують у школах, був виданий ще 1956 року. Там головне, щоб їжа була безпечна, але несмачна. Тому в школах, лікарнях, військових частинах, навіть в’язницях уся їжа була однакова. Одного разу я зрозумів, що більше не хочу жити в Україні під назвою “радянська”. Треба йти вперед”.

Тож, перемігши у кулінарному шоу, молодий фахівець вирішив започаткувати соціальний проєкт, який змінив би радянську культуру харчування на європейську. На його думку, улюблені народні салати – як-от олів’є  “Оселедець під шубою”, “Мімоза”, традиційне варіння гречки, готування салату з буряка чи капусти з додаваннями майонезу мають відійти в минуле. Тобто стіл українців повинен осучаснитися. Для цього, зі слів Євгена Клопотенка, треба не так уже й багато: дещо видозмінити звичні продукти і надати їм привабливого вигляду.

“Наприклад, раджу куряче філе змолоти, приправити спеціями, надати йому квадратної чи видовженої форми, обкачати в сухарях і запекти у духовці. Матимете чудові нагетси. Звичайний овочевий суп, до якого додають засмажку, можна легко перетворити на суп мінестроне. Різниця в тому, що овочі не треба варити довго, а кинути в бульйон за 15 хвилин до закінчення готування. Так вони залишаться хрумкими. Доповнить смак і аромат цього супу вершкове масло”, – ділиться рецептами фахівець.

Макарони, які так люблять діти вдома, але не в школі, можна також зробити смачнішими. Для того, щоби приготувати італійський салат, знадобиться, на пораду Євгена Клопотенка, варена холодна паста, бажано у вигляді метеликів, варений буряк, дрібка насіння, наприклад, кунжутного, і на бажання – зелений горошок. Заправкою тут служитиме сік лимона.

“Зараз у шкільних їдальнях харчується менш ніж третина учнів. Ми ж хочемо, щоби постійно харчувалися 70% дітей. Але це не кінцева мета проєкту. Треба, щоби молодь, яка закінчує школу, розумілася на їжі, мала сформований смак до здорового харчування і почала його практикувати”, – веде далі Євген Клопотенко.

Головний виклик для батьків, на думку кулінарного експерта, паралельно зі змінами в харчуванні у школах робити такі зміни удома, на своїй кухні. Наприклад, можна переставати купувати сосиски, сардельки, натомість готувати “правильні” бургери. До речі, вони також є в збірнику рецептів Євгена Клопотенка.

Отож, щоб зробити “правильний” бургер, потрібно в булочку, яку дитина так часто купує у школі, покласти шматок м’яса і додати свіжих овочів. До цього чудово смакуватиме чорний чай із молоком, корицею та мускатним горіхом – масала.

По-іншому можна готувати вдома і гречку. Євген Клопотенко радить ці крупи  не варити, а залити на дві години гарячим овочевим або м’ясним бульйоном чи томатним соком. Набагато смачніше можна приготувати і ячні крупи. Їх треба зварити, але так, щоб вони залишалися трохи твердими, додати будь-яких овочів, і на вашому столі – видозмінений грузинський салат табуле.

На нове шкільне харчування за рецептами кухаря вже перейшло 2500 шкіл по всій Україні. У Львові наразі лише розглядають такий варіант.

До слова, вcі рецепти у збірнику Євгена Клопотенка перевірені та схвалені Держслужбою України з питань безпечності харчових продуктів. А це означає, що, згідно з висновком санепідекспертизи, рецептури ці відповідають вимогам безпеки для здоров’я і життя людини і що їх можна використовувати за призначенням, тобто для харчування дітей в освітніх закладах.

“Ми не можемо змусити шкільних кухарів готувати страви з цього збірника. Але якщо хоч одна школа у кожному місті почне готувати страви за нашими рецептами і дітям вони смакуватимуть, то й інші навчальні заклади також захочуть змін. На роботу кухні можуть вплинути батьки. Якщо вони хочуть, аби їхні діти їли у школі смачно та з охотою, то мають звернутися до дирекції навчального закладу, запропонувати зробити зміни – і все”, – розповідає Євген Клопотенко.

Повний збірник рецептів можна знайти на сайті http://cultfood.info. Він доступний усім! Крім того, на цьому ж сайті уміщена інструкція для батьків та адміністрації школи, як перейти на нове шкільне харчування і контролювати його якість. Що стосується кухарів, то спеціально для них є кілька коротких навчальних відео, як користуватися збірником та як готувати за новими правилами.