“Довірте свою дитину і будьте впевнені та спокійні. Так дитина легше переживе цей етап, бо якщо мама неспокійна, то й дитина хвилюватиметься. Емоційно відпустіть дитину. Є батьки, які попереджають, що дитина “домашня”, ніде не бувала, від народження завжди з мамою. Звичайно, такій дитині буде важко. Якщо батьки хочуть дати дитину у садочок, готувати її до цього потрібно майже від народження, час від часу залишати її з бабусею, дідусем, не тримати біля себе. Найгірше, коли мама приводить дитину, а не зізнається, що дитина звикла до соски чи ще не відлучена від грудей, бо ми не знаємо, чому дитина плаче, чому вона така збуджена. Ми стараємося не давати соски, бо дітям цікаво, деякі ніколи її не мали, тож в групі цю соску може взяти одна дитина, друга, третя, а як наслідок – нові проблеми”, – каже директорка садочка.

“Навіть якщо у вас негативний досвід харчування в садочку, можна для дитини трішки прикрасити свою історію. Наприклад, мама розповість, яку смачну запіканку готували у її садочку, як вона її любила, а тато нехай скаже, як любив їсти рис із м’ясом, бабця розповість про смачну гречку, дідусь про картоплю з котлетою чи омлет. Нехай кожен розповість щось хороше про їжу в садочку. Дитина послухає і зробить висновки: їм сподобалося, має сподобатися і мені. Треба налаштовувати: ти підеш в садочок, там будуть нові страви, такі, які мама не готувала, але вони дуже смачні, кухарі дуже люблять готувати діткам, вони спеціально вчилися. Можна дитині розповісти цілу історію про величезні каструлі”, – радить психологиня.

Треба звернутися до сімейного лікаря чи педіатра, проконсультуватися щодо лікування і скільки часу після лікування треба бути вдома. Якщо нема з ким залишити дитину, потрібно оформити лікарняний для догляду за дитиною.

Має бути тісна співпраця з лікарем, він має пояснити, що для дитини нормально мати нежить, хворіти, так дитина реагує на нові подразники, так формується її імунітет. Садок в тому не винен, що дитина хворіє. Вона може захворіти з різних причин, але в садочку є багато діток, тож і нових подразників значно більше.

Звичайно, багато залежить від імунітету. Загартовані діти, які багато гуляють, мають старших братів, сестер і вже встигли перехворіти, до садочка нездужають менше. Можна порадитись зі своїм лікарем, як зміцнити імунітет дитини.

Важливим для здоров’я дитини є режим дня, бажано завчасно перейти на новий графік і не робити винятків у вихідні.

“Дитина може реагувати навіть на голос виховательки, на інтонації, адже у кожного вони свої. Тоді вдома їй треба пояснити, що у виховательки такий голос, ти міг щось не зрозуміти: “Розкажи все докладно, я зрозуміла, що тобі щось не сподобалося, я спробую розібратися”. Якщо насправді не зрозуміли, у чому річ, поговоріть із вихователькою, можливо, вона вам розповість, на що дитина реагує, а може, ви їй”, – розповідає психологиня.

Якщо дитина каже, що вихователька її образила, треба вислухати, дати дитині знати, що ви почули її. У наступні дні, цікавлячись у дитини, що було нового у садочку, що цікавого, що запам’яталося, зверніть увагу, чи немає знову якогось негативу. Розпитайте вихователя: “Учора дитина розповіла те й те, я не з претензіями, просто хочу розібратися”. Деякі діти дуже боляче реагують на зауваження.

“У садочках немає покарань, дитині можуть сказати сісти на крісло і подумати, що вона зробила і як це виправити (перепросити, позбирати розкидане тощо). Дитина до того не звикла. Однак якщо дитина справді робила зле – вдарила, відбираючи іграшку, чи навмисне розсипала конструктор – треба підтримати вихователя і пояснити дитині, що вона була неправа і як треба було вчинити: “Бити дітей не можна, навіть якщо ти хотів забрати твою іграшку, яку приніс з дому, маєш підійти до виховательки і сказати їй, що тобі її не віддають”, – каже Ірина Харченко.

Запитайте виховательку, чи можна приносити у групу власні іграшки. Якщо це заборонено, то не може бути винятків. Можна подарувати іграшку, яка вже залишиться в садочку, для всіх. Якщо для дитини проблематично поділитися іграшкою з іншими дітьми, то краще в садочок її не давати, пояснити, що в групі є спільні іграшки, ти не можеш бавитися чимось постійно, треба вміти ділитися. Зараз чи не всі діти ходять у розважальні центри, тож це може бути прикладом, що звідти нічого собі не забирають, це іграшки для всіх. Діти дуже швидко все порівнюють і розуміють, якщо їм доступно пояснити.

“Деякі діти не можуть заснути без улюбленої іграшки. Якщо вихователь каже, що ми такого не робимо, бо виникають конфліктні ситуації, тоді дитині треба пояснити, що ця іграшка любить спати вдома на своїй подушці, як домовичок, можна вигадати якусь казку. Хай вона буде тут, а ти будеш спати у садочку з дітками”, – радить психологиня.

Оскільки мама постійно біля дитини, багато речей вона просто не допускає. Коли ж дитина потрапляє в колектив, можуть виникати конфліктні ситуації (не поділили іграшку), і якщо дитина не вміє словами висловити свою проблему (забрали і не віддають мою іграшку, мене образили), вона робить те, що вміє –кусає, щипає, дряпає, плаче...

“Батькам необхідно з’я­сувати, що сталося, яка ситуація призвела до інциденту, тож потрібно опуститися до рівня дитини, щоб ваші очі були на її рівні, пояснити не тільки, чому так робити не можна, а й запропонувати різні варіанти вирішення ситуації. Що більше, то краще. Передусім пояснити, що з усіма питаннями можна звернутися до вихователя, і він зрозуміє так само, як мама. Якщо сталося так, що вкусили вашу дитину, поговоріть із вихователем. Своїй дитині поясніть, що діти бувають різні, з’ясуйте, що спровокувало конфлікт, поясніть, як уникнути подібних ситуацій: не відбирай іграшку, тебе не вкусять; ти мав почекати або просити, або взяти іншу забавку. Треба дати щонайбільше варіантів, якщо їх буде п’ять, дитина не матиме конфліктів у групі. Це тяжка праця батьків – щодня пояснювати і безнастанно повторювати”, – каже психологиня.

У перший день, коли дитину заводять у садочок, зробіть невеличке свято, якось відзначте цей новий етап: надуйте повітряні кульки, приготуйте щось особливе. Розкажіть під час зустрічі зі знайомими, яка дитина вже доросла. Розповідайте іншим у присутності дитини тільки позитивне. Якщо маєте потребу розповісти про якісь проблемні нюанси, то говоріть так, щоб дитина не чула. Про садочок поруч із дитиною можна говорити тільки добре.

Також свято зробіть, коли дитина вперше залишилася в садочку спати. Розпитайте, яка там подушка, яка постіль, розкажіть, як це класно.

“Завжди пояснюйте, що у вас є обов’язок ходити на роботу, старші діти ходять у школу, а у тебе є обов’язок ходити у садочок. Раніше був обов’язок чистити зуби, ставити на місце своє взуття, а тепер ти став дорослим і маєш ще один обов’язок. Я не можу кинути роботу, поясніть, які це матиме наслідки. Діти усе чудово розуміють, якщо з ними говорити, як з дорослими”, – каже Ірина Харченко.